Європейське майбутнє України: довкілля, енергетика та повоєнна відбудова очима громадян

За результатами всеукраїнського соціологічного дослідження, проведеного у вересні 2024 року, ми пропонуємо основні висновки та наші рекомендації щодо врахування думки мешканців України у про- цесах, пов’язаних із екологічними та кліматичними реформами, енергетичною політикою, повоєнною відбудовою та вступом до ЄС.

Довкілля та зміна клімату

Попри війну, для практично всіх українців охо- рона довкілля залишається важливою (95,9% респондентів). Більшість мешканців України мають стійке переконання, що вони можуть особисто захищати довкілля (74,6%).

Українці також демонструють готовність брати участь в конкретних екологічних ініціативах: висаджування дерев, допомога тваринам, поширення екологічної інформації та прибирання сміття у зелених зонах. Серед поточних екологічних практик найпоширенішими серед українців є зменшення споживання енергії та сортування сміття (63,0% та 52,2% відповідно).

Серед найважливіших екологічних проблем українці називають забруднення вод та повітря (68,4% та 59,0% відповідно). 89,6% респондентів вважають, що екологічна ситуація в Україні погіршилась під час війни. Найбільшою екологічною проблемою, що пов’язана зі збройною агресією росії проти України, залишається замінування територій.

Зміну клімату вважають великою проблемою 74,2% українців, а 92,1% вважають, що особисто зіштовхувались з її наслідками. Найбільше страждають від наслідків зміни клімату особи старшого та похилого віку, а також жінки.

У 2024 році 92,4% опитаних вважають, що еко- логічні проблеми мають прямий щоденний вплив на їх життя (у 2023 році таких було 87,4%).

94,5% респондентів підтримують твердження, що «великі забруднювачі мають нести основну відповідальність за виправлення шкоди, яку вони завдають довкіллю».

Основними джерелами екологічної інформації є соціальні мережі (55,4%), Інтернет-медіа (54,1%) та канали у Telegram і Viber (44,2%).

Енергетика

Аналіз соціологічних досліджень у динаміці 2022 та 2024 років дозволяє виявити деякі зміни в пріоритетах українців. Попри зростаючий інтерес до доступності цін на газ, електрое- нергію та тепло для населення, частка тих респондентів, хто підтримує дії задля енергетичної незалежності значно знизилася. У 2022 році тема енергетичної незалежності приваблювала увагу понад половини опитаних (54%), тоді як у 2024 році цей показник зменшився до 38,3%. Водночас питання доступності цін на енер- гоносії залишається стабільно важливим для більшості громадян (57,4% у 2024 році проти 54% у 2022 році).

Для забезпечення стабільного енергопоста- чання більшість українців вважають пріоритет- ними роботи зі швидкого відновлення (47,5%) та посилення захисту об’єктів від атак (43,5%), надаючи меншої ваги розвитку відновлюваних джерел чи будівництву нових електростанцій.

57,7% респондентів вважають пошкодження інфраструктури внаслідок цілеспрямованих атак рф основною причиною відключень електроенергії. Водночас, 15,4% українців пов’язують дефіцит з експортом електроенергії за кордон, ще 18,7% вірять у навмисне створення дефіциту для підвищення цін, що вказує на значний вплив російської дезінформації та недостат- ність зусиль із правдивої комунікації.

Для зменшення наслідків відключень українці називають першочерговим ремонтні роботи на об’єктах критичної інфраструктури (41,4%) і забезпечення їх резервного живлення (40,9%), а також пряму підтримку на встановлення (38,9%); чіткі графіки відключень необхідні для 30,1% респондентів, а рекомендації з енергое- фективності — для 24,4%.

Лише 5,6% українців беруть участь у державних програмах енергоефективності, що свідчить як про недостатню поінформованість, так і про низький рівень охоплення таких програм.

Найбільш обізнані про ці програми мешканці Заходу та Центру України, а також респонденти з вищими доходами.

До зимового періоду українці готуються через відносно доступні рішення – купівлю ліхтариків (73,3%), павербанків (67,3%), свічок і гасових ламп (55,5%); близько 30% утеплили житло, зробили запаси води та теплих речей, а 18-20% придбали генератори, обігрівачі або інші автономні опалювальні прилади.

Повоєнна відбудова

Боротьба з корупцією залишається основним пріоритетом повоєнного відновлення для українців: 50,6% надають цьому найбільшу вагу (у порівнянні з початком року цей показник значно знизився із 68,9% до 50,6%). За останній рік із 31,4% до 40,5% зросла важливість врахування думки громад та людей у процесах відбудови.

Відбудова міст і житла, на думку респондентів, має здійснюватися на засадах безпеки, енергоефективності та екологічності. Швидкість відбудови та її вартість є менш важливими для мешканців України.

Мешканці України не підтримують відбудову підприємств до попереднього стану. Натомість, більшість вважає, що слід збудувати нові, але сучасні, модернізовані та екологічні підприємства (60,7%).

Повоєнний розвиток енергетичного сектору українці бачать як поєднання двох напрямків: збільшення власного видобутку газу, вугілля та нафти (62,7%) та розвиток альтернативних джерел енергії (61,8%). Розвиток атомної енергетики та заходи з енергоефективності не мають значної підтримки серед респондентів (32,7% та 36,2% відповідно).

Відновлення природи (лісів, заповідників) є важливим напрямком повоєнної відбудови для всіх мешканців України (97,6%).

В цілому, респонденти найбільше підтримують обережний підхід до відбудови Каховської ГЕС: рішення щодо відбудови слід прийняти лише після проведення комплексної оцінки потреб регіону, включно з водопостачанням (40,8%).

Європейська інтеграція

У порівнянні з 2022 роком знизилась поінформованість мешканців України про Європейський зелений курс: третина українців вагається з відповіддю. Найбільше поінформована молодь віком 18-29 років та забезпечені громадяни: 27,6% та 27,4% відповідно.

За останній рік знизилась поінформованість громадян з питань вступу до ЄС. Найбільше бракує інформації про вплив на них реформ та вигоди, які вони отримають від вступу (66,5% та 62,0% відповідно не мають достатньої інформації). Лише 43,8% ствердно відповіли, що отримують достатньо інформації щодо процесу вступу до ЄС загалом.

На думку опитаних, основною вигодою від вступу до ЄС для України буде зменшення корупції та підвищення прозорості влади (52,5%). Але спостерігаються значні регіональні відмінності. 22,8% мешканців Півдня України вважають, що жодних вигод від вступу до ЄС держава не отримає.

Майже половина мешканців України готова нести витрати, повʼязані із посиленням екологічних вимог внаслідок вступу до ЄС (46%). Проте переважна їх частка (29,4%) готові на це лише після завершення війни.

Рекомендації

Ключова рекомендація – значно посилити інформування громадян про виклики, з якими Україна зіштовхується щодня, та кроки для їх подолання. Це стосується інформування про поточну ситуацію в енергетиці, вступ до ЄС та повоєнну відбудову. Необхідні значні додаткові зусилля для посилення поінформованості про вступ до ЄС людей, які не мають вищої освіти та з низькими доходами. Це завдання для Уряду в цілому та кожного відом- ства зокрема.
З огляду на зростання зацікавленості громадян у процесах відбудови, варто розробити і втілювати проактивні підходи до виявлення думки громадян та їх залучення до планування відбудови: від планів до конкретних проєктів відновлення.
Необхідно здійснювати постійний моніторинг та бути готовим протидіяти шкідливим інформаційним кампаніям: низька поінформованість громадян про вступ до ЄС, енергетичні чи екологічні проблеми робить їх вразливими до дезінформації та маніпуляцій з боку росії та опонентів вступу до ЄС. Необхідно розширити кампанії, що інформують про причини відключень, зокрема серед населення старшого віку, для протидії дезінформації.
Стимулювати участь у програмах енергоефективності та популяризувати їх через соціальні та регіональні медіа. Необхідно також активніше шукати додаткові фінансові ресурси для масштабування та розширення охоплення таких програм – як для існуючих груп реципієнтів, так і для нових.
Зробити графіки відключень електроенергії більш прозорими, забезпечити доступ до цієї інформації у зручний та своєчасний спосіб, особливо для осіб старшого віку.
Забезпечити при розробці Дорожньої карти поступової лібералізації ринках газу та електроенергії, що передбачена Планом України в рамках Ukraine Facility, належне публічне обговорення кроків для забезпечення належного захисту вразливих споживачів і більшої таргетованості нової системи субсидій.
Потрібно активно пояснювати кожну реформу, яка веде нас до повноправного членства в ЄС, поєднуючи це з секторальними діями технічного рівня. Серед населення варто популяризувати вигоди вступу до ЄС для повсякденного життя українців.

Ця аналітична записка містить аналіз результатів опитування громадської думки щодо повоєн- ного зеленого відновлення України, ставлення до питань довкілля та енергетики в час війни, та вступу до ЄС. Документ визначає основні тенденції у ставленні українців до питань довкілля, енергетики, вступу в ЄС під час війни, а також бачення майбутнього України. А також містить окремі порівняння із даними всеукраїнського соціологічного дослідження попередніх років.

Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу у межах проєкту «Інте- грація сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу». Проєкт реалі- зується консорціумом громадських організацій: “ДІКСІ ГРУП” (координатор), Ресурсно-аналі- тичний центр «Суспільство і довкілля», Асоціація “Енергоефективні міста України”, “Українська академія лідерства”, “Жіночий енергетичний клуб України”, “ДЗИГА”, “ПЛАТО”.

Зміст публікації є виключною відповідальністю ГО “Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля» і ГО “ДІКСІ ГРУП”, та не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

Проведення соціологічного дослідження стало можливим завдяки співфінансуванню Центра ліберальної сучасності (Zentrum Liberale Moderne) у межах проєкту “Україна в Європі – німець- ко-український парламентський діалог, посилення компетенції по Україні в Німеччині та просування європейської інтеграції України”.

Авторські права на цей аналітичний документ належать ГО «Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля» і ГО “ДІКСІ ГРУП”. Будь-яке використання, окрім загальноприйнятих наукових норм цитування, інформації, що відображає зміст цього аналітичного документу, без письмової згоди забороняється. Цитувати як: “Європейське майбутнє України: довкілля, енергетика та повоєнна відбудова очима громадян. Аналітична записка. – Ресурсно- аналітичний центр «Суспільство і довкілля», DiXi Group (2024).”