Наводимо ключові висновки:
Реформу газового ринку можна назвати такою, де досягнуто найбільшого прогресу. Попри затягування, важливим надбанням стало прийняття та початок втілення плану реструктуризації НАК “Нафтогаз України”. На український ринок зайшли відразу кілька європейських постачальників, які почали продажі не на кордоні, а всередині ринку – напряму українським трейдерам та промисловим споживачам. Маємо рік, щоб підготуватися до запуску вільного роздрібного ринку для населення. Умовою для вибору постачальника стане не лише монетизація субсидій для кінцевих споживачів, а й вирішення питань з абонплатою за газові мережі.
У 2016 рік Україна, в цілому, виконувала зобов’зання відповідно до УА Україна- ЄС в сфері електроенергетики, але темпи були досить повільними , а брак законів про енергетичний ринок та національного регулятора стримували цей рух. Певний прогрес відбувався у напрямку інтеграції ОЕС України з європейською в рамках ENTSO-E. Не була прийнята нова Енергетична Стратегія 2035.
Значним успіхом у 2017 році має стати ухвалення ВРУ усього пакет “енергоефективних” законів і прискорена нормотворча робота відповідальних міністерств. Проривом у соціальному забезпеченні може стати вибір та впровадження системи монетизації субсидій, яка б передбачала отримання споживачами зекономлених коштів або принаймні можливість використати їх на проведення заходів з підвищення енергоефективності.
Незважаючи на офіційні заяви про підтримку “зеленої” енергетики та необхідність до 2020 року досягти амбітних цілей Національного плану дій щодо розвитку відновлюваної енергетики, політика уряду свідчить про більшу підтримку інших видів генерації. Необхідно посилити пріоритетність питань довкілля в порядку денному реформ через забезпечення особливого статусу в стратегічних документах, тиск з боку ЄС та з боку громадськості.
Найбільш вагомим з точки зору покращення бізнес клімату в секторах енергетики, безумовно стало прийняття Закону “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”, яким визначається 18 місячний перехідний період протягом якого має повністю оновитись склад регулятора, що і є пріоритетним завданням на 2017 рік.
Активність уряду з реалізації міжнародних зобов’язань України в нафтовій сфері залишається низькою. Попри зрозумілі цілі, розроблені плани, наявність підтримки з боку європейських партнерів і формування низки робочих груп, недостатньо ефективна робота Кабміну, відсутність належної вимогливості, низька виконавська дисципліна, реорганізація відповідальних інституцій призвели до невиконання завдань 2015-2016 років у встановлені раніше строки.
З рекомендаціями, аналізом виконання кожної директиви та регламенту, можна ознайомитися в повній версії дослідження.
Це дослідження створене за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду “Відродження”. За зміст цієї публікації несуть відповідальність Громадська організація “ДІКСІ ГРУП”, а також Громадянська мережа “ОПОРА”, Всеукраїнська громадська організація “Енергетична Асоціація України”, Ресурсно-аналітичний центр “Суспільство і довкілля”, Асоціація “Європейсько-Українське енергетичне агентство”.
