Енергетичні санкції проти росії моніторинг ефективності (IIІ квартал 2024 року)

DiXi Group продовжує щоквартальний моніторинг і аналіз головних подій у сфері впровадження санкцій проти росії у секторі енергетики, що має на меті відстеження ефективності їх дії на стан економіки країни-агресора в цілому та впливу на енергетичну безпеку в Україні та світі.

Вплив санкцій проти росії на її енергетичну стратегію

Російський уряд намагається прийняти довгоочікувану Енергетичну стратегію до 2050 року (далі – Стратегія), чому сильно перешкоджають західні санкції, що змусили повністю змінити енергетичний сектор рф. Робота над Стратегією стикається з численними затримками, оскільки глобальна ситуація наразі є динамічною і швидко змінюється: Захід продовжує вводити все нові і нові санкції проти енергетичного бізнесу росії. Стратегія, до прийняття якої президент рф закликав у 2022 році, ще має бути розглянута російським парламентом і затверджена урядом. За словами заступника голови комітету з енергетики Держдуми Юрія Станкевича, проєкт документу може нарешті вийти на широке громадське обговорення в кінці 2024 року.

Наразі Стратегія повинна впоратися з усіма новими проблемами енергетичного сектору, зокрема з необхідністю побудови нової дорогої інфраструктури для перенаправлення поставок енергоресурсів та переорієнтації російської трубопровідної мережі із заходу на схід. Санкції проти росії все ще посилюються, особливо у напрямку розвитку СПГ-проєктів та проєктів з видобутку нафти, таких як «Арктик СПГ-2» та «Восток Ойл». Додаткова задача уряду рф – впоратися із зменшенням доходів від нафтогазового сектору.

Російські медіа з посиланням на офіційні джерела вказують, що необхідно більше зосередитися на покращенні якості продукції, а не на кількості: вирішити проблеми високого зносу основних фондів, низької енергоефективності та неефективності інвестицій. Проте і у цьому аспекті росія має серйозні проблеми через запроваджені технологічні санкції, які відрізали її від ключових ресурсів, які раніше надходили із Заходу. Серед основних пріоритетів енергетичної стратегії рф – стимулювання інвестицій у нафтопереробку, нафтохімію та виробництво електроенергії, а також привернення уваги до національних кліматичних цілей, технологічного суверенітету та навчання спеціалістів.

Прогнози щодо видобутку нафти є менш суперечливими, оскільки очікується, що до 2050 року видобуток не перевищить 10,8 млн барелів на добу. Однак до того часу очікується, що понад 60% видобутку буде надходити з важковидобувних запасів, собівартість яких більша, а підтримання високих рівнів видобутку вимагатиме гнучкого податкового регулювання для підтримки розробки запасів. У результаті доходи бюджету рф від нафтового сектору можуть скоротитися майже вдвічі через збільшення потреби в державній підтримці.

Хоча скорочення експорту сирої нафти та газового конденсату не очікується, поставки нафтопродуктів можуть зменшитися, оскільки ключові споживачі розвиватимуть власні переробні потужності та переключатимуться на імпорт сирої нафти від інших постачальників. За прогнозами Інституту енергетичних досліджень РАН, загальні доходи росії від експорту нафти, газу та вугілля можуть різко впасти – із 315 млрд дол. у 2021 роцідо 142 млрд дол. у 2035 році, а до 2050 року – до 114 млрд дол. Для стабільного функціонування газова галузь також потребуватиме значного перегляду податкової політики. Потрібні будуть значні інвестиції в нову інфраструктуру, технологічну модернізацію, розширення внутрішньої мережі, розробку складних запасів і переробку газу. Ці потреби можуть створити додаткові фіскальні проблеми для бюджету росії.

Отже, впровадження західних санкцій на енергетичний сектор рф поставило перед російським урядом складні проблеми, в результаті чого в проєкті Стратегії рф намагається знайти баланс між амбіціями та реалізмом, щоб забезпечити стійкість енергетичного сектору у певній довгостроковій перспективі.

Ефективність нафтових санкцій та їх наслідки для економіки та дипломатії рф

Наслідки для міжнародного співробітництва рф

У червні 2024 року російські нафтові доходи різко зросли до 9,4 млрд дол., незважаючи на жорсткі економічні санкції, запроваджені країнами G7+. Ці несподівані показники підкреслюють економічну стійкість росії та зростаючу роль блоку БРІКС у світовому енергетичному секторі. Хоча санкції мали на меті послабити москву, росії поки частково вдається обходити ці перешкоди. У 2023 році спостерігалося різке падіння доходів рф від нафти – на 23,9% порівняно з 2022 роком. Однак завдяки новій стратегії рф вдалося переломити ситуацію.

У відповідь на санкції росія диверсифікувала канали збуту та відкоригувала ціни, щоб залишатися конкурентоспроможною. Ця гнучкість дозволила компенсувати початкові втрати та зміцнити торговельні відносини з новими партнерами. Як наслідок, доходи від вуглеводнів значно відновилися, і це має наслідки і для БРІКС, до якого входять Бразилія, Індія, Китай і Південна Африка. Країни-учасниці БРІКС скористалися можливостями, які відкриває дешева російська нафта. Індія, наприклад, значно заощадила на закупівлі нафти, що допомогло стабілізувати її економіку в умовах коливань світового ринку. Подібним чином Китай збільшив імпорт російської нафти, консолідуючи свої енергетичні запаси.

Наслідки для видобутку й експорту нафти

Економіка росії зросла на 3,6% у 2023 році після скорочення на 1,2% у 2022 році. На 2024 рік уряд рф заклав у федеральний бюджет 10,7 трлн рублів від продажу нафти та газу, що на 21% більше, ніж у 2023 році, коли зниження цін на нафту та падіння експорту газу скоротили доходи на 24%. Російський нафтогазовий сектор є найважливішим джерелом доходів для Кремля, і за даними CREA він склав 32% надходжень до федерального бюджету в 2023 році (42% у 2022 році).

За перше півріччя 2024 року російські нафтові компанії знизили темпи буріння відповідно до зобов’язань скорочення видобутку в рамках ОПЕК+. Із січня до червня 2024 року установки пробурили 14 370 км експлуатаційних свердловин у росії, що на 2,5% менше, ніж за аналогічний період 2023 року. Рівень видобутку в рф залишиться на рівні 8,978 млн барелів на добу до жовтня 2024 року, коли рф почне поступово скасовувати обмеження відповідно до угоди ОПЕК+. Москва планує зробити додаткові скорочення в жовтні та листопаді 2024 року, а потім ще у березні та вересні 2025 року.

Станом на червень 2024 року доходи від продажу нафти і газу для федерального бюджету росії зросли приблизно на 41% з початку року (окремо нафтові доходи зросли майже на 50%) в порівнянні з аналогічним періодом 2023 року. В грошовому еквіваленті зростання сягнуло 5,698 трлн рублів (65,12 млрд дол.), що зумовлено зростанням цін на нафту і ослабленням рубля. Протягом першого півріччя 2024 року ціна на російську нафту марки Urals склала в середньому 69,1 дол. за барель, проти 52,5 дол./бар. за той самий період 2023 року. Водночас курс рубля ослаб до 90,8 за долар, порівняно із 76,9 у січні-червні 2023 року.

Як повідомляє Reuters, надходження до бюджету рф станом на червень 2024 року за видобуток корисних копалин зросли до понад 1 трлн рублів із 631,6 млрд рублів станом на червень 2023 року. Податки на нафту принесли російському бюджету близько 6,7 млрд дол., що майже на 50% більше, ніж у 2023 році. Також зазначається, що виплати нафтопереробним заводам за «демпфуючим механізмом», запровадженим, щоб перешкодити компаніям заробляти на високих експортних цінах та захистити внутрішній ринок, сягнули 158,1 млрд рублів порівняно із 201,7 млрд. рублів у травні 2024 року та 78,6 млрд рублів у червні 2023 року. Згідно з підрахунками Bloomberg, у червні 2024 року загальний дохід від нафти і газу зріс до 746,6 млрд рублів.

Джерело: Bloomberg

Експорт російської сирої нафти та нафтопродуктів у червні 2024 року впав до 7,6 млн барелів на добу. Середньозважена ціна нафти в червні 2024 року дещо зросла до 70,39 дол. за барель, але вищі ціни не компенсували зниження експортних потоків. Російська нафта в середньому продовжувала торгуватися значно вище граничної ціни у 60 дол. за барель.

Джерело: Bloomberg

Додатково варто зазначити дієвість ударів українських БПЛА по об’єктам російського нафтового сектору, які використовуються для поставок військовим рф. Вже у березні 2024 року удари по нафтопереробним заводам зменшили виробництво світлих нафтопродуктів мінімум на 1,7 млн т на місяць ринковою вартістю приблизно 1,5 млрд дол., а також призвели до зменшення виробництва бензину на більш ніж 7%. У травні 2024 року Пентагон повідомив, що удари безпілотників вивели з ладу 14% нафтопереробних потужностей рф і призвели до зростання внутрішніх цін на паливо на 20−30%. В результаті росія заборонила експорт бензину на 6 місяців, з березня 2024 року імпортує нафтопродукти з Білорусі та планувала імпорт з Казахстану, і надала пріоритет відвантаженню нафтопродуктів залізницею на противагу іншим видам транспорту.

Ефективність санкцій проти «тіньового флоту»

З початку введення США санкцій проти так званого «тіньового флоту» рф у жовтні 2023 року, які були підтримані Великобританією та ЄС у червні 2024 року, запроваджені обмеження показали свою ефективність. Як повідомляє Bloomberg, майже всі із підсанкційних танкерів простоювали. Декілька з них змогли завантажитись, але дуже дбайливо приховували свою діяльність.

Джерело: Bloomberg

Тривалий час лише США вводили санкції проти танкерів «тіньового флоту» рф, а вже з червня 2024 року до них приєдналися ЄС та Великобританія.

Джерело: Bloomberg

Нові санкції проти «тіньового флоту»

19 липня 2024 року уряд Великобританії опублікував документ щодо посилення перевірки російського нафтового флоту з метою зменшення ризиків, які створює «тіньовий флот» для довкілля, морської безпеки в Європі та за її межами, цілісності міжнародної морської торгівлі та поваги до міжнародного морського права. Його реалізація має на меті вплинути на роботу флоту із близько 600 суден, які використовуються росією для транспортування приблизно 1,7 млн барелів на добу. Даний план дій був схвалений низкою держав, серед яких Албанія, Андорра, Австрія, Бельгія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Кіпр, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Грузія, Німеччина, Греція, Угорщина, Ісландія, Ірландія, Італія, Косово, Латвія, Ліхтенштейн, Литва, Люксембург, Мальта, Молдова, Монако, Чорногорія, Нідерланди, Північна Македонія, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Сан-Марино, Сербія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Україна, Об’єднане Королівство, Європейський Союз. Документ закликає:

• рішуче підтримати резолюцію IMO A.1192(33) щодо запобігання незаконним операціям у морському секторі «тіньовим флотом»;
• забезпечувати повне дотримання всіх правил безпеки, відповідальності та охорони навколишнього середовища в морській економіці;
• гарантувати, що судна, які плавають під прапором держав-адресатів звернення, дотримуються найвищих можливих вимог безпеки та запобігання забрудненню, а також найкращих практик, у тому числі тих, що містяться у відповідних конвенціях і резолюціях ІМО;
• забезпечити дотримання конвенцій про безпеку та відповідальність на суднах, у тому числі тих, які стосуються операцій з перевантаження з судна на судно та вимоги мати на борту дійсні свідоцтва про страхування;
• дотримуватися відповідних зобов’язань і підтримувати запобігання, виявлення та звітування про діяльність «тіньового флоту»;
• уважно стежити за ризиками, пов’язаними з «тіньовим флотом», і вживати подальших колективних заходів в IMO для усунення цих ризиків;
• координувати відповіді на ризики, створені суднами та фасилітаторами «тіньового флоту», а також співпрацювати з приватним сектором та іншими зацікавленими сторонами для усунення загроз.

Санкції України проти «Лукойлу» і транзит нафти

Наприкінці червня 2024 року Україна розширила санкції проти «Лукойлу», які включили повне припинення транзиту ресурсів територією України. «Лукойл» є однією з кількох російських компаній, які постачають нафту в Угорщину через південну частину нафтопроводу «Дружба» в Україні. Ця нафта призначалась для угорської енергетичної компанії MOL, що має НПЗ в Угорщині та Словаччині. Уряд у Будапешті повертає майже весь надприбуток, отриманий MOL, за допомогою спеціального податку, спрямованого на покриття дефіциту бюджету

Нагадаємо, у червні 2022 року ЄС запровадив 6-й пакет санкцій проти рф, наклавши ембарго на імпорт російської нафти. Винятки діють для країн-членів ЄС, що мають особливу залежність від сирої нафти, що імпортується трубопроводами з росії, доки Рада ЄС не вирішить інакше. Додатковим протоколом засідання Ради ЄС затверджено, що ці винятки діятимуть тимчасово. А також у додатковому роз’ясненні було деталізовано, що тимчасове виключення діє для Польщі, Німеччини, Чехії, Угорщини та Словаччини. Однак, Польща та Німеччина відмовилися від нафтових постачань з рф добровільно.

Як повідомив Bloomberg, станом на 22 липня 2024 року Угорщина та Словаччина попросили ЄС допомогти переконати Україну відновити транзит нафти «Лукойла» до Східної Європи. Керівництво країн зазначило, що вони готові подати на Україну до суду, щоб вирішити проблему, та ініціювало консультації в арбітражному суді з цього питання. Зазначається, що Угорщина отримувала близько 2 млн т нафти від «Лукойлу» щорічно, що становить третину її загального імпорту, тоді як Словаччина отримувала близько 2,5 млн т, що еквівалентно 45% її імпорту. За повідомленням медіа, Єврокомісія відкликала свій запит до Києва щодо скасування санкцій проти «Лукойла». На засіданні торгових представників країн-членів ЄС 24 липня таку позицію підтримали 11 країн, і жодна з них не стала на бік Угорщини та Словаччини.

21 серпня міністр закордонних справ і торгівлі Угорщини Петер Сіярто повідомив, що держава забезпечена надійним та безперервним постачанням нафти, незалежно від обмежень, які були впроваджені. За даними Bloomberg, експорт нафти з росії до Угорщини та Словаччини через Україну в липні 2024 року залишився аналогічним попереднім періодам, незважаючи на санкції щодо «Лукойлу», оскільки «Татнєфть» замістила відповідні обсяги поставок.

Джерело: Bloomberg

Ефективність санкцій проти російського СПГ та впровадження нових

Незважаючи на узгоджені зусилля ЄС щодо зменшення залежності від російського газу після повномасштабного вторгнення росії в Україну, імпорт скрапленого природного газу (СПГ) з росії зріс на 27% за перше півріччя 2024 року у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року. Це дозволило росії отримати 8,7 млрд євро доходів, зазначається у звіті CREA. За перші шість місяців 2024 року імпорт з росії склав 20% від загального споживання газу в ЄС (включаючи операції з перевантаження), що на 4% більше, ніж 2023 року. СПГ склав 43% від загального імпорту російського газу ЄС, решта надходила транзитом через Україну та газопровід «Турецький потік». Імпорт газу, що надходить до ЄС через «Турецький потік», зріс на 64%, імпорт через Україну – на 30% порівняно з аналогічним періодом 2023 року.

Також медіа повідомили, що поставки російського СПГ до Франції зросли більш ніж удвічі в першій половині 2024 року. Посилаючись на дані Інституту енергетичної економіки та фінансового аналізу, зазначається, що французькі компанії імпортували майже 4,4 млрд кубометрів російського СПГ у першій половині 2024 року, порівняно з понад 2 млрд кубометрів за той самий період 2023 року. Компанія Total Energies вказує, що поставки відбуваються за контрактами, підписаними до вторгнення росії в Україну, адже найбільший російський проєкт «Ямал СПГ»— це спільне підприємство з TotalEnergies, якому належить 20%. За контрактом, підписаним у 2018 році, TotalEnergies зобов’язується закуповувати 4 млн т СПГ щорічно. Компанія зазначає, що вона юридично зобов’язана дотримуватися контрактів – допоки європейські уряди вважатимуть російський газ необхідним для безпеки постачання, і закупівлі можуть бути призупинені лише в разі запровадження нових санкцій.

Нові санкції США проти вугільного сектору росії

23 серпня 2024 року Міністерство фінансів США оголосило про прийняття нового пакету санкцій, зокрема:

•  Акціонерна Об’єднана Вугільна Компанія «Южкузбассуголь» — підприємство з видобутку бітумінозного та бурого вугілля;
• ТОВ «ГРК Бистринское» — гірничо-збагачувальний комбінат;
• ТОВ «Распадская угольная компания», що охоплює послуги з видобутку вугілля відкритим і підземним способом, оптову торгівлю вугіллям, рудами та іншими корисними копалинами;
• ТОВ «Шахта Алардинская», що займається розробкою вуглевидобувних ділянок і підготовкою, очищенням, промивкою, сортуванням вугілля;
• ТОВ «Шахта Есаульська», яка включає послуги з видобутку вугілля та оптову торгівлю вугіллям, рудою та іншими корисними копалинами;

Зазначається, що такі дії ще більше обмежують майбутні доходи росії від видобутку корисних копалин. Також санкції торкнулися вугільної мережі рф «Стройсервіс»:

• ТОВ «Разрез Березовский» – вугледобувна компанія в Кузбасі;
• ТОВ «Разрез Пермяковский» – вуглепереробна компанія;
• ТОВ «Совместное предприятие Барзаское товарищество» – видобувач вугілля;
• АТ «Разрез Шестаки» – видобувач коксівного вугілля;
• ТОВ «Шахта» №12 – вугільна компанія;
• АТ «Стройсервіс» – головне вугледобувне підприємство одноіменної групи компаній;

Нові санкції США проти «Росатома» та ефективність реалізації заборони імпорту російського урану

23 серпня 2024 року великий пакет санкцій США включив також обмеження проти деяких дочірніх компаній «Росатома», що стало дев’ятим санкційним заходом проти структури. Санкції стосуються юридичних та фізичних осіб, які причетні до ядерно-збройного комплексу та оборонного сектору росії, надання послуг будівництва АЕС, розробки передових технологій і матеріалів, видобувної промисловості та пов’язаних з нею бізнесів, а також зловмисної діяльності «Росатома», включаючи окупацію Запорізької АЕС. Серед підсанкційних об’єктів:

• Федеральне державне унітарне підприємство «Приладобудівний завод К.А. Володіна» – дочірнє підприємство «Росатома», яке бере участь у державних оборонних замовленнях на виробництво ядерної зброї;
• Інженерно-будівельне АТ «Істок» – дочірня компанія «Росатома», яка займається інженерно-будівельними послугами у росії.

У вересні 2024 року Нова Зеландія запровадила санкції, спрямовані проти фізичних та юридичних осіб, у т.ч. причетних до окупації Запорізької АЕС, російського військово-промислового комплексу.

Нагадаємо, що США у травні 2024 року прийняли закон про заборону імпорту збагаченого урану з росії із можливістю тимчасових дозволів на обмежену кількість (квоту) до 2028 року. Видання Reuters зазначило, що у серпні 2024 року поставки збагаченого урану з Китаю до США зросли до 242 990 кг. Імпорт є значним, оскільки у 2020-2022 роках Китай не відправляв збагаченого урану в США. Натомість імпорт Китаєм російського збагаченого урану різко зріс у 2022-2023 роках. Reuters зазначило, що у США є кілька варіантів відмови від поставок, якщо вони виявлять, що Китай обходить заборону, хоча для кожного з них може знадобитися час:

• підвищення тарифів на імпорт збагаченого урану з Китаю, які зараз становлять 7,5%;
• розширення заборони, з включенням КНР.

Висновки

Запровадження санкцій проти енергетичного сектору рф створило для російської диктатури серйозні виклики, що підтверджується як статистичними даними, так і затримкою з ухваленням енергетичної стратегії до 2050 року. Амбіційні цілі, заявлені у проєкті цього документа, вступають у конфлікт із реаліями, обумовленими санкціями. Найбільше це стосується секторів СПГ та нафти, що зазнали значного впливу як у питаннях експорту, так і технологічного розвитку.

За перше півріччя 2024 року спостерігалося зниження темпів видобутку нафти в рф. Це частково пов’язано із зобов’язаннями в рамках ОПЕК+ щодо скорочення видобутку, але також є наслідком санкційного тиску. Санкції мали обмежений вплив на наземне буріння, однак суттєво ускладнили шельфовий видобуток через технологічні бар’єри.

У червні 2024 року доходи від продажу нафти зросли на 41% порівняно з аналогічним періодом 2023 року, передусім завдяки зростанню цін, ослабленню рубля та адаптації виробників до санкцій. Проте вже у липні та серпні ситуація змінилася: рівень експорту і доходи скоротилися через падіння видобутку, збої в роботі НПЗ та зниження світових цін. У вересні ціна на нафту марки Urals вперше опустилася нижче граничного рівня у 60 дол. за барель.

Основними імпортерами російської нафти залишаються Китай, Індія та Туреччина. Туреччина використовує російську нафту для своїх НПЗ і експортує нафтопродукти до країн G7+ під власним брендом. Це підкреслює необхідність посилення заходів з перевірки походження нафтової сировини, зокрема з боку США, які стали другим за обсягом імпортером турецьких нафтопродуктів у першій половині 2024 року.

Також в рф продовжують працювати деякі міжнародні компанії, включно з SLB, які надають сервісні послуги і постачають обладнання.

Санкції США, Великобританії та ЄС проти “тіньового флоту” РФ, введені у 2023-2024 роках, частково обмежили його діяльність. Однак падіння фрахтових ставок і скорочення тривалості доставки сигналізують про недосконалість механізмів санкцій. Станом на червень 2024 року більшість із 53 підсанкційних танкерів простоювали, але в липні активність цього флоту зросла, що свідчить про технологічні та логістичні проблеми рф. Збільшення санкцій на додаткові судна, зокрема “Совкомфлоту”, могло б посилити тиск на експорт нафти Urals.

Станом на серпень 2024 року під санкціями перебували 64 танкери “тіньового флоту”, однак, за даними KSE, ще 45 ключових суден продовжували безперешкодно перевозити російську нафту. Більша частина з них управляється компанією Stream Ship Management Fzco з ОАЕ. Запровадження санкцій на ці судна може серйозно обмежити здатність рф експортувати нафту.

Україна активно ініціює введення санкцій проти компаній, залучених до “тіньового флоту”, включно з Nord Axis Ltd., Tejarinaft FZCO, Coral Energy DMCC та іншими. Великобританія та США продовжують впроваджувати нові обмеження, зокрема проти 11 танкерів у липні-вересні 2024 року. ОАЕ заборонили доступ до своїх портів суднам під прапором Есватіні, які можуть використовуватися як частина “тіньового флоту”.

Що стосується російського СПГ, обсяг його експорту за перше півріччя 2024 року зріс на 27%, але в червні-серпні зафіксовано спад. Підсанкційний завод “Арктик СПГ-2” зіштовхнувся з труднощами через обмеження США та Великобританії, що вплинули на його логістику. Санкційний тиск також поширився на інші енергетичні проєкти, включаючи “Восток Ойл” і “Якутія СПГ”.

Великий пакет санкцій США у серпні 2024 року включив обмеження на підприємства вугільного, металургійного секторів і дочірні компанії “Росатома”. Особливий акцент зроблено на діяльності, пов’язаній з окупацією Запорізької АЕС. Перевірка походження урану, імпортованого із Китаю, є додатковим елементом тиску на рф.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у рамках проєкту «Покращення енергетичної безпеки завтрашнього дня». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».