Експерти закликають владу прискорити реформи у сферах енергетики та довкілля
14 грудня українські та європейські експерти презентували оцінку реформ у галузі енергетики та довкілля в 2017 році. Регулярний моніторинг імплементації Україною Угоди про асоціацію з ЄС у цих секторах здійснюють 6 робочих груп у межах проекту«Збільшення впливу громадянського суспільства у моніторингу та політичному діалозі щодо реформ в енергетиці та суміжних секторах відповідно до імплементації Угоди про асоціацію». Проект фінансують Європейський Союз та Міжнародний фонд «Відродження».
ГАЗ
Щодо ключових тенденцій і подій 2017 року, негативними в газовій сфері експерти вважають темпи реструктуризації (unbundling) “Нафтогазу”, механізм перегляду ціни, неврегульований механізм користування державними ГРС, нові тарифи на послуги розподілу.
Позитивними рішеннями керівник проектів аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович назвав першу перемогу в Стокгольмському арбітражі, продовження корпоративної реформи “Нафтогазу”, встановлення НКРЕКП стандартів якості постачання, прихід іноземних трейдерів на ринок.
Ключовим завданням для влади на 2018 рік експерти назвали реструктуризацію (unbundling) “Нафтогазу”.
ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЯ
Зі слів керівника експертної групи «Електроенергія та ядерна безпека» Світлани Голікової, заходи, що були передбачені Планом імплементації Угоди про Асоціацію, в цілому виконуються, хоча в більшості це стосується трансформації вимог на рівні законодавства.
Так, Верховною Радою України прийнято закон «Про ринок електричної енергії», створений Координаційний центр при Кабінеті Міністрів, восени розпочалося оприлюднення та обговорення перших нормативно-правових актів для організації роботи ринку, розпочато корпоратизацію НЕК «Укренерго», зроблені перші кроки в реорганізації ДП «Енергоринок».
«Нажаль, ця робота була призупинена у зв’язку із штучно створеною неспроможністю НКРЕКП приймати необхідні рішення. Урядом прийнята Енергетична стратегія України на період до 2035 року “Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність” , але поки що відсутній план її реалізації,» – зауважила експерт Світлана Голікова.
ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ
У сфері енергоефективності досягненням експерти вважають прийняття всіх передбачених законів з так званого «енергоефективного» пакету («Про Фонд енергоефективності», «Про енергетичну ефективність будівель», «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», «Про житлово-комунальні послуги»).
Негативом, зі слів координатора програм Громадянської мережі «ОПОРА» Тетяни Бойко, є малі обсяги фінансування програми «теплі кредити» в Державному бюджеті 2018 року, а також затримка з ухваленням і оприлюдненням ключових документів щодо роботи Фонду енергоефективності.
«Фонд енергоефективності розпочне свою роботу в частині проведення заходів із впровадження цілей своєї діяльності не раніше ніж з липня 2018 році. Це зумовлено тим, що прийняття підзаконних актів, відповідно до яких необхідно проводити сертифікацію та аудит у будівлях, передбачено після погодження науково-технічною радою Мінрегіону як наукових розробок. Цей процес займає більше 3-4 місяців.
Тому ймовірно ОСББ у 2018 році будуть певний час позбавлені права скористатися державною підтримкою впроваджувати енергоефективні заходи. Крім того, алгоритм дії для ОСББ не передбачено підзаконними актами, а саме актами Наглядової Ради Фонду, що може бути однією з причин низького попиту на продукти Фонду,» – наголосила Тетяна Бойко.
БІЗНЕС-КЛІМАТ
У сфері бізнес-регулювання експерти відзначають, що процес ротації членів НКРЕКП запущено надто пізно через штучне затягування. Верховна Рада, уряд та президент делегували своїх представників та завершили формування складу Конкурсної комісії з добору завершили лише восени. Це спричинило відсутність кворуму в складі НКРЕКП і Верховною Радою терміново були прийняті зміни до закону «Про НКРЕКП», якими президенту дали повноваження на 3 місяці призначити без конкурсу комісіонерів на вакантні посади.
Реформа публічних закупівель поки залишається однією з найуспішніших, проте зі слів Андрія Паніна, протягом 2017 року її двічі намагались саботувати змінами до деяких законів. Перший випадок був навесні, коли пропонували поширити визначення «критичної інфраструктури» на електронні майданчики, зокрема ProZorro. Це означало обов’язковість їх контролю зі сторони силових структур, тобто створення передумов для здійснення тиску на бізнес. Втім, завдяки широкому розголосу наслідків, до другого читання правки були виключені із законопроекту.
ДОВКІЛЛЯ
Найбільшим досягненням в екологічній сфері у 2017 році експерти вважають прийняття закону про оцінку впливу на довкілля та Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок. Тим не менше, обидва документи для їх практичної реалізації потребують низки підзаконних актів.
«Щодо закону про ОВД, то він повинен розпочати свою дію 18 грудня, проте жодного підзаконного акту ще не прийнято. Щодо Національного плану скорочення викидів, то 1 грудня 2017 р. Міненерго мав подати до КМУ проект плану заходів з впровадження НПСВ на 2018 рік, а Мінприроди має внести зміни до технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин із таких установок протягом 3 місяців після затвердження НПСВ,» – пояснила експерт РАЦ «Суспільство і довкілля» Наталія Андрусевич.
НАФТА
У нафтовій сфері, зі слів експерта Геннадія Рябцева, досягнуті урядом результати все менше співвідносяться з офіційно проголошеними планами. Частішають повідомлення про ухвалення владних рішень, попри продовження роботи над ними. Акти перевірок діяльності відповідальних інституцій несподівано засвідчують припинення роботи над гучно анонсованими раніше проектами. Міненерговугілля, Мінприроди, Держгеонадра вважають низку завдань виконаними, хоча розроблені ними проекти документів повернуті для доопрацювання.
«Без будь-яких обґрунтувань подовжуються терміни виконання завдань, зокрема з формування мінімальних запасів нафти й нафтопродуктів, ухвалення нового Кодексу про надра, затвердження рекомендацій із контролювання роботи автозаправних станцій. Причини невиконання зобов’язань не аналізуються, не визначаються відповідальні за зрив установлених термінів, не береться до уваги, що ресурсів на імплементацію перенесених завдань у наступних періодах не передбачено,» – резюмував Геннадій Рябцев.
За матеріалами ЕнерРеф
