МВФ надав Україні черговий транш попри те, що “правки Лозового” не скасували
Україна не виконала ключовий структурний маяк, обов’язковий для сьомого перегляду програми з МВФ, а також уже зірвала терміни виконання трьох маяків майбутнього восьмого перегляду. На жаль, за планом Ukraine Facility країна також ризикує не виконати у I кварталі одразу дев’ять індикаторів.
Учасники консорціуму #RRR4U повідомили про ці ризики під час представлення 13-го випуску Моніторингу виконання умов програми МВФ та допомоги ЄС у межах Ukraine Facility.
“Україна не виконала одне зі своїх зобов’язань – не скасувала “правки Лозового”, які мала скасувати для успішного сьомого перегляду. І те, що Україні вдалося досягти угоди про перегляд на рівні експертів у цьому питанні, означає, що знову МВФ іде нам назустріч, проявляючи певну гнучкість”, – заявив економіст Центру економічної стратегії Максим Самойлюк.
І справді, 28 березня Виконавча рада МВФ затвердила сьомий перегляд Програми для України. Обов’язковою попередньою умовою для завершення сьомого перегляду стало підписання закону про підвищення акцизів на тютюнові вироби, що відбулося із затримкою в кілька місяців і призвело до недоотримання бюджетом понад 2 млрд грн. При цьому термін виконання структурного маяка зі скасування Правок Лозового було перенесено.
МВФ зменшив розмір найближчого траншу з $900 млн до $400 млн за проханням українського Мінфіну.
“У 2025 році ми маємо кращу ситуацію із зовнішнім фінансуванням дефіциту бюджету, насамперед завдяки програмі ERA – фінансуванню за рахунок доходів від заморожених російських активів. Тому Україна попросила, щоб ми натомість отримали трохи більше фінансування у 2026-2027 роках”, – пояснив Максим Самойлюк.
Наступний восьмий перегляд програми, коли МВФ перевірятиме виконання структурних маяків на кінець березня, також може бути проблемним.
“З п’яти маяків, які оцінюватиме Фонд, ми виконали повністю і вчасно лише два. Ще три не виконані: призначення голови Бюро економічної безпеки (конкурс ще триває), затвердження зовнішнього аудиту НАБУ і підготовка стратегії для НКЦПФР. Прогрес не можна назвати задовільним. Нам доведеться або виконувати маяки невчасно — для цього є час до червня — або домовлятися з МВФ про зміну цих маяків чи перенесення їхнього дедлайну”, – зазначив Максим Самойлюк.
При цьому знову проявивши гнучкість, при перегляді МВФ переніс виконання відповідних маяків, що робить ймовірнішим восьмий перегляд Програми.
Паралельно Україна працює над програмою реформ із ЄС. У середині березня Рада Європейського Союзу схвалила 3,5 млрд євро (з них 400 млн євро – грантові) для України за виконання індикаторів четвертого кварталу 2024 року. Загалом Україна розраховує на 12,5 млрд євро від ЄС у 2025 році.
Експертка проєктів DiXi Group Альона Корогод попередила, що в України вже виникли проблеми із виконанням зобов’язань в рамках Ukraine Facility за I квартал. “До кінця березня Україна має виконати 16 індикаторів. Станом на 27-е число виконаними були лише сім. Ще дев’ять індикаторів залишалися невиконаними, – зазначила вона. – Ми можемо повторити шлях минулого року, коли була затримка виконання, що потягнуло за собою затримку звітування і, відповідно, затримку з виплатою коштів, яка в такій ситуації може відбутися аж у червні. Це не дуже добре”.
Модераторка дискусії, провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій повідомила, що очікується виконання кількох індикаторів до кінця березня та висловила надію, що решта зобов’язань Україна виконає найближчим часом: “Сподіваємося, що хоча б у квітні виконаємо і отримаємо фінансування у другому кварталі, хоч із запізненням”.
Спецтемою березневого випуску моніторингу #RRR4U стали проблеми зі скасуванням “правок Лозового”. Аналітик Інституту аналітики та адвокації Вячеслав Курило пояснив, що “правки Лозового” раніше були частково скасовані, і зараз під цим поняттям розуміють запропоновані зміни до КПК щодо встановлення строку досудового розслідування, закриття кримінального провадження через закінчення цього строку та порядку його продовження.
Попри те, що цей структурний маяк з’явився в меморандумі МВФ ще влітку 2024 року і мав бути виконаний до жовтня, а потім – до грудня, він досі не виконаний. “Фактично влада провалила виконання цього маяка, і його перенесли на кінець липня. При цьому є застереження від усіх ключових сторін з приводу виконання цього зобов’язання: від депутатів, бізнесу та ряду інших організацій”, – сказав В’ячеслав Курило.
Для формату скасування правок Лозового доведеться шукати компроміс, оскільки сьогодні існує урядовий проєкт закону, а депутати подали три альтернативні законопроєкти. Бізнес не підтримує жоден з документів, НАБУ – одну з депутатських. Але ризики є в усіх законопроєктах.
За словами бізнес-омбудсмена Романа Ващука, близько 94% справ проти бізнесу ніколи не доходять до суду. “А по трохи меншій частині справ підозра навіть не оголошується, – повідомив він. – Провадження, яке зараз може тривати безкінечно, є основною формою тиску на бізнес з боку недоброчесних державних органів”.
Бізнес-спільнота наполягає на двох позиціях. “Перша – продовження строків тільки через суд, а не прокурорами в одноособовому порядку. Друга – обмежити коло кримінальних проваджень, у яких можуть розглядатися справи з необмеженими строками”, – заявив керівник Аналітичного центру Спілки українських підприємців Андрій Єрашов.
Старший юридичний радник Transparency International Ukraine Павло Демчук вважає, що строки кримінального провадження мають бути розумними. “Ми також неодноразово бачили, коли судді автоматично закривали відомі справи, які вели антикорупційні органи, тому що строки досудового розслідування перевищували ліміт. Тому відстоюємо позицію, що автоматичне закриття кримінальних справ повинно бути скасоване”, – сказав він. Водночас він наголошує, що всі наявні версії законопроєкту потребують допрацювання.
Керівник підрозділу детективів організаційно-аналітичного забезпечення НАБУ Євген Токар зазначив, що слідчий суддя на стадії досудового розслідування не досліджує всі матеріали кримінального провадження, як це відбувається під час судового розгляду. “Пропозиції, які містяться в альтернативному законопроєкті № 12367-3 і які ми найбільше підтримуємо, передбачають, що прокурор може продовжити строк до шести або 12 місяців”, – каже Євген Токар.
Але враховуючи недовіру бізнесу до рішень прокурорів, ця сфера також вимагає реформування. “Нам потрібно перестати говорити лише про судову реформу. Вона має здійснюватися разом із реформою прокуратури. Адже якщо ми говоритимемо лише про доброчесних суддів і забуватимемо про важливість доброчесних прокурорів, бізнес, на жаль, не буде захищеним”, – вважає Олександра Бетлій.
Більше деталей у матеріалі за посиланням https://rrr4u.org/analytics/monitoryng-vykonannya-programy-mvf-ta-dopomogy-yes-berezen-2025/
Відеозапис заходу: https://youtu.be/EOV_prOhnSs
Підготовка Моніторингу та цей захід відбулися за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації, DiXi Group.
