Олена Павленко: про євроінтеграційні реформи “за горизонтом” треба говорити вже сьогодні
18 грудня під час події у Києві партнери проєкту “Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу” презентували результати поступу України у напрямку #Green Deal.
Захід “Україна та політика нового складу Єврокомісії: як вибудувати співпрацю в умовах оновленого зеленого курсу” став кульмінаційним в рамках трирічного проєкту, що реалізовувався під загальною координацією DiXi Group: підсумки підбито, подальші кроки та перспективи для розбудови нагальних реформ, зокрема, для вступу в ЄС, обговорено.
У всупному слові модераторка заходу, президентка DiXi Group Олена Павленко наголосила: аби наздогнати економічні, енергетичні та екологічні політики і стати частиною ЄС, Україна мусить проводити реформи удвічі швидше за ЄС, щоб у 2030 році, під час рішення про членство, мати готові зміни на рівні з іншими країнами-членами.
“Сьогодні вся країна працює на збереження енергетичної системи та негайне відновлення, але ми вирішили продовжувати моніторити реалізацію Європейського Зеленого Курсу в ЄС, щоб допомогти Україні краще розуміти, які реформи потрібно бачити “за горизонтом” і готуватись до їх втілення”, – зауважила на важливості реалізації проєкту президентка DiXi Group Олена Павленко.
Учасники дискусії під час заходу погодились: країні потрібно, по-перше, поспішати з імплементацією директив та регламентів ЄС на шляху до цілей Європейського зеленого курсу (ЄЗК). По-друге, чітко розуміти, які законодавчі зміни необхідно буде ухвалити вже найближчим часом:
“Є декілька зобов’язань, які мають надійти до нас протягом найближчих років. Наприклад, механізм СВАМ (*механізм регулювання викидів вуглецю на кордоні з Євросоюзом), який безумовно вплине на діяльність бізнесу. Щоб не зробити наш бізнес неконкурентоспроможним на цьому шляху, вже наступного року ми маємо впровадити систему торгівлі викидами, яка поєднається з європейською”, – зазначив Олег Бондаренко, голова Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування. Також представник Верховної Ради подякував DiXi Group та партнерам за адвокацію ЄЗК в Україні.
Упродовж реалізації проєкту була пророблена інформаційна робота, щоб якомога більша кількість цільових аудиторій в Україні знали про ЄЗК, його цілі та політики. Серед основних реалізованих кроків: запуск спеціалізованого вебпорталу, онлайн-курс на платформі Prometheus, реалізація 18 місцевих зелених проєктів у межах конкурсу субґрантів, навчальні табори, хакатон, регулярні дослідження та, звісно адвокація, зокрема робота з урядовцями та парламентарями, щоб активувати “зелені” реформи.
“ЄЗК – це не тільки про енергетику, клімат та довкілля, а й про багато сфер економіки ЄС, які розвернулись в бік кліматичної нейтральності. Тож в межах проєкту ми говорили не лише про 3 ключові сфери, а й, наприклад, про Новий Європейський Баугауз, стале сільське господарство тощо”, – зауважив Роман Ніцович, директор з досліджень DiXi Group.
При цьому кінцевим бенефіціаром проєкту, перш за все, є громадяни України. Саме тому в його межах було проведено 3 соціологічних дослідження для виявлення думки українців щодо впливу ЄЗК на Україну.
“Європейський зелений курс не лише про політики та законодавство. А про те, як зробити життя громадян кращим, з кращою екологічною якістю. Тож ми повинні враховувати думку громадян”, – пояснила важливість проведених соцдосліджень Наталія Андрусевич, голова правління Ресурсно-аналітичного центру “Суспільство і довкілля”.
В цілому думка громадян, згідно з даними проведених опитувань, демонструє розуміння населенням проблем довкілля. Українці погоджуються й з основними принципами Плану Ukraine Facility: енергоефективність, екологічність та відродження української промисловості у сталий спосіб вважаються громадянами пріоритетними для відбудови.
Обговорили під час заходу й подальші перспективи та кроки України Європейським зеленим курсом на шляху до повноцінного членства до ЄС:
“Треба думати про місце і роль в Євросоюзі не лише з політичної точки зору, а також з економічної: який рівень економіки, ринку праці та освіти Україна хоче встановити для себе, щоб мати успішне майбутнє в ЄС та приваблювати правильних інвесторів?”, – таку тему для дискусії задав Торстен Волерт, Міністр-радник із питань енергетики, клімату та захисту довкілля Представництва ЄС в Україні. Представник ЄС також порівняв шляху України до повноцінного членства із велоперегонами Tour de France.
Свою думку щодо подальших кроків України шляхом ЄЗК висловили й представники уряду під час заходу.
“Виклики неабиякі. Напевно, наша країна перша, яка взяла на себе такі зобов’язання в такий короткий термін. Тому наступний рік буде роком діалогом між Україною і Європейським Союзом. І, можливо, ми будемо знаходити певні альтернативи щодо впровадження європейських Директив і Регламентів“, – зауважила Вікторія Киреєва заступниця Міністерки захисту довкілля та природних ресурсів України і подякувала експертам проєкту за пророблену роботу.
В цілому ж, говорячи про поступ України Європейськи зеленим курсом, слід пам’ятати, що ці реформи і адвокація потрібні, перш за все, нам самим, українцям. А не ставитись до цього суто, як до вимог євроінтеграції.
“Багато з того, що прописано для нашої європейської інтеграції, є не просто вимогами європейських партнерів, а умовами здорового глузду і правильного розвитку країни безвідносно до вступу в ЄС. І це потрібно, перш за все, нам”, – наголосив Андрій Герус, голова Комітет ВРУ з питань енергетики та ЖКП.
Більше деталей пропонуємо дізнатись, переглянувши повну трансляцію нашої події за посиланням: https://bit.ly/3VL3A3D.
Також ознайомитись з роботою по проєкту за рік можливо за посиланням.
Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу у межах проєкту «Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу». Проєкт реалізується консорціумом громадських організацій: “ДІКСІ ГРУП” (координатор), Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля», Асоціація “Енергоефективні міста України”, “Українська академія лідерства”, “Жіночий енергетичний клуб України”, “ДЗИГА”, “ПЛАТО”.
Зміст публікації є виключною відповідальністю ГО “Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля» і ГО “ДІКСІ ГРУП”, та не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
Проведення соціологічного дослідження стало можливим завдяки співфінансуванню Центра ліберальної сучасності (Zentrum Liberale Moderne) у межах проєкту “Україна в Європі – німецько-український парламентський діалог, посилення компетенції по Україні в Німеччині та просування європейської інтеграції України”.
