DiXi Group під час презентації: «Розробка муніципальних енергетичних планів – погляд громад», представили результати дослідження, щодо місцевого енергетичного планування в Україні.
Метою опитування було зібрати поточну інформацію про те, як відбувається процес розроблення МЕПів у громадах, що потребує вдосконалення та які є пропозиції на місцях щодо оновлення Методики розроблення МЕП. Адже відповідно до Закону України «Про енергоефективність» до 13 листопада 2025 року всі громади в Україні, мають розробити та затвердити цей документ.
«Важливо, що дослідження DiXi Group носять не лише інформативний характер, а й сприяють практичним змінам. Адже ми зібрали представників державних інституцій, громад, та експертів, щоб поділитися практичним досвідом і почути думки тих, хто безпосередньо працює з енергетичним плануванням на місцях», – підкреслила Вікторія Коваленко, генеральна менеджерка зі сталого розвитку DiXi Group.
В опитуванні взяли участь 670 осіб, з яких представники 653 громад з усіх регіонів України. Це дозволило зібрати актуальну інформацію про процес розроблення МЕПів, оцінити необхідність змін та дослідити, які саме зміни потребує Методика розроблення МЕпів.
«Одним із завдань опитування було з’ясувати, як громади та експертне середовище взагалі ставляться до необхідності розробки МЕП. І цікаво те, що переважна більшість – 63% респондентів – зазначили, що МЕП є необхідним документом, що допомагає системно підходити до управління енергетичним розвитком, визначати інвестиційні пріоритети та залучати фінансування.Також МЕП сприяє більш організованій роботі органів місцевого самоврядування », – проаналізувала вихідні дані опитування Любава Радійчук, заступниця директора Команди підтримки відновлення та реформ при Міністерстві розвитку громад та територій України.
Серед громад, які взяли участь в опитуванні, наразі 29 вже мають затверджені МЕПи, ще 19 зазначили, що завершили розроблення документу, але він не затверджений. 112 громад наразі в процесі написання МЕП,
Ще 42 громади вказали, що тільки планують це робити, а 14 – повідомили, що навіть не планують розробку МЕП. Частково це пов’язано з тим, що такі громади частково окуповані, або на території яких ведуться активні бойові дії, які законно мають відстрочку у підготовці такого документу.
Серед основних перешкод розробки МЕПів громади вказують: брак фахівців, недостатність знань чи досвіду, дефіцит вихідних даних та нестача часу.
«Наразі ми маємо загалом біля 50 затверджених планів, а мало б бути близько 1400. Ця ситуація свідчить про те, що сьогодні нам потрібно подумати про те, як спростити документ таким чином, щоб він став більш доступним і зрозумілим для всіх громад України для того, щоб вони могли планувати своє енергетичне майбутнє», – підсумував Артур Обідник, заступник начальника Управління – начальник відділу стратегічного розвитку енергетичної ефективності Мінрозвитку.
Респонденти, які дали відповідь, на питання про необхідність змін до Методики розробки документу, розділились розділилися у думках: по 13% відповіли «так» і «ні», тоді як більшість — 74% — поки не визначилися.. Одна половина зазначила, що документ занадто складний і ресурсомісткий для малих громад, відзначили брак методичних рекомендацій. На їхню думку, доцільно було б застосувати диференційований підхід для різних типів громад, інтегрувати цифрові інструменти та врахувати питання енергетичної безпеки та відновлення.
Інша ж половина опитаних зауважила, що чинна Методика є повною та узгодженою з законодавством, тому висунула пропозиції спочатку накопичити певний досвід впровадження МЕП та подивитися вже на результати його застосування, а вже потім розглядати можливі зміни.
«Говорячи про МЕПи, ми повертаємося до питання необхідності розвитку енергоменеджменту в громадах, тому ми будемо продовжувати робити акцент на створенні відповідних структур в громадах» – зазначив Володимир Перегудов, старший координатор проєкту, GIZ.
Узагальнення результатів показує, що основні очікування громад щодо можливого оновлення Методики стосуються не стільки зміни її базової логіки, скільки підвищення практичної застосовності: спрощення вимог для громад з обмеженими ресурсами, покращення доступу до даних, розроблення детальних роз’яснень, шаблонів і цифрових інструментів, а також актуалізація змісту з урахуванням сучасних викликів у сфері енергетики та відновлення.
«Держенергоефективності постійно здійснює консультативно-методичну і навчальну підтримку громад у розробленні МЕПів. Наразі діють стандартні інструменти допомоги – письмові та телефонні запити і розʼяснення. Також разом з партнерами ми плануємо розмістити на онлайн ресурсах навчальні вебінари та інструкції, які будуть корисними для громад», – зазначив Андрій Шиян, Начальник Управління розвитку енергоефективності Держенергоефективності
Загалом опитування показало, українські громади усвідомлюють важливість енергетичного плануванням, проте бракує ресурсів та спроможностей для їх реалізації. Саме тому необхідна системна державна підтримка, диференціація підходу до громад, підвищення доступності даних та методичне і кадрове посилення, аби регіони могли підвищувати свою енергетичну стійкість в умовах війни та відбудови.
Опитування проведено DiXi Group у межах проєкту «Муніципальне енергетичне планування для енергетичного переходу» за підтримки Європейського Кліматичного Фонду (ECF), спільно з проєктом «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність», що впроваджується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за підтримки урядів Німеччини та Швейцарії, а також у партнерстві з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України, у вересні-жовтні 2025 р. провели всеукраїнське опитування громад.
