logo
en

Міжнародний Індекс прозорості енергетики має стати сталою практикою — експерти

17 грудня 2020 року були презентовані результати першого дослідження Індексу прозорості енергетики для трьох країн Східного Партнерства – України, Молдови та Грузії.  

Чим більше прозорості, тим більше довіри. Прозорість – це ключовий фактор, який показує реальний стан ринку,про це сказав керівник Групи підтримки України від Європейської Комісії Маркус Ліпольд під час презентації “Міжнародний Індекс прозорості енергетики 2020: тест на відкритість сектору – позитивний чи негативний?

“Важливо, що цього року Індекс прозорості поширився не лише на Україну, але й використовувався іншими країнами Східного Партнерства. Отже, цей інструмент починає використовуватися на міжнародному рівні й тепер дозволятиме порівняти становище України з іншими державами. Цього року DiXi Group разом з колегами з інших країн застосували методологію Індексу для Грузії та Молдови”, –  сказала  президент DiXi Group Олена Павленко.

Індекс прозорості енергетики розроблено з метою оцінки реального стану доступності та якості інформації в енергетичному секторі й діагностики прогалин. Цьогоріч міжнародний Індекс охоплює 115 показників на основі європейського та найкращих світових практик щодо розкриття інформації. 

“Індекс прозорості енергетики – це інструмент, який показує реальний стан ринку і дозволяє  відстежувати прогрес. Для проведення оцінювання команда експертів адаптувала методологію в частині ринків та індикаторів з урахуванням розмірів та структури енергетики країн. При цьому ми зберегли основні принципи оцінювання (критерії) та сам “скелет” (категорії) Індексу”, – сказав експерт DiXi Group Богдан Серебренніков. 

Аналіз здійснювався за 8 категоріями, з яких 5 пов`язані з ринками електроенергії та газу та 3 з міжсекторальними питаннями. 

“У дослідженні нас цікавила не лише наявність інформації чи даних у відкритих джерелах, а й їхня доступність, актуальність, регулярність оновлення та зберігання, використовність та вичерпність. Ці критерії є вимірами прозорості і кожен зі 115-ти індикаторів міжнародного Індексу був оцінений одразу за шістьма критеріями, що дозволяє більш точно діагностувати проблемні питання», – сказав експерт DiXi Group Богдан Серебренніков.

Отже, за міжнародним Індексом прозорість енергетичного сектору України у 2020 році просунулася до середнього рівня і її оцінка становить 60 балів зі 100 можливих.

Грузія, яка вперше брала участь у дослідженні, отримала оцінку в 56 балів. Однак, зазначили міжнародні експерти, Грузія знаходиться в початковій стадії реформ енергетичних галузей. Примітно, що країна розробила Правила надійності поставок і Правила готовності до ризиків.

Вперше участь брала в дослідженні і Молдова. На сьогодні вона має найнижчі оцінки прозорості і отримала середню оцінку в 53 бали.

До прикладу, у категорії “Постачання” індикатор “Інформація про маржинальність роздрібного ринку (mark-ups)”, що характеризує розкриття даних про рівень роздрібних націнок на ринках е/е і газу, для України отримав 0 балів, оскільки така інформація не публікується НКРЕКП. Хоча в ЄС це є один з важливих непрямих показників конкурентності роздрібних ринків, за яким слідкують національні регулятори та Агентство зі співробітництва енергорегуляторів (ACER). У Грузії та Молдові така інформація публікується. Разом з тим, пояснення досить просте – в обох країнах ціноутворення на роздрібних ринках поки що є практично повністю регульованим, що далеко від практики європейських ринків.

А от по індикатору “Національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок” з категорії “Політика” Україна отримала 1,75 бали (з максимально можливих 4-х балів). Попри прийняття та публікацію самого нацплану у 2017 році, відсутні щорічні плани заходів з його виконання, тому оцінки за критеріями “вичерпності” та “регулярності” були знижені. При цьому Молдова взагалі не розробила нацплану, а Грузія вже кілька років не може його затвердити. Отже, обидві країни отримали 0 за цим індикатором.

“Ми сподіваємось, що результати дослідження, передусім, будуть цікавими органам влади, адже вони виявляють прогалини у розкритті інформації та даних, за які вони є відповідальними. До речі виявлені проблемні питання команда Індексу адресувала конкретними практичними рекомендаціями органам влади та енергетичним компаніям”, – сказав Богдан Серебренніков. 

“Від підвищення прозорості виграють гравці ринку та потенційні інвестори, що прагнуть відкритого і доброчесного конкурентного середовища й нижчих бізнес-ризиків. Для споживачів це дозволить бути більш поінформованими, краще захищати свої інтереси і права, а також формувати активну і зрілу ринкову поведінку. Окрім того, прозорі ринки призводитимуть до покращення рівня обслуговування та більш справедливого ціноутворення”, – резюмував експерт Dixi Group  Роман Ніцович.

Експерти констатували, що результати оцінювання також будуть цікавими і міжнародним інституційним партнерам, які отримають можливість кращого розуміння політики та енергетичних ринків країн, а також зможуть більш сфокусовано допомагати національним урядам у здійсненні реформ, відкритті і підвищенні ефективності внутрішніх ринків.

Завантажити Індекс прозорості енергетики 2020: міжнародне видання (English version) та Таблицю індикаторів по країнах можна за посиланнями.

Новини

Наші платформи

img

Незалежний центр підвищення кваліфікації у сфері енергетики

img

Інформаційно-аналітичний ресурс є унікальною платформою для інформування та обговорення основних подій української та міжнародної енергетики.

img

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні

img

Сайт коаліції, що об’єднує експертів провідних аналітичних центрів та громадських організацій у галузі енергетики та охорони довкілля

Наші платформи

img

Незалежний центр підвищення кваліфікації у сфері енергетики

img

Інформаційно-аналітичний ресурс є унікальною платформою для інформування та обговорення основних подій української та міжнародної енергетики.

img

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні

img

Сайт коаліції, що об’єднує експертів провідних аналітичних центрів та громадських організацій у галузі енергетики та охорони довкілля