За даними Energy Map, у період 22-28 червня імпорт електроенергії в Україну скоротився на 39% порівняно з попереднім тижнем – до 47,1 тис. МВт·год. Водночас експорт зріс на 14% до 50,1 тис. МВт·год. Таким чином, Україна вперше з жовтня 2025 року завершила тиждень у статусі нетто-експортера електроенергії: обсяг експорту перевищив імпорт на 3 тис. МВт·год, або 6%.
Одним з можливих чинників зростання експорту стало збільшення внутрішнього виробництва електроенергії. Сонячна погода забезпечувала високий виробіток сонячних електростанцій, а повернення напередодні енергоблоку АЕС після планового ремонту покращило баланс енергосистеми та розширило можливості для експорту. Найбільший добовий обсяг експорту зафіксовано 24 червня – 10,9 тис. МВт·год.
Водночас у другій половині тижня ситуація змінилася. Хвиля спеки, під час якої температура повітря сягала понад 30°C, спричинила зростання споживання електроенергії через активніше використання кондиціонерів. Зростання внутрішнього попиту безпосередньо позначилося на режимі міждержавної торгівлі. Якщо на початку тижня Україна активно експортувала електроенергію, то вже 25-26 червня у вечірні години (19:00-23:00), коли навантаження на енергосистему є високим, експорт був повністю відсутній. Натомість імпорт традиційно концентрувався у години вечірнього зростання споживання (17:00-20:00), а його найбільший добовий обсяг за тиждень зафіксовано 25 червня – 7,9 тис. МВт·год.
Попри зростання навантаження, сукупний попит покривався за рахунок власної генерації та комерційного імпорту. Графіки погодинних відключень для населення та обмеження потужності для бізнесу не застосовувалися. Водночас 25 червня внаслідок технологічного порушення на одному з енергооб’єктів у частині районів Києва були тимчасово застосовані аварійні відключення (ГАВ) для всіх категорій споживачів. Загалом баланс енергосистеми залишався крихким, а ризики його погіршення в разі подальшого зростання температури або аварійних подій – високими.
Додатковий вплив на міждержавну торгівлю мала кон’юнктура європейських ринків – ціни на електроенергію зросли через спеку, яка охопила більшість країн Європи.
Структура імпорту за країнами:
- Угорщина – 25,7 тис. МВт·год (54,7%);
- Словаччина – 10,9 тис. МВт·год (23,2%);
- Румунія – 10,2 тис. МВт·год (21,6%);
- Польща – 0,2 тис. МВт·год (0,4%);
- Молдова – 0,1 тис. МВт·год (0,1%).
Основним напрямком експорту також залишалася Угорщина, куди поставлено 30,8 тис. МВт·год (61,5% загального експорту). До Молдови експортовано 14,5 тис. МВт·год (28,9%), до Румунії – 4,3 тис. МВт·год (8,5%), до Словаччини – 0,5 тис. МВт·год (1,1%).
Проєкт “Прозорість енергетичного сектору” (EST) підтримує ключові пріоритети адміністрації США, просуваючи її інтереси в енергетичній сфері та розширюючи можливості для американських компаній в енергетичному секторі України. Зміцнюючи прозорість та антикорупційні запобіжні заходи, проєкт сприяє створенню більш передбачуваного середовища, заснованого на правилах, яке може підтримувати чесну конкуренцію та заохочувати інвестиції. Завдяки підтримці ринково орієнтованих реформ та вдосконаленню систем обробки даних, EST сприяє економічним інтересам США, одночасно зміцнюючи лідерство США у світовому енергетичному секторі.
Підготовка цієї публікації стала можливою завдяки щедрій підтримці Уряду Сполучених Штатів. Зміст звіту є відповідальністю DiXi Group і не обов’язково відображає погляди Уряду Сполучених Штатів Америки.
