Під час презентації оцінки проходження літнього періоду Summer Outlooks в секторах електроенергетики та газу відбулася дискусія Energy Security Talks «Децентралізована енергетика в Україні: тимчасова відповідь на війну чи нова модель енергосистеми?». Експерти і учасники ринку обговорили, які рішення можуть допомогти Україні підвищити стійкість енергосистеми та краще підготуватися до наступного опалювального сезону. Модераторкою дискусії виступила президентка DiXi Group Олена Павленко.
За останні роки газопоршневі установки, когенерація, сонячні електростанції з накопичувачами та інші локальні рішення стали відповіддю на руйнування великої генерації та потребу забезпечення стійкості громад, бізнесу й критичної інфраструктури. Водночас перед Україною постає питання, чи залишаться вони набором антикризових рішень, чи стануть основою нової енергетичної моделі.
Обговорюючи можливі рішення для підвищення стійкості енергосистеми, учасники дискусії наголосили, що розвиток децентралізованої генерації потребує не лише нових потужностей, а й зрозумілих правил гри для інвесторів.
«Вся бізнес-модель маневрової генерації побудована на тому, що вона повинна мати можливість працювати тоді, коли система найбільше потребує електроенергії. Саме тому стабільні ринкові правила, вирішення проблеми боргів на балансуючому ринку та механізми страхування воєнних ризиків для нових енергетичних проєктів є критично важливими для нових інвестицій», – зазначив СЕО D.Trading Дмитро Сахарук.
Окрему увагу учасники дискусії приділили ролі газової генерації та споживачів у новій моделі енергосистеми. На думку експертів саме газова генерація ще тривалий час залишатиметься одним із ключових інструментів забезпечення гнучкості та балансування системи, особливо для покриття потреб обʼєктів критичної інфраструктури.
Водночас децентралізація полягає не лише у будівництві нових локальних потужностей, а й у появі нових учасників балансуючого ринку та формуванні механізмів управління потужностями активних споживачів.
«Розвиток нових балансуючих потужностей важливий для стабільності ОЕС України. Газогенерація як перехідний механізм ЄС до 2050 буде активно використовуватися для балансування, паралельно з інтеграцією ВДЕ», – зазначив керівник з генерації НАК «Нафтогаз України» Микола Колісник.
Окремо експертами зауважено стрімке зростання кількості активних споживачів, які поєднують споживання з власною генерацією. Надалі вони можуть об’єднуватися в енергетичні спільноти та кооперативи. «Саме такі моделі і є прикладом справжньої децентралізації енергетики, де споживач стає повноцінним учасником енергетичного ринку», – додав Микола Колісник.
Говорячи про довгострокову перспективу, учасники дискусії наголошували, що технології для децентралізації вже доступні, однак ключовим викликом залишається бачення майбутньої архітектури енергосистеми України. Саме на цьому акцентував увагу СЕО та співвласник KNESS Group Сергій Шакалов.
Старший партнер Altelaw&Sempra Ольга Савченко відзначила, що нещодавні законодавчі зміни створюють додаткові можливості для розвитку розподіленої генерації, встановлення накопичувачів енергії та нових інвестиційних проєктів. Водночас для повноцінного запуску нових механізмів необхідне швидше ухвалення вторинної нормативної бази та подальше вирішення проблеми заборгованості на енергетичному ринку.
Учасники дискусії також наголошували на необхідності розвитку механізмів агрегації малих генеруючих потужностей, залучення активних споживачів до ринку електроенергії, підвищення спроможності громад реалізовувати локальні енергетичні проєкти та створення умов для масштабування систем накопичення енергії.
Підсумовуючи результати дослідження, Михайло Бабійчук зазначив, що літо 2026 року стане своєрідним тестом на здатність України підготуватися до наступної зими та водночас переосмислити енергосистему таким чином, щоб вона була більш гнучкою, локальною, стійкою та менш вразливою до майбутніх загроз.
Від темпів ремонтів енергетичної інфраструктури, накопичення запасів газу, розвитку нових генеруючих потужностей та здатності системи реагувати на нові виклики залежатиме не лише проходження зими 2026/27 років, а й формування майбутньої архітектури української енергосистеми.
Захід відбувся за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в межах проєкту «Посилення стійкості енергетики України».
