Чи готові країни Чорноморського регіону до ризиків енергетичної безпеки? Експерти DiXi Group презентували дослідження
24 травня DiXi Group у співпраці з Watchog.MD (Молдова), World Experience for Georgia (Грузія) та Expert Forum (Румунія) за підтримки Чорноморського фонду регіонального співробітництва та Європейського Союзу презентувала пілотний випуск дослідження
Метою дослідження стала оцінка інституційної та стратегічної готовності країн виявляти, оцінювати, пом’якшувати, запобігати та протистояти загрозам в енергетичній безпеці, водночас, залишаючись енергетично стійкими та сталими.
Оцінювання базується на 40 індикаторах, що відповідають кращим практикам політики енергетичної безпеки ЄС та передбачені відповідними нормативними актами. Додатково, Scoreboard містить деякі інфраструктурні індикатори, важливі для усунення енергетичних криз. Пілотний випуск охоплює 4 країни – трьох членів Енергетичного Співтовариства (Грузія, Молдова, Україна) та одну державу-члена ЄС (Румунія) в якості бенчмарку.
Результати дослідження свідчать про досить низьку інституційну готовність країн до ризиків енергетичної безпеки, зазначив під час презентації дослідження менеджер з організації консультативних послуг в сфері аналітичної діяльності DiXi Group Богдан Серебренніков. Загальна кількість балів для Румунії складає 58, Молдови – 31, Грузії – 15 та для України – 14 з можливих 100.
«Такий результат країн пояснюється не лише початковим етапом імплементації оновлених Регламентів та Директив ЄС. Основною рисою інституційної системи енергетичної безпеки є її цілісність і комплексність, коли елементи тісно пов’язані між собою і взаємозалежні. Наприклад, без обґрунтованої оцінки ризиків розробка відповідних планів є досить проблематичною. Тоді і звітування також втрачає сенс. Цей взаємозв’язок частково пояснює низькі оцінки», – зазначив експерт.
Також негативно позначилися на балах відсутність спільних механізмів оцінки ризиків, двостороннього та багатостороннього планування між країнами Енергетичного Співтовариства.
«Досвід повномасштабної війни, показав, що ризики для енергетичної безпеки часто мають транскордонний характер і, як правило, переносяться на ринки сусідніх країн. Тож саме спільний підхід до визначення та пом’якшення ризиків для енергетичної безпеки є найбільш ефективним та вигідним для країн регіону», – додав він.
Міністр-радник Представництва ЄС в Україні Торстен Воллерт під час заходу наголосив, що сьогодні енергетична криза або ж енергетичні конфлікти вбудовані в багато інших конфліктів значно вищою мірою, ніж будь-коли раніше.
«Одним із головних уроків, який ми засвоїли, це те, що концентрація енергетичних систем і монополізація енергетичної системи є внутрішнім ризиком для безпеки, тому що дуже легко знищити одного постачальника, або одну структуру, або одного покупця.
Зараз проводиться багато заходів, спрямованих на структурну зміну енергетичної безпеки Європейського Союзу та країн, які працюють з ЄС. Диверсифікація джерел і технологій суттєво підвищує енергетичну безпеку. І зокрема на цьому шляху знаходиться Україна», – зазначив Міністр-радник Представництва ЄС в Україні Торстен Воллер під час презентації.
Невисокі оцінки у сфері готовності до ризиків енергетичної безпеки у Грузії старший аналітик World Experience for Georgia Георгій Мухігулішвілі пояснив тим, що країна наразі не впровадила нове регулювання внутрішнього ринку електроенергії, (зокрема Регламент 2019/941 про готовність до ризиків в електроенергетиці) та Регламент 2017/1938 про заходи із забезпечення безпеки газопостачання. Також експерт озвучив деякі рекомендації для Грузії, описані у звіті. Зокрема, необхідність визначити ризики та сценарії кризових ситуацій в електроенергетиці, а також підготувати плани готовності до ризиків та управління ними.
У свою чергу, Сергіу Тофілат, аналітик з питань фінансової та енергетичної політики аналітичного центру WatchDog.MD, зазначив, що енергетичний сектор Молдови лише нещодавно отримав окреме місце в Уряді – Міністерство енергетики було створено у лютому 2023, а його фінансова підтримка досі не затверджена. Разом з тим, за останні 18 місяців країні вдалося зробити кілька значних кроків щодо диверсифікації постачання газу та електроенергії. Починаючи з грудня 2022 року, Молдова майже повністю припинила купувати газ у «Газпрому», за винятком Придністров’я.
Ана Отілія Нуту, аналітикиня з питань енергетики та інфраструктури в Expert Forum, пояснила найвищі бали Румунії серед інших країн-учасниць дотриманням вимог Євросоюзу в підготовці інструментів планування. Водночас, коли мова йде не лише про наявність планів, але їх оновлення і відповідність останнім подіям, дослідження показує вразливі місця. До прикладу, національний енергетичний план країни, написаний у 2020, досі не оновлювався за час повномасштабної війни в Україні.
Презентуючи результати України, аналітик DiXi Group Андрій Урста, зазначив, що очевидно найбільший вплив на низьку оцінку у звіті мала російська агресія та пов’язані з нею обмеження на доступ до даних.
«Щодо конкретних прогалин, які є характерними для України, насамперед, у газовому секторі, то це те, що плани реагування на надзвичайні ситуації (emergency plan) та плани з превентивних заходів (preventive action plan) у газовому секторі не оновлюються належним чином. Остання версія переліку заходів в обох планах датована 2019-2020 роками, тоді як цей перелік має оновлюватися щонайменше раз на рік», – пояснив експерт.
Водночас, деякі напрацювання України можна вважати найкращими практиками. Одна з них –оперативна сертифікація оператора підземних сховищ газу, яка була проведена в Україні.
«Щодо рекомендацій, то перша рекомендація – це, звичайно, розробка NECP, своєрідного парасолькового документу, що містить також вимір енергетичної безпеки, зокрема, цілі щодо диверсифікації джерел постачання. Також дуже важливо забезпечити узгодженість цих цілей в енергетиці з іншими стратегічними документами, такими як, наприклад, Енергетична стратегія України», – наголосив він.
Переглянути презентацію звіту можна за посиланням: https://bit.ly/3BT72ir
Публікація вийшла за підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю ГО «Діксі Груп» і за жодних обставин не може розглядатися як такий, що відображає позицію Європейського Союзу.
Думки, висловлені в цій публікації не відображають позицію Чорноморського фонду регіонального співробітництва або його партнерів.
