Енергетичні санкції проти росії моніторинг ефективності (I квартал 2025 року)

DiXi Group продовжує щоквартальний моніторинг і аналіз головних подій у сфері впровадження санкцій проти росії у секторі енергетики, що має на меті відстеження ефективності їх дії на стан економіки країни-агресора в цілому та впливу на енергетичну безпеку в Україні та світі.

Ефективність нафтових санкцій та їх наслідки для економіки та дипломатії рф

Нові санкції проти нафтового експорту рф

«Тіньовий флот», створений російською федерацією у відповідь на запроваджені санкції, хоч і активно потрапляє під все нові і нові обмеження, однак продовжує активно використовуватися для транспортування нафти на світовий ринок. І вже очевидно, що для посилення ефективності дії режиму граничних цін, потрібно в першу чергу орієнтуватися на покупців, включаючи нафтопереробників, які купують ресурс вище граничної ціни, і треті сторони, які сприяють таким покупкам.

KSE Institute опублікував дослідження щодо прогалин у страхуванні світового танкерного флоту, проаналізувавши 14 000 активних танкерів та список 141 страхової компанії P&I club. У 2024 році лише 29,4% суден, які перевозили російську нафту, та 56,2% танкерів із російськими нафтопродуктами, мали страхування через Міжнародну групу P&I клубів (IG). Для досліджених суден, що перевозять російську нафту, лише 16,9% мали підтверджене страхове покриття. Такий брак прозорості надзвичайно ускладнює перевірку дотримання стандартів страхування ІМО.

10 січня 2025 року США впровадили нові масштабні санкції проти росії, які включали заборону на доступ до послуг, пов’язаних з видобутком і виробництвом нафти та нафтопродуктів. Заборона набула чинності з 27 лютого 2025 року. Під санкції потрапили два найбільші виробники нафти росії («Газпром нєфть» та «Сургутнєфтєгаз»), до обмежень долучилась також Велика Британія.

Під санкціями опинились понад два десятки дочірніх компаній «Газпром нєфті» та «Сургутнєфтєгаза». Блокуванню також підлягають усі організації, якими вони прямо чи опосередковано володіють або їхні дочірні компанії на 50% або більше, навіть якщо вони не включені OFAC у відповідні списки.

Також під санкціями опинився оператор «Восток Ойл» – великого видобувного проєкту, з якого росія планувала експортувати понад 2 млн барелів нафти на день, і його дочірня компанія ТОВ «Тагульськоє», що займається видобутком нафти. Ще до списку потрапили організації, які надавали матеріальну підтримку «Совкомфлоту» (SHANDONG UNITED ENERGY PIPELINE TRANSPORTATION CO LTD, GUANGRAO LIANHE ENERGY PIPELINE CONVEYOR CO LTD, UMBRA NAVI SHIPMANAGEMENT CORP).

В санкційні списки потрапили також постачальники послуг: організації, які надають послуги для нафтових і газових родовищ, що спеціалізуються на розвідці, бурінні та інженерних роботах, а також технологічній і апаратній модернізації, компанії машинобудівного, технологічного, фінансового, будівельного сектору, пов’язані з видобутком та транспортуванням нафти.

Додатково санкції торкнулися 183 танкерів «тіньового флоту», які крім російської нафти також перевозили іранську, та двох російських постачальників морського страхування, страхової компанії «Інгосстрах» і групи «Альфастрахування», які раніше потрапили під санкції Великої Британії. OFAC також наклав санкції на двох управителів з ОАЕ, які підтримують «Совкомфлот»: Fornax Ship Management FZCO і Stream Ship Management FZCO та їх судна.

Російський оператор флоту і бункерування ТОВ «Газпромнєфть Марін Бункер», дочірнє підприємство «Газпромнєфті», та його судна також потрапили в санкційні списки, разом з підприємством «Роснефтефлот» та його кораблями.

Загальний вплив

За деякими прогнозами, нова хвиля санкцій могла би скоротити 10-20% валютних надходжень росії від експорту нафти, що становить 10-20 млрд дол. на рік. Санкції можуть скоротити ВВП росії на 1%, що призведе до втрат бюджету в розмірі приблизно 24 млрд дол. Ця цифра становить 18% доходів від нафти і газу, запланованих Мінфіном росії на 2025 рік, які спочатку оцінювалися в 110,5 млрд дол.

У 2024 році російські податки на нафту і газ принесли Кремлю 112,8 млрд дол., що на 26% більше, ніж у 2023 році, але все ще нижче початкових цілей. Загальні доходи бюджету рф зросли на 26% до 372,1 млрд дол., тоді як витрати зросли на 24% до 407,5 млрд дол., перевищивши прогноз на 35,5 млрд дол. Очікується, що в 2025 році заплановані витрати сягнуть 420,3 млрд дол., причому 41% буде виділено на військові, поліцейські та розвідувальні операції. Уряд рф планує скоротити дефіцит бюджету до 11,86 млрд дол. (0,5% ВВП) за рахунок підвищення податків.

Станом на січень 2025 року експорт російської нафти після впровадження потужних санкцій значно впав і склав менше 3 млн барелів на добу.

25 січня 2025 року з’явилося повідомлення про те, що рублева ціна на російську марку Urals опустилася нижче за рівень, який використовувався при формуванні бюджету рф на 2025 рік, через одночасне зниження котирувань нафти та зміцнення національної валюти. Бюджетний орієнтир становив 69,7 дол. за барель (курс – 96,5 руб. за дол. США). 6 лютого ціна впала нижче граничної в 60 дол. за бар. Різниця між експортними цінами в ключовому російському нафтовому порту та імпортними цінами в пунктах призначення в Азії різко зросла. Це яскравий показник дієвості січневих санкцій США.

Джерело: Bloomberg

Ефективність санкцій та провадження нових проти російського СПГ та LPG

10 держав-членів ЄС, а саме Швеція, Данія, Фінляндія, Чехія та Румунія, Ірландія, Польща та три країни Балтії, виступили із закликом заборонити імпорт трубопровідного та скрапленого природного газу (СПГ) з росії. Альтернативою повній забороні може бути поступове скорочення використання російського газу та СПГ, як це вже було зазначено в дорожній карті RePowerEU. Нагадаємо, план RePowerEU, прийнятий ЄС у 2022 році, спрямований на поступову відмову від російського викопного палива, диверсифікацію енергопостачання та збільшення використання відновлюваних джерел енергії. Додатково зазначалося про необхідність розширювати санкції проти танкерів «тіньового флоту». Проте, наприкінці січня 2025 року з’явилося повідомлення, що ЄС відкладе заплановану дату публікації «дорожньої карти» щодо поступової відмови від палива з росії, включаючи СПГ.

Джерело: Bloomberg

За даними CREA, у січні 2025 року імпорт російського СПГ Францією зріс на 25% порівняно з груднем 2024 року, хоча сукупний імпорт газу країною підвищився лише на 0,5%. Частка російського СПГ склала більше третини, і це був найвищий обсяг імпорту за 12 місяців. Станом на лютий 2025 року, відповідно до даних CREA, п’ять найбільших країн-імпортерів російського викопного палива в ЄС заплатили росії загалом 1,3 млрд євро, при цьому більше половини становили покупки СПГ.

Незважаючи на дію санкцій, 12 лютого 2025 року з’явилося повідомлення російської компанії «Новатек», що її чистий прибуток у 2024 році зріс на 6,5% – до 493,5 млрд руб. (5,18 млрд дол.) через зростання виробництва. При цьому виручка зросла до 1,55 трлн руб. у 2024 році (із 1,37 трлн руб. у 2023 році). Добовий видобуток вуглеводнів компанією зріс майже на 3% до 1,82 млн барелів нафтового еквівалента, а нормований прибуток, що належить акціонерам, без урахування ефекту прибутків (збитків) від курсових розбіжностей, у 2024 році зріс на 4,6% – до 553,4 млрд руб.

Ситуація з експортом російського СПГ може змінитись за підсумками 2025 року. 26 березня 2025 року набрала чинності заборона перевалки російського СПГ у портах ЄС. Санкції були введені ще влітку 2024 року, однак була надана відстрочка виконання за контрактами, укладеними до 25 червня 2024 року. Також заборонено надання технічної підтримки, брокерських послуг, фінансування або фінансової підтримки послуг з перевалки. Додатково санкції стосовно СПГ-танкерів льодового класу ускладнюють розвиток російських СПГ-проєктів, в першу чергу «Арктик СПГ-2». Заборона на перевалку вантажів «Ямал СПГ» в європейських портах також може ускладнити логістику російських поставок до Азії, коли Північний морський шлях буде закрито, але санкції можуть фактично призвести до того, що більше цих поставок буде відправлено на ринки країн Європи.

Нові санкції проти вугільного та гірничодобувного секторів рф

В І кварталі 2025 року під санкції США потрапили нові компанії російського вугільного сектору:

• АТ «Разрез Коливанскій» – вуглевидобувна компанія.
• АТ «Угольная компанія Кузбассразрєзуголь» – вуглевидобувна компанія.
• ТОВ «Машинобудівний завод «Тонар» – займається виробництвом устаткування для
  гірничодобувної галузі;
• ПАТ «Мечел» – вуглевидобувна компанія;
• ПАТ «Распадская» – вуглевидобувна компанія;
• ВАТ «Суек» – російський виробник вугілля, тепла та електроенергії.

Також, санкції США від 10 січня 2025 року торкнулися металургійного та гірничодобувного секторів. Серед найбільших виробників вугілля, під обмеження потрапили «Кузбассразрєзуголь» та пов’язані з нею підприємства, ТОВ «Морський торговельний порт «Лавна» (компанія, що будує вугільний термінал «Лавна», розташований у Мурманську), ТОВ «Морський порт Суходол» (оператор вугільного терміналу, який розташований на Далекому Сході росії), АТ «Русскій уголь» та пов’язані підприємства, АТ «Амуруголь», АТ «Красноярсккрайуголь», АТ «Інаглінський гірничо-збагачувальний комбінат», АТ «Гірничо-збагачувальний комплекс «Дєнісовскій».

Водночас Китай, найбільший у світі імпортер вугілля, купував менше російського ресурсу в 2024 році, збільшуючи закупівлі в інших ключових постачальників. Закупівлі вугілля Китаєм 2024 року досягли історичного максимуму в 547,2 млн т, або рекордних 41% від загального обсягу вугілля, що торгується в усьому світі. Завдяки цьому КНР посилила вплив на світовому ринку. Хоча росія залишилася другим за обсягом постачальником вугілля до Китаю, вона була єдиним ключовим виробником, чиї поставки скоротились.

Китайський імпорт з росії впав на 7% порівняно з рівнями 2023 року – до 93,86 млн т. Як зазначалося, російська вугільна промисловість стикається з вищими витратами на виробництво, ніж у конкурентів, що ускладнюється проблемами з пропускною здатністю залізниці (через обмеження по вантажопідйомності перевагу надавали транспортуванню дорожчих вантажів). У 2024 році світові ціни на вугілля також впали порівняно з роком раніше, через що деяким російським вугільним шахтам було важче отримувати прибуток, а поставки ще більше обтяжили західні санкції, відновлені Китаєм імпортні тарифи та внутрішні експортні мита.

Нові санкції проти “Росатома” та його схеми обходу фінансових санкцій

10 січня 2025 року США у масштабному пакеті санкцій впровадили низку обмежень проти генерального директора та членів Державної корпорації «Росатом» (одинадцята санкційна дія). Таким чином, загальна кількість пов’язаних із «Росатомом» підсанкційних дочірніх компаній і осіб досягла майже 70.

За дослідженням The Wall Street Journal росія, а саме «Росатом», використовувала будівництво АЕС у Туреччині в якості схеми обходу фінансових санкцій США. Видання зазначає, що росія і Туреччина домовилися, що російський «Газпромбанк» надасть кредит у розмірі близько 9 млрд дол. на проєкт АЕС «Аккую», яку будує «Росатом». При цьому підсанкційний Центральний банк рф мав таємно фінансувати цей кредит. Валюта могла бути передана російським фірмам через компанії, у яких були рахунки в турецькому банку Ziraat. Влітку 2022 року «Газпромбанк» відправив 3 млрд дол. через американський Citigroup на рахунки в Ziraat,трохи більше 2 млрд дол. пройшло через JPMorgan. Однак, як повідомив WSJ, у Міністерстві юстиції США виявили, що ця схема була виявлена та заблокована.

Висновки

• Найбільш вагомою подією у сфері санкційної політики за І квартал 2025 року було впровадження
  потужного пакету санкцій США 10 січня, який охопив майже весь енергетичний сектор, включно з
  нафтогазовою, вугільною, гірничодобувною галузями. Під санкції потрапили велика кількість як
  юридичних, так і фізичних осіб, в тому числі керівного складу корпорації «Росатом».
• Внаслідок впроваджених санкцій рівень експорту російської нафти до Індії впав на 14,9% (станом на лютий 2025 р.). Індія відмовилася приймати нафтові вантажі з підсанкційних танкерів чи організацій. Однак, країна все ще готова купувати російський ресурс з великими знижками у трейдерів, які не є фігурантами санкційних списків.
• Китай також скоротив імпорт російської нафти (в першу чергу, марки ESPO), оскільки через санкції значно подорожчав фрахт та логістичні витрати на транспортування. Однак, вже у березні китайські приватні покупці знов активізували закупівлю нафти рф завдяки зниженню цін, оскільки посередники знаходять обхідні шляхи, щоб зменшити вплив санкцій США. Водночас державні китайські нафтопереробні компанії ухилялися від таких закупівель. Sinopec і Zhenhua Oil призупинили, а два інші (PetroChina і CNOOC) скоротили обсяги закупівель.
• Санкції ефективно вплинули на нафтовий бізнес рф у Арктиці, в тому числі «човникові» операції, адже були поширені на унікальні судна арктичного класу, які були спеціально розроблені для роботи в північних морях. В результаті росія отримала серйозні труднощі з експортом нафти марок «Новий порт», «ARCO» і «Варандей».
• Росія продовжувала адаптовуватися до санкцій, створюючи нові компанії-одноденки з метою заміни тих посередників, які у січні потрапили під санкції США. Загалом за адресою дубайського готелю Meydan зареєстровані тисячі «паперових» організацій, які керують «тіньовим флотом». Санкції змушують росію шукати все нових покупців, в результаті чого новими ринками збуту стали Індонезія та Сирія.
• Станом на кінець січня – початок лютого 2025 року ціна на російську марку Urals впала нижче граничної у 60 дол./барель, а також нижче рівня, який використовувався при формуванні бюджету росії на 2025 рік. В результаті, за підсумками січня 2025 року пов’язані з нафтою надходження бюджету рф були близькі до річного мінімуму через падіння світових цін та вищі виплати нафтопереробникам.
• Санкції мали миттєвий вплив на «тіньовий флот», танкери якого масово зупинялися на простій з російськими нафтовими вантажами. Багатьом з підсканційних танкерів було відмовлено у заході у порти, зокрема Індії та Китаю, для розвантаження. Також багато суден були змушені змінювати прапори.
• Перспективи посилення санкцій, збільшення їх ефективності, протидії спробам обходу залежать від позиції нової адміністрації США, підходи якої до рф відрізняються від політичного курсу попередньої адміністрації. За І квартал заяви з боку Вашингтона мали суперечливий характер – від намірів щодо максимального посилення санкцій проти росії до можливого послаблення або й скасування у майбутньому.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у рамках проєкту «Покращення енергетичної безпеки завтрашнього дня». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».