Офіс зеленого переходу доєднався до засідання Міжнародної мережі кліматичних рад
30 квітня директор з розвитку DiXi Group та керівник Офісу зеленого переходу при Міністерстві економіки України Андрій Кітура взяв участь в засіданні Міжнародної мережі кліматичних рад (International Climate Councils Network).
Міжнародна мережа кліматичних рад (ICCN) була створена у 2021 році як форум для сприяння співпраці та взаємної підтримки між кліматичними дорадчими органами з усього світу. Ця міжнародна мережа дозволяє кліматичним радам ділитися досвідом, обговорювати спільні виклики та підтримувати один одного у їхній роботі.
Участь Офісу зеленого переходу в ICCN – це можливість перейняти кращий досвід щодо розробки державної політики в сфері декарбонізації та адаптації до зміни клімату.
Під час зустрічі експерт розповів про поточний стан та основні тенденції у сфері викидів парникових газів в Україні. Зокрема, він зазначив, що викиди парникових газів (GHG) в Україні у 2021 році склали 327,26 млн тонн еквівалента CO2 (CO2-eq), що на 65,3% менше, ніж у 1990 році, але на 2,9% вище, ніж у 2020 році.
У 2021 році викиди СО2 складали 65,7% від усіх викидів парникових газів. Енергетичний сектор був відповідальний за 64% викидів в країні. Найбільші джерела CH4 – видобуток вугілля, нафти та газу, а також сільське господарство (велика рогата худоба). Сільське господарство також є головним джерелом викидів оксиду азоту (87,9%).
Експерт зазначив, що внаслідок війни в Україні відбулось руйнування значної кількості виробничих потужностей та зменшення ділової активності, що призвело до зменшення прямих викидів парникових газів. Однак, з іншого боку прямі та опосередковані викиди парникових газів внаслідок військової агресії рф за 18 місяців конфлікту перевищують 150 млн т CO2e, що відповідає річним викидам такої країни як Бельгія. Якщо брати середню ціну вуглецю в 64 долари за тонну CO2e, загальна кліматична шкода, спричинена рф, становить майже 10 мільярда доларів США.
Андрій Кітура прокоментував основні стратегічні документи та плани в сфері зеленого переходу, над якими працює Уряд України. Зокрема, він розповів, що Україна завершує розробку Національного плану з енергетики та клімату (НПЕК) до 2030 року.
“Цей План включає всі стратегії, ініціативи, політики та цілі щодо декарбонізації, енергоефективності, розвитку інфраструктури, енергетичного ринку та багато іншого. Схожі плани є не лише у нас, а й в країнах ЄС. Ми прагнемо затвердити НПЕК у червні 2024 року та представити його під час Міжнародної конференції з відновлення України, яка відбудеться в Берліні. Реалізація Плану має включати залучення додаткових інвестицій, приватного та державного фінансування у різні сектори української економіки”, – поділився з колегами керівник Офісу зеленого переходу.
Також Андрій Кітура розповів про те, що Уряд України розробляє Кліматичну стратегію до 2035 року та Закон Про основні засади державної кліматичної політики. У 2024 році починається робота над довгостроковою стратегією низьковуглецевого розвитку до 2050 року. Наступного року Уряд працюватиме над стратегією адаптації до зміни клімату. Паралельно з цим почнеться розробка другого NDC. Експерт також зазначив, що Уряд також працює над створенням ринку квот на викиди парникових газів (UA ETS), яке складатиметься з декількох фаз, щоб усі зацікавлені сторони могли поступово адаптуватись до нових вимог.
Наприкінці свого виступу експерт презентував Офіс зеленого переходу. Він розповів, що Офіс є незалежним консультативним органом, який надає підтримку та поради Міністерству економіки України та іншим зацікавленим сторонам з питань впровадження реформ зеленого переходу. Головна мета його створення – зробити зелений перехід в Україні драйвером відновлення, модернізації та економічного зростання. І,водночас, зробити це без завдання шкоди для конкурентоспроможності української економіки. Він продемонстрував основні напрямки роботи Офісу, серед яких зокрема координація впровадження НПЕК та Ukraine Facility.
