Аналітики DiXi Group розробили три сценарії впровадження політики ЄС про промислові викиди: оптимістичний – повна відмова від вугілля до 2050 | DiXi Group
DiXi Group Logo
en
www.upscalerolex.to

за період

logo
15.11.2022

Аналітики DiXi Group розробили три сценарії впровадження політики ЄС про промислові викиди: оптимістичний – повна відмова від вугілля до 2050

Аналітики DiXi Group презентували дослідження «Реформа начисто (Аналіз  впровадження Директиви 2010/75/ЄС)». Документ містить аналіз потенційного впливу впровадження Директиви 2010/75/ЄС про промислові відходи в Україні та три можливі сценарії реалізації політики щодо зменшення, запобігання та контролю промислового забруднення. Дослідження було проведено протягом квітня 2021 – серпня 2022 року.

Регулювання промислового забруднення в Україні здійснюється на рівні окремих компонентів. Зараз для різних способів забруднення видаються різні дозволи: на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; на спеціальне водокористування; на здійснення операцій у сфері поводження з відходами тощо.

Покомпонентний підхід дає змогу лише частково врегулювати негативний вплив підприємств на довкілля і не враховує кумулятивний вплив або міграцію забруднення між різними його компонентами. Наприклад, частково поза увагою залишаються охорона ґрунтів та забруднення підземних вод, енерго- та ресурсоефективність, умови виведення з експлуатації та відновлення територій промислових майданчиків до безпечного екологічного стану тощо.

Діючі в Україні нормативи гранично допустимих викидів та скидів не відповідають актуальним вимогам часу та далекі від нормативів ЄС. Є показники гранично допустимих викидів, значення яких в 10, і навіть в 100 разів перевищують аналогічні норми ЄС.

Реалізація політики щодо зменшення промислового забруднення в Україні згідно з Директивою 2010/75/ЄС може відбутися за трьома різними сценаріями. 

«Вибір сценарію буде залежити від багатьох факторів, серед яких: наявність фінансових ресурсів для реалізації заходів екомодернізації підприємств енергетичного сектору, можливості залучити міжнародну технічну допомогу, політична воля уряду реалізувати реформу повною мірою, тривалість війни з рф, стан підприємств енергетичного сектору тощо», – йдеться у тексті дослідження. 

Розглянуті у дослідженні сценарії відображають два протилежні вектори розвитку подій: 

  • консервативний, що базується на мінімальному (формальному) рівні виконання нового законодавства та вимог реформи. 

Результати реалізації сценарію для сектору виробництва електроенергії полягатимуть у збереженні поточної структури генерації, де вугілля складатиме вагому частку, при цьому частка використання ВДЕ зросте орієнтовно до 25% у період до 2035 року та до 32,5% у 2050 році. Сценарій не передбачає залучення додаткового фінансування для виконання вимог Директиви, тому очікується, що обсяг капітальних інвестицій енергогенеруючих та коксохімічних підприємств залишатиметься на поточному рівні. Водночас, такий підхід спричинить суттєве зростання викидів забруднюючих речовин та парникових газів у довгостроковій перспективі. Підприємства згодом будуть вимушені платити високу ціну «вуглецевого мита» і втрачати конкурентоздатність, а держава продовжуватиме субсидувати збиткову вугільну галузь. 

«Невиконання Україною взятих на себе зобов’язань із впровадження умов Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, Угоди про Асоціацію матимуть негативні політичні та економічні наслідки, аж до зупинення/уповільнення процесу євроінтеграції», – йдеться в дослідженні. 

  • базовий сценарій, за яким повне виконання вимог Директиви 2010/75/ЄС стане можливим у 2040-2050-х роках. Заплановане в рамках НПСВ (Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок) скорочення викидів реалізується повністю, але ближче до 2040-го року. Коксохімічна промисловість також скоротить викиди приблизно на 30-35% до 2050 року. 

У період після 2025 року відбудеться поступове скорочення частки вугільних ТЕС. Зростаючий попит на електроенергію покриватиметься за рахунок збільшення виробництва з установок ВДЕ та АЕС. Це сприяє виконанню міжнародних зобов’язань щодо скорочення викидів та часткової декарбонізації, проте про досягнення цілей вуглецево нейтральної економіки до 2060 року мова не йде. 

«Слідування цим сценарієм може стати для України вимушеним через війну з рф (в залежності від її тривалості та характеру бойових дій), стану української економіки в цілому та енергетичного сектору зокрема, а також наявності та обсягів зовнішньої фінансової підтримки на впровадження заходів екомодернізації», – йдеться в дослідженні. 

  • оптимістичний, що базується на максимально повній реалізації вимог Директиви 2010/75/ЄС у заявлені (найкоротші) терміни.

Відповідно до цього сценарію, на частині вугільних ТЕС у найближчі післявоєнні роки встановлюються сучасні пилогазоочисні системи відповідно до НПСВ (Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок), після чого вони продовжують працювати 15 років, виконуючи роль балансуючих потужностей в ОЕС. Паралельно, інша частина вугільних ТЕС/ТЕЦ підлягає заміщенню на ВДЕ (які до 2050 року досягають понад 50% у структурі виробництва електроенергії) із системами накопичення енергії. 

У період 2045-2050 рр. відбувається повна відмова від вугільних ТЕС, ці активи виводяться з експлуатації. Так само коксохімічні підприємства модернізують частину коксових батарей, дозволяючи їм працювати ще певний час. А інша частина коксохімічних виробництв поступово виводиться з експлуатації, досягаючи скорочення на 90% до 2050 року, причому металургійна галузь активно інвестує у нові сталеплавильні технології. В результаті реалізації означених заходів викиди забруднюючих речовин та парникових газів максимально знижуються, що дозволяє наблизитися до мети декарбонізації енергетики у 2050-х роках. З огляду на низку переваг, цей сценарій є найоптимальнішим, але існує ризик, що через війну та ослаблення економіки країни цей сценарій неможливо буде реалізувати, принаймні у заявлені строки.

Ознайомитися з повною версією дослідження можна за посиланням.

Новини

Наші платформи

https://ksep.energy/

Незалежний центр підвищення кваліфікації у сфері енергетики

http://ua-energy.org/

Інформаційно-аналітичний ресурс є унікальною платформою для інформування та обговорення основних подій української та міжнародної енергетики.

http://eiti.org.ua/

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні

Наші платформи

https://ksep.energy/

Незалежний центр підвищення кваліфікації у сфері енергетики

http://ua-energy.org/

Інформаційно-аналітичний ресурс є унікальною платформою для інформування та обговорення основних подій української та міжнародної енергетики.

http://eiti.org.ua/

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні