Звіт у межах Пакету розширення 2024: енергетика, довкілля і зміна клімату

Європейська Комісія затвердила Звіт в межах Пакета розширення Європейського Союзу 2024 року, який містить оцінки Єврокомісії щодо прогресу, досягнутого країнами-кандидатами та потенційними кандидатами на вступ до ЄС протягом останнього року. Зокрема – України.  

Звіт містить детальну оцінку прогресу, досягнутого Україною на шляху до членства у Європейському Союзі. 

КЛЮЧОВІ ВИСНОВКИ: ЕНЕРГЕТИКА

Європейська Комісія вважає, що Україна наближається до європейських стандартів в енергетиці.

• Важливим кроком назустріч цьому стало ухвалення Національного плану з енергетики та клімату, що поділяє амбітну мету ЄС досягти кліматичної нейтральності до 2050 року.Створений за активної участі DiXi Group НПЕК у контексті стратегічних для нашого енергетичного поступу документів Єврокомісія згадує першим і закликає втілювати його, що сприятиме зеленому переходові. А за потреби, наприклад через воєнний вплив, вносити зміни в цей План.
• Синхронізація з ENTSO-E допомагає збалансовувати нашу енергосистему, зокрема завдяки нещодавно збільшеній комерційній потужності для імпорту електроенергії.Водночас механізм агрегації попиту та спільних закупівель у межах Енергетичної платформи ЄС дав змогу поповнити українські газові сховища 2 млрд кубометрів європейських операторів.
• Єврокомісія наголошує і на прогресі з упровадженням REMIT, узгодженням українського законодавства з Директивою про ВДЕ, нормами Євратому, але констатує затримку в імплементації так званого Інтеграційного пакету у сфері електроенергії та звертає особливу увагу на те, що державне втручання в газовий ринок знижує
  відповідність європейським правилам.
• Ключовим для розгортання вкрай потрібних децентралізованих потужностей ВДЕ є належне впровадження вже схвалених ринкових схем підтримки. Скористатися значним потенціалом біометанового виробництва зможемо, коли остаточно узгодимо законодавство з європейським, зокрема в контексті критеріїв стійкості та скорочення викидів парникових газів.Натомість узгодженість із Директивою про енергоефективність є близькою до повної, що особливо важливе з огляду на неабиякі відбудовні потреби. Бракує правил для дієвого централізованого теплопостачання та прогресу щодо запровадження обов’язкових критеріїв енергоефективності в публічних закупівлях.
• Щодо інституцій, Єврокомісія виокремлює трансформацію Енергоатом в акціонерне товариство та затвердження всіх п’ятьох членів його наглядової ради, водночас акцентуючи на тому, що незалежність НКРЕКП лишається обмеженою, а проблеми щодо її статусу як центрального органу виконавчої влади – невирішеними.

Більше читайте англійською мовою у звіті щодо поступу України в межах Пакету з розширення ЄС.

Рекомендації:

Насамперед, Європейська Комісія зауважує, що ми спромоглися частково виконати її торішні рекомендації, які не втрачають своєї чинності й актуальності.

Окреслюючи пріоритети, сфокусуватися на яких закликає вже найближчим часом, Єврокомісія апелює до зобов’язань, які ми взяли на себе у Плані України.

Так, маємо вже починати втілення НПЕК – Національного плану з енергетики та клімату, підготувати який допомогла команда DiXi Group.Це сприятиме переходові до відновлюваної енергетики, для інвестицій у яку слід
ухвалити законодавчу та нормативну бази.

Заборгованість перед виробниками електричної енергії з ВДЕ потребує врегулювання.

Значними є також і борги на балансувальному ринкові, а мережеві тарифи не відповідають тому рівневі інвестиційного забезпечення й обслуговування, без якого годі уявити енергетичні та кліматичні реформи.

Чого ще потребує електроенергетичний ринок?

Передовсім це схвалення та впровадження відповідного Інтеграційного пакету, що серед інших заходів передбачає призначення NEMO – номінованого ринкового оператора.

Щодо REMIT, зі впровадженням якого Україна домоглася поступу, то маємо розвивати системи IT, ухвалюючи й імплементуючи необхідне законодавство, на шляху до цілісного та прозорого оптового енергетичного ринку.

Окрім узгодження нашого законодавства з європейським, слід усунути регуляторні й адміністративні бар’єри, щоби скористатися значним потенціалом власного біометанового виробництва.

Зміцнити незалежність НКРЕКП – ось іще одна нагальна рекомендація від Єврокомісії, що потребуватиме законодавчих зусиль. Наші партнери наголошують на важливості справедливого та прозорого ухвалення рішень. Наприклад, саме в такий спосіб і без подальших зволікань слід призначити сьомого члена НКРЕКП, аби зміцнити довіру до інституції та забезпечити її належне функціонування.

Уваги потребує неадекватний рівень заробітної плати в Державній інспекції ядерного регулювання та її кадрове забезпечення, адже 33% тамтешніх посад є вакантними.

Щодо відбудови та її викликів, у пригоді Україні стануть повне узгодження з Директивою ЄС про енергетичну ефективність будівель і дотримання відповідних мінімальних вимог.

Універсальною рекомендацією є необхідність продовжувати гармонізацію з європейським законодавством.

КЛЮЧОВІ ВИСНОВКИ: ДОВКІЛЛЯ І ЗМІНА КЛІМАТУ

«Певний рівень» готовності та досягнення «певного прогресу» у сфері довкілля та зміни клімату – загальний висновок за Розділом 27 Звіту ЄС про політику розширення за 2024 рік: https://cutt.ly/GeGI0J5E

Європейська Комісія оцінювала зусилля України щодо:

• стану справ у відповідній сфері (узгодженість законодавства України, його
  відповідність acquis ЄС у довкіллєвій та кліматичні сфері);
• рівня прогресу, досягнутого Україною у звітному періоді.

Горизонтальне законодавство, поводження з відходами, хімічні речовини, якість повітря та води, промислове забруднення та управління ризиками – напрями, в яких законодавство України частково відповідає acquis ЄС.

По різному оцінений і прогрес України у довкіллєвій та кліматичній сфері. Європейська Комісія зазначає, що Україна досягла:

– обмеженого прогресу у питаннях горизонтального законодавства, якості повітря;
– певного прогресу щодо якості води, хімічних речовин та зміни клімату;
– доброго прогресу стосовно поводження з відходами;
– значного прогресу у питаннях цивільного захисту.

У звіті також визначені питання, які стали аутсайдерами у довкіллєвій та кліматичній сферах, оскільки національне законодавство не відповідає acquis ЄС, як і не було поступу у його розвитку.

У 2024 році не досягнуто жодного прогресу з питань екологічної та кримінальної відповідальності, екологічного контролю, захисту природи, шумового забруднення.

У сфері зміни клімату досягнуто певного прогресу, здебільшого за рахунок прийняття рамкового кліматичного закону та НПЕК. Однак кліматичне законодавство досі ще не відповідає кліматичному законодавству ЄС.

Саме ці напрями потребуватимуть уваги від України.

Рекомендації:

Звіт Єврокомісії щодо України у пакеті розширення 2024 року містить три ключові рекомендації у рамках Глави 27 переговорного процесу (довкілля та зміна клімату):

1. Забезпечити міжсекторальну інтеграцію екологічних та кліматичних заходів та застосування горизонтального законодавства, включно з процесом відбудови.

2. Подати оновлений національно визначений внесок та стратегію низьковуглецевого розвитку в рамках Паризької угоди, ратифікувати Кігалійську поправку до Монреальського протоколу.

3. Відновити функціонування системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів (МЗВ) та прийняти план впровадження системи торгівлі викидами.

Перша рекомендація – ще минулорічна, проте зараз має конкретизацію: забезпечити застосування оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки до всіх планів, програм та проєктів, включно з питаннями відбудови.

Друга рекомендація цілком логічна: для реалізації встановленої новим законом мети досягнути кліматичної нейтральності Україна має оновити свою стратегію низьковуглецевого розвитку та національно визначений внесок (одностороннє зобов’язання щодо скорочення викидів парникових газів, які подають усі сторони Паризької Угоди). Це потребуватиме значних зусиль для узгодження позиції міністерств, які відповідають за ключові сектори. Необхідна політична воля і для ратифікації Кігалійської поправки: наразі споживання (імпорт) фторованих парникових газів в Україні не обмежується.

Третя рекомендація стосується запровадження системи торгівлі викидами, сумісної з європейською. Відновлення роботи системи МЗВ (наразі добровільне звітування) – це необхідний елемент впровадження системи торгівлі викидами. Вочевидь, будь-який план впровадження системи торгівлі викидами буде гостро сприйнятий бізнесом.