DiXi Group Logo
en
www.upscalerolex.to

за період

logo
IMG

Експерти обговорили, як забезпечити захист споживачів у період реформування вітчизняних енергоринків

8 грудня відбувся круглий стіл «Як захистити споживача в період складних реформ енергоринків» за участі депутатів профільних комітетів Верховної Ради України, представників Мережі національних енергетичних омбудсменів, Посольства Великої Британії в Україні, НКРЕКП, НАК «Нафтогаз України», ПАТ «Київенерго», профільних неурядових організацій та провідних ЗМІ.

Завданням круглого столу було обговорення можливостей та викликів щодо захисту вітчизняних споживачів в умовах реформування енергетичних ринків.

Зокрема, досвідом Великої Британії щодо захисту споживачів поділилася керівниця комерційного відділу, перший секретар Посольства Великої Британії в Україні Кеті Котрел: «Досвід компанії Ofgem − незалежного регулятора ринку газу та електроенергії у Великобританії – є показовим. Як Ofgem захищає права існуючих та майбутніх споживачів? Є три основні напрямки – контроль за цінами, визначення основних проблем і занепокоєнь та контроль за виконанням».

Водночас, заступник начальника Департаменту енергоефективності НАК «Нафтогаз України» Олексій Хабатюк, розповів про те, що в Україні запроваджено багато механізмів захисту споживачів, однак чи всі з них є дієвими – залишається під питанням: «З одного боку законотворці, уряд та регулятор запровадили як де-юре, так і де-факто багато механізмів захисту побутових споживачів газу – знижена ціна на газ в порівнянні з ринковою, житлові субсидії та пільги, формування достатніх ресурсів газу на випадок кризових ситуацій, інститут постачальника “останньої надії”, типовий договір постачання газу тощо. З іншого, їх ефективність є низькою. Зокрема такий механізми як знижена ціна на газ дублює механізм житлових субсидій та одночасно знищує ключовий ринковий механізм – конкуренцію постачальників. Де-факто це позбавило споживача права вибору – того, заради чого проводилась реформа ринку газу. Чим довше зберігатиметься поточна ситуація, тим боліснішими для споживача та дорожчим для всього суспільства в майбутньому буде перехід до конкурентного ринку».

Світлана Голікова,  член Стратегічної ради ГО “Київський інститут енергетичних досліджень”, у свою чергу додала, що наразі однією з найголовніших проблем залишається перехресне субсидування: «В електроенергетиці в останні роки залишається високим рівень перехресного субсидування промисловими споживачами вартості електричної енергії, що відпускається окремим категоріям споживачів за фіксованими тарифами. Загальна сума компенсації втрат енергопостачальним компаніям від здійснення постачання електроенергії окремим категоріям споживачів у 2015 році склала 43,8 млрд грн., у 2016 – 45,5 млрд грн.»

За словами Світлани Голікової, однією з вимог запуску нового ринку електроенергії є саме мінімізація перехресного субсидування, але це не означає, що найменш захищені версти населення можуть залишити не тільки на межі енергетичної бідності, а й за нею: «Законом України “Про ринок електричної енергії” визначено, що “вразливі споживачі” це виключно частина побутових споживачів. До повноважень Кабінету Міністрів України  віднесено встановлення порядку, яким буде реалізуватися  право на передбачені законом підтримку для відшкодування витрат на оплату спожитої електричної енергії та/або захист від відключення у певні періоди. Тобто, український закон увібрав в себе загальні європейські норми, коли споживачеві може надаватися як грошова підтримка (персональна субсидія), так і унеможливлюється його відключення від джерел електропостачання, як правило, у зимовий період».

Захід відбувся за підтримки Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки та за сприяння Посольства Великої Британії в Україні.

Українська енергетика

Коментарі

Як у ЄС будуть скорочувати споживання енергії? Огляд оновленої Директиви з енергоефективності

Андрій Урста

аналітик DiXi Group, експерт проєкту «Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу»

Як у ЄС будуть скорочувати споживання енергії? Огляд оновленої Директиви з енергоефективності

ЄС слідом за Європарламентом ухвалила нові правила для підвищення енергозбереження в ЄС. Цього разу розберемо policy частину оновленої Директиви, а саме, загальнополітичні цілі зі скорочення споживання енергії.

Нові цілі енергозбереження в ЄС – орієнтир для України

Альона Корогод

аналітикиня DiXi Group, експертка проєкту «Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу»

Нові цілі енергозбереження в ЄС – орієнтир для України

Рада ЄС ухвалила нові правила для підвищення енергозбереження в ЄС. Оновлена Директива передбачає, що до 2030 року країни-члени ЄС повинні колективно забезпечити скорочення споживання енергії щонайменше на 11,7% (порівняно з 2020 роком). Цілі ЄС вже можна вважати новим орієнтиром і для нашої країни. Як планує скорочувати споживання Україна? Читайте в матеріалі.

«Пакет сталих фінансів ЄС»: крок до посилення інвестицій на шляху до кліматичної нейтральності

Микола Яковенко

Генеральний менеджер з розвитку енергетичного сектору DiXi Group

«Пакет сталих фінансів ЄС»: крок до посилення інвестицій на шляху до кліматичної нейтральності

В червні 2023 року Єврокомісія запропонувала новий пакет змін до законодавства, спрямований на посилення контролю за рейтингуванням ESG та  розширення Таксономії ЄС. Обидва елементи мають ключове значення для зменшення ризиків та невизначеності, з якими інвестор стикається при фінансуванні проєктів. Як це відобразиться на підходах до інвестування у проєктах з країнами-партнерами ЄС, зокрема, з Україною?

Як працюватиме механізм вуглецевого коригування імпорту

Зоряна Козак

Експертка проєкту «Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу»

Як працюватиме механізм вуглецевого коригування імпорту

Механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM) – новий інструмент Європейського Союзу, метою якого є запобігання ризику витоку вуглецю та заохочення чистішого промислового виробництва в країнах, що не входять до ЄС. СВАМ вирівнює ціноутворення за викиди парникових газів під час виробництва вуглецевоємних товарів, які імпортуються до ЄС.

Для чого ЄС створив Соціальний кліматичний фонд, і як він працюватиме

Зоряна Козак

Експертка проєкту «Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу»

Для чого ЄС створив Соціальний кліматичний фонд, і як він працюватиме

Серед іншого, діяльність Фонду передбачатиме фінансування заходів та інвестицій, спрямованих на підвищення енергоефективності будівель, декарбонізацію опалення та охолодження будівель, зокрема, шляхом інтеграції в будівлі ВДЕ.

Тижневик

Наші платформи

https://ksep.energy/

Незалежний центр підвищення кваліфікації у сфері енергетики

http://ua-energy.org/

Інформаційно-аналітичний ресурс є унікальною платформою для інформування та обговорення основних подій української та міжнародної енергетики.

http://eiti.org.ua/

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні

Наші платформи

https://ksep.energy/

Незалежний центр підвищення кваліфікації у сфері енергетики

http://ua-energy.org/

Інформаційно-аналітичний ресурс є унікальною платформою для інформування та обговорення основних подій української та міжнародної енергетики.

http://eiti.org.ua/

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні