Як громадам підготувати муніципальні енергетичні плани, та на що звертають увагу банки, донори та інвестори перед ухваленням рішення про фінансування – проаналізували експерти DiXi Group разом із партнерами у межах проєкту ANEW-LIFE «Задоволення потреб українських міст у готовності до переходу на чисту енергію через використання прикладів та механізмів інноваційного фінансування».
Досвід роботи з пілотними громадами – Житомиром, Калушем та Ніжином – показує, що сучасний підхід до залучення інвестицій суттєво відрізняється від підходів, які переважали ще кілька років тому. Якщо раніше для отримання підтримки часто було достатньо окремої проєктної ідеї або переліку необхідного обладнання, то сьогодні інвестори оцінюють насамперед здатність громади системно планувати свій енергетичний розвиток та забезпечити його якісну реалізацію.
Фактично будь-який потенційний інвестор або фінансова установа прагнуть отримати відповіді на три базові питання:
- чому цей проєкт потрібен громаді,
- наскільки він є технічно та економічно обґрунтованим
- чи забезпечить вкладення коштів очікуваний результат.
Саме ці критерії сьогодні лягають в основу оцінки більшості муніципальних енергетичних проєктів незалежно від джерела фінансування.
«Сьогодні інвестиції залучаються не в громади як такі, а в якісно підготовлені проєкти. Саме тому наявність стратегічного бачення, технічних розрахунків, фінансової моделі та оцінки ризиків стають не менш важливими, ніж сам пошук джерел фінансування», – зазначила генеральна менеджерка зі сталого розвитку DiXi Group Вікторія Коваленко.
Саме цей підхід використовують експерти DiXi Group у межах проєкту ANEW-LIFE, працюючи з енергетичними проєктами пілотних громад
Стратегія важливіша за окрему ідею
Одним із перших критеріїв оцінки для потенційних інвесторів є відповідність проєкту стратегічним документам громади.
Після ухвалення Закону України «Про енергетичну ефективність» та впровадження методології розробки місцевих енергетичних планів громади отримали інструменти для довгострокового планування енергетичного розвитку. Саме МЕПи сьогодні повинні стати відправною точкою для підготовки інвестиційних проєктів.
Для потенційних інвесторів і фінансових організацій – це свідчення того, що громада має стратегічне бачення розвитку, розуміє власні пріоритети та здатна обґрунтувати необхідність інвестицій.
Дані, аналітика та фінансова модель
Важливими складовими підготовки проєкту є якісні вихідні дані та аналітична база.
Енергетичні аудити, аналіз споживання енергії, оцінка технічного стану інфраструктури та техніко-економічне обґрунтування дозволяють визначити потенціал економії ресурсів, скорочення витрат, зменшення викидів та строки окупності майбутніх інвестицій.
Окрему роль відіграє фінансова модель проєкту. Саме вона демонструє інвестору загальну вартість проєкту, потенційні джерела фінансування, структуру витрат, ризики та фінансові зобов’язання сторін.
Від пілотних громад до практичних рішень
У межах проєкту ANEW-LIFE Житомирська, Калуська та Ніжинська громади стали практичним майданчиком для якісного аналізу підходів до підготовки інвестиційно привабливих енергетичних проєктів.
Адже, за оцінками партнерів проєкту, усі три громади демонструють високий рівень інституційної спроможності для впровадження сучасних енергетичних рішень. Вони мають сформовані команди, працюють над розвитком енергоменеджменту, беруть участь у міжнародних проєктах та послідовно розвивають власні системи енергетичного планування.
«Наше завдання полягає не лише у підготовці окремих проєктів для трьох пілотних громад. Ми формуємо практичні підходи, які дозволять їм адаптувати різні фінансові інструменти до власних потреб і надалі масштабувати ці рішення в інших містах України та Європейського Союзу», – наголосила Вікторія Коваленко.
Що визначає успішну енергетичну трансформацію
Експерти DiXi Group відзначають, що системна зелена трансформація громади залежить не лише від доступу до фінансування чи сучасних технологій.
Серед ключових факторів успіху:
- політичне лідерство та підтримка енергетичних змін місцевою владою;
- наявність професійної команди та системи енергоменеджменту;
- якісні дані та стратегічне планування;
- готовність працювати з інвесторами, донорами та фінансовими установами;
- наявність портфеля підготовлених проєктів із попередніми технічними та фінансовими розрахунками.
Саме поєднання цих чинників формує основу для успішної реалізації енергетичних проєктів та передумови для залучення інвестицій у відновлення й розвиток громад.
