Україна відновила виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами. Втім темпи залишаються незадовільними – попри рішення Єврокомісії виділити транш на суму 2,75 млрд євро. Про це заявили експерти консорціуму RRR4U під час квітневої презентації моніторингу виконання умов програми МВФ та макрофінансової допомоги ЄС. Захід відбувся під модерацією директора з досліджень DiXi Group Романа Ніцовича.
“За програмою МВФ прогрес у квітні був мінімальний. З позитивних рішень – уряд призначив очільника Державної митної служби, що мали зробити ще до березня, а початково – взагалі ще до червня 2025-го. Ще один структурний маяк фактично виконаний завдяки завершенню участі держави у несистемних банках”, – розповів економіст Центру економічної стратегії Максим Самойлюк.
Натомість податкові зобов’язання залишаються нереалізованими – вдалося запровадити дію 5% військового збору на три роки після війни, але Верховна Рада досі не готова запроваджувати ПДВ для ФОП. Тож уряд України та МВФ обговорюють відтермінування цього рішення на 2027 рік.
Коментуючи виконання зобов’язань перед Світовим Банком та ЄС в межах програми Ukraine Facility, провідна експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій зазначила, що на початку квітня парламент ухвалив кілька важливих законів, які були серед протермінованих індикаторів Плану України ще за 2025 рік. Зокрема, це реформа цифровізації виконавчого провадження (№ 14005), дерегуляція в окремих секторах (№ 14030) та так званий інтеграційний пакет електроенергії (№ 12087-д) – останній також є індикатором для отримання позики (Development Policy Operation, DPO) від Світового банку. Водночас цього місяця виконали ще два індикатори 2026 року.
“Уряд подав звіт, і ми вже знаємо про рішення Єврокомісії щодо схвалення траншу на суму 2,75 млрд євро. Насправді це та сума, яку ми б мали отримати, якби виконали усі 17 індикаторів за останній квартал попереднього року, а по факту – виконано лише 9. Це пояснюється тим, що задля гнучкості ЄС змінив методологію надання траншів і ми отримаємо гроші і за 4 виконані індикатори з термінами виконання у 2026 році. Гнучкість передусім пов’язана з розумінням ЄС, наскільки необхідним є це фінансування”, – наголосила Олександра Бетлій.
Серед “заборгованих” індикаторів експертка нагадала про збільшення кадрового складу Вищого антикорупційного суду України – на втілення цієї реформи залишилося два місяці і разом з тим можливість отримати ще 300 млн євро. А також – зміни щодо перегляду декларацій доброчесності суддів та їх перевірки (№ 13165-2). За четвертий квартал 2025 року невиконаними залишаються 9 індикаторів сумарною “вартістю” 2,1 млрд євро. З них є поступ лише за двома – зміни до законодавства щодо державної служби (№ 13478-1) та щодо вдосконалення дозвільних процедур для інвестицій у відновлювану енергетику (№ 14271) були прийняті за основу.
Щодо програми позики від Світового банку – ухвалення очікують ще три законопроєкти, зокрема про публічні закупівлі, інтероперабельність на залізничному транспорті та про єдиний європейський платіжний простір (SEPA). Останній, за словами експертки, викликає у парламентарів побоювання щодо надмірної відкритості і допуску до банківських даних. Та насправді “фінансовий безвіз” знижує трансакційні витрати як для бізнесу, так і населення.
RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) – це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group.
Захід відбувся за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
