Енергетичні санкції проти росії моніторинг ефективності (I квартал 2024 року)
DiXi Group продовжує щоквартальний моніторинг і аналіз головних подій у сфері впровадження санкцій проти росії у секторі енергетики, що має на меті відстеження ефективності їх дії на стан економіки країни-агресора та впливу на регіональну й світову енергетичну безпеку
Нові санкції проти «тіньового флоту»
Протягом І кварталу 2024 року західні країни впровадили низку нових вторинних санкцій проти «тіньового флоту», який використовує росія для продажу своєї нафти на ринку в порушення режиму граничних цін. Велика частина флоту, який росія використовує для доставки своєї нафти, зупинилася під впливом вторинних санкцій. Це свідчить про те, що жорсткіші заходи почали впливати на російський енергетичний експорт. Підсанкційні судна часто виконують нетипові маневри, що є свідченням дієвості обмежень та ускладнення експортного процесу для росії.
Джерело: Bloomberg
Інші позитивні сигнали, що посилюють ефект запровадження санкцій:
• Один із нафтових терміналів Туреччини «Дортіол» припинив прийому російської нафти та нафтопродуктів, що значно послаблює російсько-турецьку торгівлю;
• ОАЕ заборонили проходження своїми територіальними водами танкерам під прапором Камеруну, адже такі судна з великою імовірністю перевозять російську нафту з порушенням санкцій.
Вплив санкцій на експорт російської нафти та зрідженого нафтового газу
Санкційний тиск суттєво вплинув на експорт російської нафти до Індії. Так, у І кварталі 2024 року Індія не змогла закупити нафту марки Sokol, натомість цей весь вантаж купив Китай. У березні стало відомо, що Індія повністю відмовилася купувати російську нафту, яку перевозять підсанкційні танкери «Совкомфлоту», замінивши її на іракську та американську. Ба більше, до логістичних проблем перевезення нафти додалися ще і фінансові, оскільки навіть після реалізації нафти є проблеми з отриманням грошей за неї, адже банки Китаю, Туреччини і ОАЕ, побоюючись американських вторинних санкцій, посили вимоги до проведення платежів для рф.
Через санкції російський експорт зрідженого нафтового газу також зазнає труднощів. Для експорту компанії «Сибур» не вистачає танкерів, а функціонування терміналу в порту Усть-Луга ускладнене атаками безпілотників. У січні Швейцарія приєдналася до 12-го пакету санкцій ЄС, заборонивши закупівлю та імпорт російського зрідженого нафтового газу.
Посилення санкцій ЄС проти експорту енергоресурсів рф
Введення санкцій на постачання іноземного обладнання в Росію призвело до зменшення випуску високооктанового бензину компанією «Лукойл» на Нижньогородському НПЗ вдвічі через відсутність можливості замінити пошкоджену установку каталітичного крекінгу.
Протягом І кварталу 2024 року ЄС також посилив тиск на експорт російських енергетичних ресурсів, зокрема запровадив жорсткіші правила відповідності режиму обмеження ціни на російську нафту та нафтопродукти.
Джерело: Євростат
Посилення санкційного тиску на російський СПГ-сектор.
Проєкт «Арктик СПГ-2» через санкції зіткнувся з критичними проблемами з танкерами арктичного класу. Із запланованих 21 танкера для готові лише 3, а решта навряд чи будуть виготовлені через відмову корейської і японської компаній, з якими були укладені контракти, від їх будівництва.
У лютому 2024 року Велика Британія впровадила санкції проти цього проєкту та загалом керівництва «Новатека». США також впровадили пакет санкцій проти «Арктик СПГ-2» та пов’язаних компаній, які беруть участь у фінансуванні та будівництві вузькоспеціалізованих танкерів для проєкту «Арктик СПГ-2» та компаній, залучених до реалізації майбутнього енергетичного проєкту з будівництва СПГ-терміналу в Усть-Лузі.
Санкції проти «Росгео» та «Росатому»
США впровадили нові санкції проти найбільшого російського геологорозвідувального холдингу «Росгео», що ускладнить буріння нових нафтових свердловин.
Триває посилення санкцій проти дочірніх компаній «Росатому». У лютому 2024 року США ввели санкції проти дочірніх компаній «Росатому», які підтримують розвиток економіки в Арктичному регіоні та російський ядерно-військовий комплекс. Поки санкції були спрямовані насамперед на неядерні операції та не торкалися ключових компаній «Росатому», таких як TENEX або «Твел», від яких найбільше залежать західні країни.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у рамках проєкту «Покращення енергетичної безпеки завтрашнього дня». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».