«Пакет сталих фінансів ЄС»: крок до посилення інвестицій на шляху до кліматичної нейтральності | DiXi Group
DiXi Group Logo
www.upscalerolex.to
21.07.2023

«Пакет сталих фінансів ЄС»: крок до посилення інвестицій на шляху до кліматичної нейтральності

В червні 2023 року Єврокомісія запропонувала новий пакет змін до законодавства, спрямований на посилення контролю за рейтингуванням ESG (абр. від Environmental, Social and Governance – підхід до прийняття рішень з оцінкою впливу діяльності компанії на довкілля та суспільство) та  розширення Таксономії ЄС (система класифікації екологічно сталих видів економічної діяльності). Обидва елементи мають ключове значення для зменшення ризиків та невизначеності, з якими інвестор стикається при фінансуванні проєктів. Нові механізми повинні сприяти переходу до кліматичної нейтральності. Це, в свою чергу, відобразиться на підходах до інвестування і у проєктах з країнами-партнерами ЄС, що вимагає уваги з боку України.

Спробуємо розібратися, які нові зміни пропонують на рівні ЄС, та яке значення це матиме для України.

Нові зміни у сфері ESG

ESG – це підхід до корпоративного управління та інвестування, який враховує відповідність високим критеріям охорони довкілля, соціального захисту та належного врядування у розвитку компаній та прийнятті інвестиційних рішень. Навколо цього набирає оберти новий вид діяльності – ESG рейтингування, де незалежні експерти оцінюють, як корпорація реалізує задекларований підхід на практиці.Останні дослідження яскраво демонструють, як підняття або падіння компаній в ESG рейтингу посилює вплив на їх вартість капіталу та інвестиційну привабливість. Це змушує  ЄС унормувати діяльність  із послуг ESG рейтингування, аби уникнути конфліктів інтересів, політичного та економічного тиску, а також забезпечити високий рівень професійності та об’єктивності в оцінці.

ЄС запропонував прєкт регламенту, який встановлює правила авторизації та реєстру надавачів послуг із ESG рейтингування та моніторингу їх діяльності з боку Європейського органу з цінних паперів та ринків (European Securities and Markets Authority – ESMA). Компанії, що складають такі рейтинги зокрема не зможуть займатися  багатьма іншими, потенційно конфліктними, видами діяльності, як-от консалтинг для інвесторів, банківські послуги, інвестиційна діяльність, аудиторські послуги тощо.Вони також будуть зобов’язані перевіряти належний рівень компетенції персоналу та уникати аутсорсингу у своїй основній діяльності, дотримуватися високих стандартів захисту даних та прозорості.В свою чергу, ESMA матиме змогу запитувати інформацію, проводити розслідування та застосовувати заходи впливу (як-от тимчасову заборону на провадження діяльності або ж скасування авторизації тощо) і накладання штрафів на порушників. Проєкт передбачає  також і делегування окремих повноважень місцевим компетентним органам держав-членів ЄС, що повинні будуть співпрацювати із ESMA.

Цікавим аспектом запропонованих правил є і те, що здійснювати ESG рейтингування на території ЄС зможуть профільні агенції із третіх країн  у випадку їх А) авторизації, Б) визнання такими, що відповідають стандартам авторизованих надавачів послуг в ЄС чи В) підтвердження рейтингових оцінок таких агенцій авторизованими агенціями в ЄС. Це значно посилює актуальність впровадження подібних правил в країнах-партнерах ЄС.

Що відбувається зі сферою ESG в Україні

ESG є досі радше новим пріоритетом для корпоративного сектору в Україні. Наприклад, окремі дослідження проведені до початку повномасштабного російського військового вторгнення (2021) демонструють, що обсяги сталого інвестування в Україні були загалом нижчі порівняно зі світовими показниками. Водночас, значна частина (77%) менеджерів високої ланки вважало несуттєвим вплив ESG на фінансові результати та лише 30% (проти 58% у світі) – мала чіткі вимоги щодо ESG звітування від інвесторів та клієнтів. Такий стан речей зумовлював і невелику увагу до позицій українських компаній в ESG рейтингах.

Втім, загальне зростання значення ESG у світі та посилення вимог до сталості у проєктах, що фінансуються не лише приватними інвесторами, а й міжнародними фінансовими організаціями, – очікувано зумовлюють значну зміну парадигми у ході повоєнної відбудови України. Наразі великі як приватні, так і державні компанії енергосектору України починають інтегрувати ESG підходи у свої корпоративні стратегії та звітування, усвідомлюючи, що це стане важливим фактором успішності їх фінансових результатів та залучення додаткових коштів уже у близькій перспективі.

Тому зміни та посилення регулювання послуг, пов’язаних із ESG в ЄС, повинні також відслідковуватись в Україні та впроваджуватися у практику, зокрема, національного регулятора у сфері фондових ринків та цінних паперів (НКЦПФР).

Гармонізація зусиль із ЄС буде необхідною для покращення інвестиційної привабливості України та визнання ESG оцінки локальними офісами рейтингових агенцій. Це, в свою чергу, значно полегшить доступ українського бізнесу до європейських ринків капіталу.

Інші зміни «Пакету сталих фінансів»

«Пакет сталих фінансів» також пропонує зміни у Таксономії ЄС. Нагадаємо, що Таксономія ЄС встановлює критерії, за якими види економічної діяльності можуть вважатися екологічно сталими та такими, що сприяють боротьбі зі зміною клімату. Таксономія ЄС зокрема потрібна для запобігання «грінвошінгу» – тобто позиціонуванню діяльності або продуктів як таких, що сприяють сталості та боротьбі зі зміною клімату, та отриманню відповідних вигод виробниками (наприклад, залучення зелених інвестицій), навіть якщо насправді зв’язок зі сталістю та кліматичними цілями не є очевидним.

У запропонованих змінах Єврокомісія представила довкіллевий акт та зміни до акту про розкриття інформації, де визначаються критерії для оцінки економічної діяльності відповідно до сталого використання та захисту водних і морських ресурсів; переходу до циркулярної економіки; запобіганню та контролю викидів; захисту та відновленню біорізноманітності та екосистем, а також вимоги до розкриття інформації стосовно цих критеріїв. 

Нові зміни також вносяться і до кліматичного делегованого акту, зокрема включається виробничий та транспортний сектор  із відповідними вимогами  до цих видів діяльності, аби забезпечити верифікацію їх позитивного впливу на боротьбу та адаптацію до зміни клімату.

Наостанок Комісія також оприлюднила набір рекомендацій для різноманітних підприємств, фінансових посередників та установ з нагляду в ЄС та державах-членах  щодо залучення «перехідних фінансів» – що сприяють переходу до сталості та кліматичної нейтральності до 2050 року відповідно до цілей ЄС. Рекомендації стосуються планування переходу до кліматичної нейтральності на рівні індивідуальних підприємств,  використання Таксономії, кліматичних бенчмарків та спеціалізованих фінансових інструментів (зелені позики, зелені облігації тощо) для сприяння такому переходу.

Чому запропоновані зміни є важливими для України

Оскільки Україна наразі знаходиться на початковому етапі впровадження стандартів ESG та сталого інвестування , низка міжнародних організацій та програм, включаючи Програму розвитку ООН, наголошує на необхідності розробити власну Таксономію в Україні для налагодження системи класифікації економічної діяльності, що сприяє екологічній сталості та кліматичній нейтральності. Розроблення таких критеріїв буде необхідним для ефективної повоєнної відбудови. Міжнародні інвестори та донори чітко вказують на наміри фінансувати відновлення України з пріоритизацією на сталих проєктах, що підтвердила  з відновлення України в Лондоні. Окрім того, Єврокомісія також оголосила про створення спеціального інструменту для фінансування відновлення України, що включатиме 50 млрд євро до 2027 року та надаватиме макрофінансову допомогу Уряду та створить окремі фонди для інвестицій та технічної допомоги. Наголошується, що виділення коштів має сприяти саме зеленій відбудові України. Очевидно, це також передбачатиме налагодження системи чітких критеріїв сталих інвестицій та сталої діяльності бізнесу в Україні, що враховуватиметься при виділенні фінансування.

Коментарі

Ще більше спрощень для “зеленої” енергетики в ЄС

Альона Корогод

експертка проєкту DiXi Group «Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу»

ЄС виходить із Договору до Енергетичної Хартії: чому це відбулось та що далі?

Микола Яковенко

Експерт проєкту «Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу»

Європейський водневий банк: ініціатива для проєктів у ЄС і не тільки

Альона Корогод

експертка проєкту DiXi Group «Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу»

Оновлений REMIT обіцяє кращий захист від зловживань

Роман Сутченко

Експерт з моніторингу реформ енергетичних ринків

Нові правила ЄС дозволять краще знати про енергоефективність товарів та економити на цьому

Альона Корогод

експертка проєкту DiXi Group «Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу»

Наші платформи

https://ksep.energy/

Незалежний центр підвищення кваліфікації у сфері енергетики

http://ua-energy.org/

Інформаційно-аналітичний ресурс є унікальною платформою для інформування та обговорення основних подій української та міжнародної енергетики.

http://eiti.org.ua/

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні

Наші платформи

https://ksep.energy/

Незалежний центр підвищення кваліфікації у сфері енергетики

http://ua-energy.org/

Інформаційно-аналітичний ресурс є унікальною платформою для інформування та обговорення основних подій української та міжнародної енергетики.

http://eiti.org.ua/

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні