Війна росії проти України: енергетичний вимір | DiXi Group alert — Щоденний огляд 03.03.2023
Огляд за 27 лютого – 3 березня
Резюме тижня
— росія продовжує свідомо нищити об’єкти критичної інфраструктури. 27 лютого та 1 березня окупанти здійснили чергові спроби атакувати інфраструктуру дронами-камікадзе. Внаслідок обстрілів також є пошкодження магістральних мереж на Дніпропетровщині та розподільних мереж на Харківщині, Сумщині, Донеччині, Херсонщині та Полтавщині. За останні 4,5 місяці по енергетичній інфраструктурі влучили 255 ракет та дронів, з них 214 по об’єктах “Укренерго” – Генеральна прокуратура.
— Численні атаки рф завдали шкоди енергетичній інфрастуктурі півдня. 27 лютого внаслідок аварійного відключення високовольтної лінії було знеструмлено 500 000 споживачів у місті Одеса та Одеському районі. Енергетикам вдалося оперативно ліквідувати аварію і заживити всіх споживачів. Херсонська ТЕЦ відновила роботу після російських обстрілів 23-24 лютого, будинки повністю підключено до теплопостачання.
— Дефіцит потужності в енергосистемі відсутній 20 днів поспіль і наразі не прогнозується. Потреба в електроенергії повністю покривається потужностями української генерації та незначним обсягом імпорту. Експорт електроенергії може бути відновлено протягом тижня за умови відсутності суттєвого погіршення ситуації – член наглядової ради “Укренерго” Юрій Бойко.
— Група експертів МАГАТЕ повідомляє, що протягом тижня резервну лінію електропередачі 330 кВ на Запорізькій АЕС було тричі відключено після звуків артилерійських обстрілів. Відключення відбувалися на іншому березі Дніпра, на підконтрольній Україні території. Також цього тижня відбулася ротація експертів МАГАТЕ на ЗАЕС, яка декілька тижнів затримувалася зі сторони рф.
— За розрахунками “Нафтогазу”, за умови зростання видобутку, Україна може обійтись без імпорту природного газу в 2023 році. Голова правління “Нафтогазу” Олексій Чернишов зазначив, що зараз у сховищах накопичено 10 млрд куб. м газу. До початку наступного опалювального періоду “Нафтогаз” планує накопичити щонайменше 15 млрд куб. газу. Таким чином, за видобутку газу в Україні на рівні 18,5 млрд куб. м (що включає плановане зростання видобутку “Укргазвидобування” на 1 млрд куб. м) імпорт може не знадобитись. Для нарощування видобутку, компанія концентруватиметься на розвитку активів у західній Україні та здійсненні 3D-сейсморозвідки.
— Поповнювати запаси газу Україна планує і за рахунок спільних закупівель ЄС. Віцепрезидент Європейської комісії Марош Шефчович повідомив, що обсяг спільної закупівлі газу в інтересах країн ЄС буде доповнений заявкою від України, Молдови і Сербії, які зацікавлені у придбанні ще понад 4 млрд кубометрів газу у трирічний період.
— За підсумками 2022 року «Нафтогаз» зазнав збитків у 40 млрд грн – Чернишов. Він пов’язує такий фінансовий результат зі значною дебіторською заборгованістю: борги за різницею в тарифах (36 млрд грн), борги облгазів (76 млрд грн), фінансові розриви, пов’язані з виконанням спеціальних обов’язків (158 млрд грн). Також “Нафтогаз” не повертатиме історичні борги операторів ГРМ, перед “ОГТСУ”. Врегулювання цих боргів має здійснюватись в рамках законодавчих ініціатив та законів, які зараз фактично розроблені, заявив Олексій Чернишов. Також ТОВ “Газорозподільні мережі України”, яке було створено “Нафтогазом” (у т.ч. для переданих в управління арештованих операторів ГРМ), змінило голову правління (Олексій Скриль замість Дениса Миргородського).
— Справа проти екс-голови правління «Нафтогазу» Андрія Коболєва набирає обертів. Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду скасувала рішення суду першої інстанції та застосувала до Коболєва запобіжний захід у вигляді застави (229,248 млн грн). Також на підозрюваного покладено низку зобов’язань (здати закордонний паспорт, неможливість покинути Київ без дозволу тощо). Нагадаємо, Коболєв підозрюється у незаконному преміюванні себе за перемогу над “Газпромом” у Стокгольмському арбітражі, йому загрожує від 7 до 12 років позбавлення волі.
— НКРЕКП ухвалила рішення про попередню сертифікацію українського оператора газосховищ АТ “Укртрансгаз”. Після попереднього рішення, висновок щодо сертифікації має надати Секретаріат Енергетичного Співтовариства, після чого Регулятор має ухвалити остаточне рішення.
— “Енергоатом” анонсував повну відмову від російського ядерного палива у 2024 році. Наразі на паливо Westinghouse Electric Sweden AB переведені 7 енергоблоків АЕС. “Енергоатом” також працює над проєктом комплексу з виробництва тепловидільних збірок: триває передпроєктна частина, введення в експлуатацію заплановано на 2026 рік. Тим часом, Міненерго домовилось з європейськими партнерами створити підгрупу супроводження процесу корпоратизації “Енергоатома”.
— Розпочато планування наступного опалювального сезону. Президент Володимир Зеленський провів розширену нараду, де було обговорено подальшу роботу енергосистеми. Серед завдань – завершення опалювального сезону та підготовка до наступного, а також робота над захистом енергосистеми.
— Робочі групи на рівні Кабміну, Міненерго та НКРЕКП розглядають варіанти підвищення цін на електроенергію для населення – голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський. За словами радника прем’єр-міністра Юрія Бойка, тариф для побутових споживачів приблизно вчетверо нижчий, ніж реальна ціна електроенергії, на дотації витрачається вже понад 140 млрд грн на рік.
— Україна просить ЄС якнайшвидше розпочати підготовку 11-го пакета санкцій. Речник МЗС Олег Ніколенко з приводу заяви спеціального посланника ЄС про нібито зміну в акцентах подальшої санкційної політики заявив, що росія досі має доступ до величезних фінансових та технологічних ресурсів і наразі не час послаблювати санкції. Президент Володимир Зеленський наголосив, українські дипломати й уся держава працюють над тим, щоб розширити глобальні і, зокрема, європейські санкції ще на російську атомну галузь, на «Росатом», всіх, хто причетний до ракетної програми і ядерного шантажу держави-терориста. Він також підписав три укази для реалізацій рішень РНБОУ щодо санкцій проти низки росіян.
— Україна також прагне розширення коаліції союзників. За повідомленням керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, у рамках візиту принца Файсала бін Фархана Аль Сауда були підписані два документа, які формалізували надання Україні пакету допомоги Саудівської Аравії у розмірі 400 млн дол.: гуманітарної допомоги на 100 млн дол. та нафтопродуктів на 300 млн дол. Тим часом, розгляд питання спецтрибуналу щодо злочину рф проти України на Генасамблеї ООН очікується наприкінці березня – замкерівника Офісу Президента Андрій Смирнов.
— Ухвалено низку актів, спрямованих на євроінтеграцію та забезпечення процесу відновлення. Верховна Рада прийняла низку законів: щодо передачі Фонду відновлення від Мінфіну в управління Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, про обов’язкове призначення управителів багатоквартирних будинків (після завершення дії воєнного стану), про розвиток зарядної інфраструктури для електромобілів, про розвиток високоефективної когенерації, про корпоратизацію “Енергоатома”. Кабмін скоротив перелік запроваджених на час воєнного стану винятків, які дозволяють проводити державні закупівлі без проведення прозорих тендерів. Також уряд схвалив Стратегію розвитку індустріальних парків на 2023-2030 роки.
— Розпочалася урядова перевірка відповідності законодавства нормам ЄС, щоб до кінця року розпочати переговори про вступ. Міністерства та інші ЦОВВ мають до 30 червня 2023 року провести самоаудит (self-screening) щодо відповідності українського законодавства стандартам ЄС, а до 30 серпня подати уряду звіт. Президент Володимир Зеленський закликав почати переговорний процес про вступ України до ЄС. Влада до кінця 2023 року виконає всі додаткові рекомендації Єврокомісії, необхідні для старту переговорів, заявила віцепрем’єрка Ольга Стефанішина.
— Україна розраховує на посилення співпраці з ОЕСР. 1 березня у Києві відкрито офіс Організації. Прем’єр Міністр Денис Шмигаль повідомив, що програму заходів для набуття членства України в ОЕСР можуть підписати в червні. Команду ОЕСР також запросили долучитися до розробки та впровадження концепції конфіскації російських активів у країнах-учасницях.
— Уряд вніс зміни до плану заходів щодо запобігання зловживанню надмірним впливом олігархами, посилаючись на бажання дочекатися висновків Венеційської комісії. Так, до квітня 2023 року відкладена розробка законопроєкту щодо врегулювання питань безпеки постачання електроенергії та газу. Зі змін також випливає оновлення Стратегії енергетичної безпеки, тоді як оцінка рівня та загроз енергобезпеці перенесена на грудень 2023 року.
— Міненерго за підтримки MDA у співпраці з Офісом реформ Кабінету Міністрів та аналітичним центром DiXi Group запустило онлайн-платформу AidEnergy для інформування донорів щодо потреб компаній ПЕК, опрацювання та підтвердження пропозицій донорів, розподілу гуманітарної допомоги та звітування. Станом на 3 березня до України надійшла допомога для енергосектору із 30 країн загальною вагою понад 5,3 тис. тонн. Зокрема, цього тижня Україна отримала від Литви потужний силовий автотрансформатор, транспортування якого стало найбільшою логістичною операцією, яка коли-небудь координувалася Механізмом цивільного захисту ЄС.
