Як Україні успішно «спіймати» промінь надії
Від початку масованих атак росії на енергетичний сектор України, Європейський Союз продемонстрував надзвичайну солідарність. Країни ЄС та органи у Брюсселі працюють, щоб надавати все необхідне для того, щоб Україна могла пройти складну зиму. Зокрема, має надійти 5400 генераторів та 35 млн світлодіодних ламп…і це не все.
Що передбачає проєкт «Промінь надії»
3 березня 2023 року Єврокомісія разом з італійською енергетичною компанією Enel запустили проєкт «Промінь надії», що передбачає надання 5,7 тис. фотоелектричних панелей Україні.
Повідомляється, що сонячні панелі загальною потужністю близько 2 МВт покриють до 11,4 тис. м² дахів, забезпечать стабільне енергопостачання будівлям громадського призначення, тобто заживлять лікарні, пожежні частини та школи.
Дане рішення привітали і в Міненерго та зазначили, що дані панелі надійдуть в Україну вже до літа за логістичної підтримки Механізму цивільного захисту ЄС та Енергетичного Співтовариства.
Хто, коли і як отримає сонячні панелі
Питання поки без відповідей. Зараз активно проводяться обговорення української та європейської сторін із залученням громадського сектору щодо механізму отримання панелей Україною та подальшого їх розподілу. Крім того, розглядаються потреби громад та можливості щодо їх задоволення.
Втім, залишається ще одне важливе питання. Як бути з рештою обладнання, щоб все запрацювало на місцях? Очевидно, що для ефективних ВДЕ-установок, окрім фотоелектричних панелей, потрібні як мінімум інвертори, акумулятори, система кріплень, кабелі і т.д. …за передбаченого заздалегідь механізму отримання, розподілу та використання.
Також потрібно профінансувати роботи із супроводу проєкту, доставки й установки обладнання, підключення до мережі (оператора системи розподілу або мікромережі самої будівлі).
Гарне рішення для автономного енергозабезпечення
Безумовно, дане рішення є дуже доречним з точки зору розширення можливостей для автономного заживлення важливих об’єктів, які забезпечують функціонування країни.
Втім, успішність цього проєкту буде залежати від ряду чинників.
По-перше, цільового та прозорого механізму розподілу сонячних панелей серед регіонів, громад та структур. Гарним прикладом такого механізму є онлайн-платформа AidEnergy, що діє при Міненерго та спрямована на отримання, узгодження та розподіл гуманітарної допомоги для компаній енергосектору. Стосовно сонячних панелей, до цього процесу слід долучити Мінрегіон як профільне міністерство, що обізнане у проблемах та потребах громад.
По-друге, наявності та можливості покриття витрат на супутнє обладнання за потреби. Як вже зазначалось, окрім панелей потрібно буде супутнє обладнання для запуску проєктів. Вартість окремих складових ВДЕ-установки, за оцінками, може становити близько 40% від загальної вартості всього проєкту. Тому важливо передбачати джерела дофінансування: з місцевих бюджетів, з проєктів за підтримки ГО та ін.
По-третє, можливості забезпечити технічну та організаційну допомогу зі встановлення обладнання, запуску проєктів на місцях. Вдалі приклади з надання такої допомоги вже демонструють українські громадські організації (1, 2) та фонди, що долучені до будівництва сонячних станцій у школах та лікарнях. Їх діяльність є хорошим кейсом для майбутніх проєктів.
Альона Корогод,
аналітикиня DiXi Group, експертка проєкту «Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу”
Публікація підготовлена за фінансової допомоги Європейського Союзу у межах проєкту “Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу”. Проєкт реалізується консорціумом громадських організацій: “DiXi Group” (координатор), Ресурсно-аналітичний центр “Суспільство і довкілля”, Асоціація “Енергоефективні міста України”, “Українська академія лідерства”, “Жіночий енергетичний клуб України”, “ДЗИГА”, “ПЛАТО”.
Її зміст є виключною відповідальністю ГО “ДІКСІ ГРУП” і за жодних обставин зміст не може вважатися таким, що відображає позицію Європейського Союзу.
