Практика України показує, що чим менш прозорою є структура власності на активи, тим більше існує корупційних ризиків у діяльності їхніх операторів, і газорозподільний бізнес є яскравим прикладом такої непрозорості.
Імплементація Закону України “Про ринок природного газу” дає конструктивне підґрунтя для вирішення цієї проблеми, яка досягла критичних масштабів. Без належного врегулювання спочатку юридичних аспектів прав на газорозподільні мережі, а потім – належного державного регулювання цієї природної монополії, створення конкурентного ринку газу в Україні не буде можливим.
У той же час, як свідчить поточна ситуація із рішенням НКРЕКП щодо вибору методики розрахунку плати за газорозподільні послуги для споживачів, така імплементація має базуватися на зважених, компетентних рішеннях регулятора, які відображатимуть дійсно поширені та ефективні підходи європейських країн.
Аналітична записка описує цю проблематику і покликана дати особам, що приймають рішення, відповідне підґрунтя для визначення конкретної послідовності дій з побудови нової моделі управління державними газорозподільними активами.
Моніторинг здійснюється в рамках проекту “Збільшення впливу громадянського суспільства у моніторингу та політичному діалозі щодо реформ в енергетиці та суміжних секторах відповідно до імплементації Угоди про Асоціацію”, який реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу та співфінансування Міжнародного фонду “Відродження” . Проект здійснюється ГО “Діксі груп” спільно з Ресурсно-аналітичним центром “Суспільство і довкілля”, ВГО “Громадянська мережа “Опора”, Асоціацією “Європейсько-Українське енергетичне агентство” та ГО “Енергетична Асоціація України”, а також за участі незалежних експертів.
Незалежне зовнішнє рецензування, підтримане в рамках гранту від Інституту відкритого суспільства (OSI), здійснене доктором технічних наук, секретарем Експертної ради з питань розвитку газової промисловості та ринку природного газу Леонідом Уніговським.
