«Енергомодернізація – це трикутник: декарбонізація, енергоефективність та захист довкілля» – Олена Павленко на URC 2022 | DiXi Group
DiXi Group Logo
en
www.upscalerolex.to
logo
06.07.2022

«Енергомодернізація – це трикутник: декарбонізація, енергоефективність та захист довкілля» – Олена Павленко на URC 2022


Учасники Міжнародної конференції з відновлення України (URC 2022) обговорили План відновлення та розвитку України та різні внески міжнародних партнерів у відновлення України. Також розглядали питання методів, пріоритетів та принципів відновлення. А також соціальне, економічне, екологічне та інфраструктурне відновлення від руйнувань, спричинених війною.

Учасниця Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС та президент DiXi Group Олена Павленко взяла участь у сесії щодо питань відновлення довкілля (Green Recovery) та досягнення енергетичної безпеки. Говорячи про Green Recovery, вона виділила три важливі питання, своєрідний трикутник – декарбонізація, енергоефективність та захист навколишнього середовища.

«Цей трикутник слід застосовувати до всіх проектів, які будуть розроблені в рамках Національного плану відновлення. Йдеться не лише про проекти в енергетиці, а й у сільському господарстві, промисловості, транспорті. А потім поговоримо про Green Recovery, – сказала Олена Павленко. Крім того, Green Recovery є дуже дорогим. Це буде коштувати набагато більше, ніж просто реконструкція. Ми побачимо після війни багато українських громадян за межею бідності. Вимагати від цих людей фінансування відбудови та модернізації України буде несправедливо, нереалістично. Уряди повинні знайти інші джерела, щоб допомогти Україні забезпечити «зелене відновлення».

Як ми можемо отримати ці гроші? По-перше, вважає вона, агресор повинен відшкодувати всі збитки. Були деякі заяви політиків ЄС, була заява про це в комюніке G7. Але потрібно зробити більше.


Російські активи є в багатьох країнах, вони заморожені, і також вони є у формі різних дозволів. Російський енергетичний бізнес можна націоналізувати та продати міжнародним компаніям, а гроші можуть піти на відновлення України та фактичне забезпечення Green Recovery. Як приклад вона навела газосховища “Газпрому”.

«Я б запропонувала Міністерству енергетики України створити робочу групу, яка б розрахувала збитки в енергетиці, щоб коли прийде час, можна було показати чек росіянам», — сказала вона.

Ще одне джерело грошей у середньостроковій перспективі – статус кандидата України.

«Як держава-кандидат на вступ до ЄС вона повинна отримати доступ до фондів, якими можуть користуватися країни-члени. Наприклад, Recovery and Resilience Facility було створено, щоб допомогти державам-членам впоратися з COVID-19 і забезпечити стійкість європейських країн і їх готовність до зеленого та цифрового переходу. Цей фонд має 723,8 млрд. грн. євро і може надавати як кредити, так і гранти. Ми також можемо запропонувати відкрити для України такі інструменти, як Connecting Europe Facility, який покликаний сприяти зростанню, робочим місцям і конкурентоспроможності також в енергетичному секторі через інфраструктурні проекти.

І по-третє, вважає Олена Павленко, у довгостроковій перспективі наш зелений перехід можуть забезпечити ефективні бізнес-проекти в енергетиці та екології. Україна вже може експортувати електроенергію, і це допоможе з ліквідністю ринку.

Разом з урядами Україна може розробити законодавство, яке може зацікавити іноземних інвесторів прийти в Україну, а також самі країни Європи та США та запропонувати схеми підтримки для інвестування в Україну. Це може бути у формі гарантій, страхування, інших ініціатив.

Незважаючи на війну, ми повинні повернутися до дискусії про основні орієнтири розвитку стратегічного сектору для залучення іноземних інвесторів. В умовах війни важко давати якісь обіцянки в короткостроковій перспективі, але ми можемо дати сигнал, де ми розраховуємо мати приватний бізнес і де держава збереже свою роль, вважає експерт. Наприклад, якщо атомна галузь залишиться одним із поколінь у майбутньому – як вона буде організована, і хто і як може інвестувати в сучасні технології.

Два елементи, які також мають бути невід’ємною частиною процесу відновлення – це швидкість і прозорість. Швидкість фінансування енергетичних проектів має бути, можливо, вищою, ніж до війни, інакше на реалізацію одного великого проекту знадобиться кілька поколінь. Наприклад, якщо Фонд енергоефективності залишиться інструментом фінансування енергоефективних проектів, процес їх втілення має бути спрощений, і в проектах бути набагато більше можливостей для людей, міст та громад.

«Щоб підвищити ефективність, я б запропонувала зробити процес затвердження спрощеним, а процес звітування більш прозорим», — підкреслила вона.

Скорочення постачання нафти і газу з Росії в ЄС не є тимчасовим кроком для декарбонізації. Це має якраз стимулювати процес розвитку інших джерел енергії, більш чистих і безпечних.
«Коріння цих проблем — висока залежність деяких країн від авторитарної держави, яка десятиліттями використовувала свої енергетичні ресурси як зброю», — переконана експертка Олена Павленко.


4-5 липня в Лугано (Швейцарія) відбулася Міжнародна конференція з питань відновлення України (URC 2022). У зустрічі взяли участь представники 40 держав і 20 міжнародних організацій, усі основні потенційні донори Фонду відбудови України, представники найвищого рівня української влади та громадського сектору.

Наші платформи

https://ksep.energy/

Незалежний центр підвищення кваліфікації у сфері енергетики

http://ua-energy.org/

Інформаційно-аналітичний ресурс є унікальною платформою для інформування та обговорення основних подій української та міжнародної енергетики.

http://eiti.org.ua/

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні

Наші платформи

https://ksep.energy/

Незалежний центр підвищення кваліфікації у сфері енергетики

http://ua-energy.org/

Інформаційно-аналітичний ресурс є унікальною платформою для інформування та обговорення основних подій української та міжнародної енергетики.

http://eiti.org.ua/

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні