DiXi Group Logo
en
01.06.2020

Для розділення платіжок за електроенергію поки немає передумов

Зараз населення оплачує спожиту електроенергію по фіксованому двоставковому тарифу залежно від обсягу місячного споживання – 0,9 грн/кВт⋅год при споживанні до 100 кВт⋅год та 1,68 грн/кВт⋅год – понад цю межу. Причому поточний тариф, навіть верхня його ставка, не відображає реальні витрати, понесені на виробництво, закупівлю та доставку електроенергії домогосподарствам, оскільки в країні застосовується приховане перехресне субсидіювання населення через механізм покладання спеціальних обов’язків (ПСО). Нині тариф у платіжках подається без розділення на товарний та транспортний компоненти електроенергії.

Згодом відокремлення складових тарифу має відбутись. Це пояснюється тим, що згідно із законодавством відбулося розділення колишніх “обленерго” на юридично відокремлені компанії, одна з яких тепер виконує монопольну функцію транспортування (розподілу) електроенергії локальними мережами – оператор системи розподілу (ОСР), а інша – її постачання населенню – постачальник. Відповідно кожна з компаній має отримувати свою частину оплати електроенергії, згідно з тарифами, затвердженими для них Регулятором. Відокремлення складових тарифу у платіжках також дозволило би споживачу бачити скільки коштує власне доставка електроенергії “до дому” місцевими мережами, а скільки – інша частина, що має включати ціну закупівлі електроенергії постачальником на оптовому ринку, її передачу магістральними мережами та постачання клієнту.
До речі, тарифи на розподіл електроенергії відрізняються за регіонами, іноді навіть істотно. Адже витрати на транспортування залежать від технічного стану мереж того чи іншого ОСР, ефективності його діяльності, рівня втрат електроенергії в мережах тощо. Наприклад, найвищі тарифи на розподіл мають ПРАТ “Закарпаттяобленерго”, АТ “ДТЕК Донецькі електромережі” та ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання” – відповідно 0,98, 0,96 та 0,95 грн/кВт⋅год (без ПДВ), що вже перевищують нижню межу нинішнього тарифу для населення – 0,9 грн/кВт⋅год. Натомість найменші тарифи на розподіл у ПРАТ “ДТЕК Київські електромережі” (м. Київ), АТ “ДТЕК Дніпровські електромережі” та ПРАТ “Київобленерго” – відповідно 0,28, 0,54 та 0,61 грн/кВт⋅год. Друга частина тарифу мала би бути більш-менш подібна за регіонами. При цьому, для зручності населення, платіжка все ж таки має залишатись одна з указанням складових тарифу в окремих рядках.
Разом з тим, таке відокремлення складових тарифу у платіжках зараз є малоймовірним по причині застосування неринкових та однакових по всій Україні тарифів для домогосподарств. Важливою передумовою для адекватного розділення тарифів у платіжці на товарний та транспортний компоненти є поступовий перехід до ринкового ціноутворення на електроенергію для населення. Але на це поки що не вистачає політичної волі.

 

Богдан Серебренніков

Менеджер з організації консультативних послуг у сфері аналітичної діяльності

Коментарі

Україна має переймати не лише кліматичні амбіції, а й практики

Роман Ніцович

директор з досліджень DiXi Group

Україна має переймати не лише кліматичні амбіції, а й практики

За оцінкою DiXi Group, з початку пандемії в Україні державна підтримка в галузі декарбонізації, енергоефективності та екологічних заходів зменшилась, а підтримка викопних видів палива навпаки зросла. Це протирічить загальносвітовій тенденції.

Ціни на електроенергію: що буде далі?

Богдан Серебренніков

Менеджер з організації консультативних послуг в сфері аналітичної діяльності

Ціни на електроенергію: що буде далі?

Які перспективи відміни ПСО та впровадження ринкових цін на електроенергія для населення? Тут можуть бути сценарії від “поки нічого не міняти” (високо ймовірний) до впровадження ринкових цін (наразі малоймовірний).

Чи вдасться Україні збалансувати інтереси видобутку та охорони довкілля?

Ольга Полуніна

Менеджер зі сталого розвитку

Чи вдасться Україні збалансувати інтереси видобутку та охорони довкілля?

Минув майже рік з прийняття так званого «бурштинового закону». На сьогодні можемо говорити про те, що основна ціль цього законопроекту – залучення іноземних інвесторів – не досягнута, жодної угоди про розподіл продукції урядом наразі не підписано.

Міжнародний Індекс прозорості енергетики 2020:  тест на відкритість сектору − позитивний чи негативний?

Богдан Серебренніков

Менеджер з організації консультативних послуг у сфері аналітичної діяльності DiXi Group

Міжнародний Індекс прозорості енергетики 2020: тест на відкритість сектору − позитивний чи негативний?

Прозорість є однією з ключових передумов ефективного розвитку економіки і ринків, відкритої конкуренції, справедливого ціноутворення, вироблення виваженої, збалансованої політики та регулювання.

Фонд декарбонізації може стати потужним інструментом, проте все залежить від наповнення

Дарина Кулага

молодший аналітик DiXi Group

Фонд декарбонізації може стати потужним інструментом, проте все залежить від наповнення

Україні буде важко суттєво знизити вуглецевий вміст експорту до країн Європи, тому що у цьому напрямі мова йде про набагато вищі суми.

Наші платформи

https://ksep.energy/

Незалежний центр підвищення кваліфікації у сфері енергетики

http://ua-energy.org/

Інформаційно-аналітичний ресурс є унікальною платформою для інформування та обговорення основних подій української та міжнародної енергетики.

http://eiti.org.ua/

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні

http://enref.org/

Сайт коаліції, що об’єднує експертів провідних аналітичних центрів та громадських організацій у галузі енергетики та охорони довкілля

Наші платформи

https://ksep.energy/

Незалежний центр підвищення кваліфікації у сфері енергетики

http://ua-energy.org/

Інформаційно-аналітичний ресурс є унікальною платформою для інформування та обговорення основних подій української та міжнародної енергетики.

http://eiti.org.ua/

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні

http://enref.org/

Сайт коаліції, що об’єднує експертів провідних аналітичних центрів та громадських організацій у галузі енергетики та охорони довкілля