У Гданську під час Конференції з відбудови України (Ukrainian Recovery Conference 2026) і в межах Енергетичної платформи, організованої Міністерством енергетики України, відбулася панельна дискусія “Сприяння інтеграції, розширення можливостей для інвестицій”, де аналітичний центр DiXi Group виступив співорганізатором.
Учасники обговорили, які сектори української енергетики є перспективними для бізнесу, які умови необхідні для залучення більших обсягів іноземних інвестицій та які реформи мають бути пріоритетними для відкриття цих можливостей.
Розпочинаючи дискусію, президентка DiXi Group Олена Павленко, яка модерувала панель, наголосила, що ключове питання порядку денного – як поєднати інвестиції, реформи та залучення бізнесу в єдину логіку відновлення сектору.
“Україна сьогодні відбудовує енергетичну систему й одночасно інтегрується в європейський ринок – і ці два процеси не можна розділяти, якщо ми хочемо забезпечити країні конкурентні переваги на ширшому європейському ринку та говорити про дійсно масштабні інвестиції”, – підкреслила Олена Павленко.
Асоційована директорка та старший банкір Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Ольга Єрьоміна зауважила, що капітал приходить туди, де є стабільність і передбачуваність, а отже всі реформи в секторі мають орієнтуватись на інвестора.
“Нам потрібно бути дуже прагматичними, коли ми обговорюємо реформи та інвестиції, тому що інвестори йдуть туди, де бачать стабільність і прибутки. І хоч би яку енергетичну стратегію ми будували, нам потрібно перевіряти її з інвесторами, які готові вкладати кошти. А якщо вони не готові – це означає, що нам доведеться змінювати стратегію”, – додала представниця ЄБРР.
Серед уже реалізованих реформ вона окремо відзначила аукціони “Укренерго” для допоміжних послуг, які стали успішним прикладом, адже були орієнтованими на інвестора.
У своєму виступі Посланець з питань торгівлі Великої Британії в Україні Алекс Собел підкреслив, що українська енергетика є надзвичайно важливим сектором. Окрім підтримки сектору в короткостроковій перспективі, у тому числі надання гуманітарної допомоги для швидкого відновлення зруйнованих об’єктів, Велика Британія працює над середньо- та довгостроковими планами, зокрема йдеться про трансформацію енергетичної інфраструктури України.
“Починаємо працювати з Україною над SMR (малими модульними реакторами) та AMR (прогресивними модульними реакторами). Що стосується реформ, думаю, що найактивніше ми взаємодіємо щодо реформи державних закупівель, переходом від купівлі за найнижчою ціною до нецінових факторів, розглядаючи ширший спектр критеріїв, як ми це робимо у Великій Британії та в ЄС” – Алекс Собел.
Окремо він наголосив на бар’єрі, який вважає найсуттєвішим для приходу великих інвесторів, а саме страхування ризиків для бізнесу: “Працюємо зі США та європейськими партнерами, щоб розвинути ринок страхування й перестрахування, який дозволить бізнесу з усього світу працювати та знижувати ризики в Україні”.
В ході дискусії керівник групи з питань галузевої політики Генерального директорату Єврокомісії з питань політики розширення та східного сусідства (DG ENEST) Маркус Ліппольд окреслив передумови, що відкривають шлях для інвестицій: незалежність Регулятора, дотримання принципів корпоративного управління ОЕСР, ухвалення вторинного законодавства для інтеграції ринків електроенергії та поетапне скасування цінових обмежень.
“Для нас дуже важлива регуляторна незалежність і корпоративне управління загалом. Інший пункт – поетапне скасування цінових обмежень на газовому та електроенергетичному ринках. Це також важливо з погляду цінових сигналів для стимулювання впроваджувати заходи з енергоефективності”, – зазначив представник Європейської Комісії.
Генеральна директорка директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Міністерства енергетики України Юлія Киян акцентувала, що у фокусі роботи – механізми зниження ризиків, робота над адаптацією європейського законодавства та формування зрозумілих і прозорих правил ринку. Вона також розповіла про напрямки, які є перспективними для інвестування:
“В кожному секторі енергетики ми бачимо можливості стати більш стійкими, зеленими та потужними. Наприклад, у сфері низьковуглецевої енергетики – це SMR; у сфері мереж – smart grids, що також зміцнить систему; у газовому секторі – децентралізована генерація. Великий сегмент енергетики України відкритий для будівництва нової енергосистеми та інвестицій, які окупляться. Наша мета – йти разом з Європою і будувати разом міцну, стійку енергосистему”.
Заступник міністра енергетики Польщі Конрад Войнаровський поділився досвідом залучення інвестиційних проєктів у своїй країні:
“Масштабні інвестиції в електромережі, газову інфраструктуру, проєкти енергетичної безпеки та низьковуглецеві технології підтримувалися національними та європейськими інвестиціями. Я думаю, це шлях для України. І я вважаю, якісна співпраця між Польщею, Україною та Європейським Союзом може дати нам хороші проєкти”.
Як і інші панелісти, він наголосив на необхідності визначити чіткий стратегічний напрям і формувати передбачуване регуляторне середовище для залучення інвестицій.
Підсумовуючи, учасники дискусії зійшлися на думці, що відновлення, стійкість і трансформація енергетичного сектору мають відбуватися паралельно, а реформи у сфері регулювання, закупівель та зниження ризиків є необхідною умовою для перетворення наявного інтересу інвесторів на реальні вкладення.
