13 травня у Брюсселі в ході круглого столу: “Посилення безпеки енергетичної інфраструктури ЄС: досвід України”, організованого спільно з місцевим офісом Фонду імені Гайнріха Бьолля, президентка DiXi Group Олена Павленко та директор з досліджень Роман Ніцович представили практичні принципи планування, управління та інвестування в стійкість енергосистеми в умовах війни. Напрацювання можуть стати практичною основою для формування майбутньої політики енергетичної безпеки Європейського Союзу.
Команда представила окремі з 11 ключових уроків енергетичної стійкості, сформульованих DiXi Group у спеціальному дослідженні. Вони охоплюють скорочення залежності від централізованої генерації, розвиток гнучких потужностей, посилення мереж, стандартизацію обладнання та ремонтних рішень, інтеграцію фізичного, кібернетичного й інших форм захисту, створення резервів, кризові комунікації, адаптивний попит і регуляторну політику, здатну забезпечити швидке відновлення.
Під час виступу Олена Павленко наголосила, що Україна вже пройшла шлях від екстрених ремонтів, ручної реконфігурації мереж і кризового реагування до формування системних підходів, які ЄС лише починає інтегрувати у власні стратегії.
«Великі генеруючі об’єкти та магістральні мережі є легкими цілями для ворога. Досвід України доводить, що стійкість має закладатися в основу системи ще на етапі її планування. Ці практичні уроки вже сьогодні можуть бути використані країнами ЄС для формування нової моделі захисту критичної енергетичної інфраструктури», – наголосила президентка DiXi Group.
Роман Ніцович представив актуальний аналіз стану української енергосистеми, окресливши оцінку масштабів втрат, темпи відновлення та розвиток таких компонентів, як розподілена генерація, системи накопичення енергії. Він акцентував, що повномасштабна війна прискорила розвиток нової архітектури сектору, заснованої на децентралізації та технологічній адаптації.
«Окрім ремонтів пошкодженої енергосистеми ми змушені перебудовувати її в реальному часі, формуючи нову архітектуру, яка має бути більш розподіленою, більш гнучкою та стійкою до довготривалих фізичних атак. Ще два роки тому Україна мала лише 2 МВт установок зберішення, сьогодні – вже близько 600 МВт», – зазначив директор з досліджень DiXi Group.
Він також відмітив, що енергетична стійкість не може базуватися тільки на одному рішенні чи підході. Вона формується через одночасне включення цілого комплексу елементів – розподіленої генерації, стійких мереж, налагодженої логістики, стандартизованого обладнання, багаторівневого фізичного захисту, управління попитом, кризових комунікацій та регуляторної політики, яка мінімізує бар’єри для швидкого відновлення.
В ході дискусії учасники з боку Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), Європейської Комісії, урядів країн-членів ЄС та профільних аналітичних центрів підтвердили, що уроки України вже сьогодні мають бути інтегровані в європейську енергополітику. Зокрема, керівниця програми Каспійського та Чорноморського регіонів МЕА Таля Ватман підкреслила, що стійкість має стати не просто технічним стандартом, а новою культурою планування, готовності та швидкого реагування. В організації вважають, що уроки України застосовні для всіх країн, оскільки загрози критичній інфраструктурі стрімко зростають не лише у воєнних умовах, а й через кіберризики, диверсії та кліматичні виклики.
Представники Єврокомісії акцентували на пропозиціях, що готуються як новий законодавчий пакет у сфері енергетики. У Брюсселі дедалі чіткіше визнають, що енергетична стійкість виходить за межі секторальної політики та стає частиною ширшої системи цивільного та військового захисту ЄС.
Участь у дискусії стала можливою також завдяки підтримці Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту «Посилення стійкості енергетики України».
