Спільний Policy Brief DiXi Group та Florence School of Regulation: «Підтримка енергетичного сектору України на шляху до вступу в ЄС»

Енергетичний сектор України переживає безпрецедентні виклики через російську агресію, проте ця криза відкриває можливості для реформування системи та наближення до стандартів Європейського Союзу.

Україна зіткнулася з масштабними руйнуваннями енергетичної інфраструктури через російську агресію, що поставило під загрозу базові послуги, як-от опалення та водопостачання. Водночас, ця ситуація створює можливість для трансформації енергетичного сектору, його відновлення та інтеграції до енергетичного простору ЄС.

У аналітичному документі, опублікованому Флорентійською школою регулювання спільно з аналітичним центром Dixi Group, “Supporting Ukraine’s Energy Sector: Keeping Ukraine’s Accession to the EU in Sight”, детально висвітлюються виклики, з якими стикається Україна, а також пропонується низка рекомендацій для ефективного подолання енергетичної кризи.

Ключові виклики та рекомендації

Українська енергосистема, яка колись забезпечувала експорт електроенергії до сусідніх країн, зазнала значних втрат. Станом на листопад 2024 року лише 13 ГВт потужностей були в робочому стані, тоді як для уникнення блекаутів взимку необхідно щонайменше 18 ГВт. Навіть за умови імпорту 2,1 ГВт електроенергії з країн ЄС дефіцит залишається критичним.

Для забезпечення стійкості енергосистеми Міжнародне енергетичне агентство (IEA) рекомендує:

• посилити фізичну та кібербезпеку критичної інфраструктури;
• прискорити постачання ремонтного обладнання;
• розширити децентралізовані енергосистеми на базі сонячних і вітрових станцій із накопичувачами енергії;
• збільшити потужності для передачі електроенергії між Україною та ЄС.

Також необхідно реформувати тарифи та усунути перехресне субсидування, яке негативно впливає на інвестиційну привабливість сектору.

Міжнародна підтримка: можливості та проблеми

Міжнародні донори активно підтримують енергетичний сектор України. Європейський енергетичний фонд акумулював понад 768 мільйонів євро, що доповнюється двосторонньою допомогою. Однак, проблеми залишаються. Наприклад, витрати на встановлення та введення в експлуатацію обладнання часто не покриваються.

Також існують труднощі з технічним обслуговуванням через брак європейських сервісних компаній на українському ринку, а невідповідність між виробничими пріоритетами Європи та потребами України призводить до дефіциту критичного обладнання.

Інтеграція України до енергетичної політики ЄС

Україна поступово інтегрується до Європейського Зеленого курсу. Ухвалений у 2024 році Національний план з енергетики та клімату (NECP) передбачає скорочення викидів на 65% до 2030 року, досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року та збільшення частки відновлюваної енергії до 27%.

Окрім цього, Україна має значний потенціал для співпраці в цифровізації енергетики, розвитку відновлюваних джерел енергії, виробництві батарей та напівпровідників. Програми ЄС, такі як Horizon Europe, відкривають можливості для спільних проєктів та залучення інвестицій.

Попри усі виклики, Україна має шанс трансформувати свій енергетичний сектор, зробивши його стійким, сучасним та інтегрованим до європейського енергетичного простору. Це вимагатиме координації міжнародної підтримки, рішучих реформ та адаптації до європейських стандартів.