Моніторинг декарбонізації за IV квартал 2023 року | DiXi Group
DiXi Group Logo
en
www.upscalerolex.to
Головна » Моніторинг декарбонізації за IV квартал 2023 року
25.03.2024

Моніторинг декарбонізації за IV квартал 2023 року

 

ВДЕ ТА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ

 
Протягом 4 кварталу 2023 року в Україні було прийнято низку регуляторних та законодавчих ініціатив у секторі відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) та енергоефективності, підкреслюючи курс країни до сталого розвитку та зменшення вуглецевого сліду у секторі. Серед ключових рішень – ухвалення Стратегії термомодернізації будівель України до 2050 року, яка задає вектор для досягнення високих стандартів енергоефективності у будівлях. Також, важливим етапом у розвитку енергетичного сектору став початок робіт над запровадженням гарантій походження (ГП) електроенергії з ВДЕ, що визначає новий рівень прозорості та обліку джерел електроенергії, яка виробляється з використанням альтернативних джерел енергії. Запровадження ГП сприятиме стимулюванню виробництва та споживання «зеленої» енергії, що призведе до загального зменшення викидів та декарбонізації сектору.

Щоб зазначені ініціативи відображали зусилля України на просування ВДЕ та посилення енергоефективності у відповідності з глобальними зеленими політиками необхідно:

• врахувати важливість підключення української системи видачі гарантій походження
електричної енергії до Європейського хабу Асоціації органів-емітентів та до регіонального реєстру гарантій походження Енергетичного Співтовариства, щоб забезпечити початок торгівлі ГП на міжнародному ринку.
• підготувати необхідне законодавство для підписання угоди з Grexel та запуск національного реєстру ГП, що дозволить торгувати ГП між Договірними сторонами Енергетичного Співтовариства.
• розпочати процес набуття членства в AIB, щоб забезпечити підключення національного реєстру ГП до хабу АІВ (AIB HUB) і таким чином, забезпечити можливість торгівлі ГП з Договірними сторонами Енергетичного Співтовариства та з державами-членами ЄС.
• за досвідом Німеччини, розглянути можливість впровадження політик до використання систем опалення на ВДЕ у будівлях.

КЛІМАТ ТА ДОВКІЛЛЯ

 
У 4 кварталі 2023 року Міндовкілля активізувало роботу щодо запуску системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів (МЗВ), що є першим кроком на шляху запровадження системи торгівлі викидами (СТВ). А також продовжило роботу над реформою системи управління відходами, прийнявши ряд підзаконних актів. Однією з головних подій у сфері клімату стала Конференція Сторін Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату — COP28, яка проходила в Дубаї із 30 листопада по 13 грудня 2023 р. Україна як її активний учасник проводила панельні дискусії та демонструвала інсталяції про воєнні злочини росії проти довкілля в межах власного павільйону. В рамках СОР28 українська делегація представила Міжнародну довкіллєву декларацію, основною метою якої є юридичне оформлення Глобальної платформи з оцінки збитків довкіллю внаслідок війн, а також презентувала ініціативу «AGRESSOR REFUNDS», що передбачає запровадження глобальних механізмів відшкодування агресором шкоди, завданої довкіллю та клімату внаслідок збройних конфліктів. Крім цього, Україна долучилась до підписання низки декларацій та ініціатив, взявши на себе нові амбітні цілі, у т. ч. Глобальної обіцянки щодо відновлюваних джерел енергії та енергоефективності (Global Pledge on Renewables and Energy Efficiency), Декларації COP28 про клімат, допомогу, відновлення та мир, Декларації про стале сільське господарство, стійкі продовольчі системи та кліматичні дії, Декларації про водень, Декларації про потроєння потужностей атомної енергетики та ін. 

Для реалізації амбітних кліматичних цілей України необхідно:

• забезпечити технічну розробку та дієву реалізацію системи верифікації звітів операторів про викиди парникових газів;
• актуалізувати кількість підприємств, які мають зареєструватися в Реєстрі з МЗВ;
• провести консультації з усіма зацікавленими сторонами стосовно спірних аспектів у
сфері запровадження СТВ (особливо з бізнесом), за результатами сформувати позицію по цих питаннях для подальшої розробки законодавчої та регуляторної бази;
• для забезпечення прозорості та підзвітності усього процесу запуску СТВ передбачити здійснення контролю над його функціонуванням наглядовим комітетом з багатостороннім складом;
• визначити та встановити економічно обґрунтовану ціну за тонну викидів СО2 для механізму СТВ;
• розробити та прийняти закон про СТВ;
• проаналізувати чинні політики та нормативно-правові акти України на відповідність змісту кліматичних ініціатив, до яких Україна долучилась в ході СОР28; за потреби ініціювати внесення законодавчих та регуляторних змін; 
• у Національному плані з енергетики та клімату, який зараз розробляється, та у наступних переглядах Національно визначеного внеску (НВВ) врахувати нові зобов’язання та цілі, взяті Україною в рамках СОР28;
• передбачити чіткий план дій з відмови від викопного палива у енергетиці, оновити плани виведення з експлуатації вугільних ТЕС, беручи до уваги складнощі та негативні наслідки, спричинені війною. 

НАДРОКОРИСТУВАННЯ

 
У 4 кварталі 2023 року було прийнято кілька регуляторних актів, якими були внесені зміни до форми спеціального дозволу на користування надрами, деяких примірних угод про умови користування надрами, переліку ділянок «стратегічних» надр, які надаватимуться у користування за підсумками конкурсів на укладення УРП та ін. Головні події надрокористування у європейському вимірі відбувалися довкола критичної сировини. У листопаді відбулася масштабна подія – 8-й щорічний Тиждень сировинних
ресурсів у Брюсселі, у якому українська делегація брала активну участь. Рада ЄС та Європейський парламент погодили проєкт Регламенту про критичну сировину (Critical Raw Materials Act – CRMA), а в грудні Європарламент прийняв відповідний законодавчий акт. Голова Держгеонадр Роман Опімах під час публічних заходів розповідав про поточну роботу служби, зокрема про проєкт з оцифровки 60 тис. книг геологічних звітів і графічних додатків, що реалізується за підтримки ЄБРР. Він також повідомив, що у Комітеті Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування створена робоча
група з аналізу положень CRMA.

Враховуючи важливість критичної сировини як для внутрішнього ринку (технологій обороноздатності, «зелених» технологій та ін.), так і для зовнішньоекономічних позицій, Уряду та Держгеонадр варто активізувати роботу в напрямку критичної сировини та врахувати наступні рекомендації:

• розробити нормативно-правову базу для врегулювання питання щодо критичної сировини та його узгодження з CRMA ЄС, доопрацювати законопроєкт № 6227 з урахуванням питань пріоритезації критичної сировини та прийняти зміни до Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України;
• врахувати при формуванні державної політики та розробці регуляторних актів питання формування продукції з високою доданою вартістю на вітчизняних підприємствах та передбачити стимули для інвесторів аби забезпечити будівництво підприємств повного циклу; 
• відповідно до Рішення РНБО скасувати віднесення до державної таємниці інформації у сфері надрокористування, що включає дані про балансові запаси певних видів корисних копалин, перспективи їх розвідки та видобутку (за винятком інформації щодо уранових руд, визначеної пунктами 2.6.1 – 2.6.4 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю);
• розробити у співпраці з європейськими партнерами модельні УРП та/або інші форми договорів на розробку ділянок надр із покладами критичних і стратегічних корисних копалин;
• розширити пропозицію ділянок надр з покладами критичної сировини в Інвестиційному атласі надрокористувача в результаті оцифровки геологічної інформації;
• запровадити програми підтримки розвитку науки, сприяти міжнародній співпраці в галузі досліджень, інновацій та інтеграції українських вчених у сучасні високотехнологічні процеси з видобутку, збагачення та виготовлення стратегічних металів.
 

 

 

Документ підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у рамках проєкту «Підтримка декарбонізації економіки України через розробку нових моделей фінансування за рахунок використання боргових зобов’язань. Стадія 4».
Відповідальність за зміст цього документа несе ГО «ДІКСІ ГРУП» і за жодних обставин зміст не може вважатися таким, що відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

 

 

Наші платформи

https://ksep.energy/

Незалежний центр підвищення кваліфікації у сфері енергетики

http://ua-energy.org/

Інформаційно-аналітичний ресурс є унікальною платформою для інформування та обговорення основних подій української та міжнародної енергетики.

http://eiti.org.ua/

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні

Наші платформи

https://ksep.energy/

Незалежний центр підвищення кваліфікації у сфері енергетики

http://ua-energy.org/

Інформаційно-аналітичний ресурс є унікальною платформою для інформування та обговорення основних подій української та міжнародної енергетики.

http://eiti.org.ua/

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні