Геотермальні рішення та теплові насоси дозволять забезпечити Україну теплом на 50 років та знизити його вартість для населення – Олена Павленко
15 травня у Києві відбулася конференція “Реформа центрального теплопостачання: використання теплових насосів”, яку спільно організували аналітичний центр DiXi Group та ГО “Екоклуб”.
Система централізованого теплопостачання (ЦТ) є основним джерелом тепла в громадських будівлях й багатоквартирних житлових будинках України. Та разом з цим, тепломережі в містах зношені на 70-80%, а втрати тепла можуть сягати 20-30%. Саме через такі показники кількість споживачів за останні десятиліття, зменшилась вдвічі.
Під час заходу в.о. Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Василь Шкураков розповів про нову Державну цільову економічну програму з модернізації підприємств ТКЕ. За його словами, попередні програми не досягали очікуваних результатів через дефіцит фінансового ресурсу та проблеми щодо розрахунків за природний газ.
У свою чергу, Член Комісії НКРЕКП Олександр Формагей розповів, що спільно з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури обговорюється зміна логіки тарифоутворення, аби підприємства могли інвестувати в оновлення основних фондів або змінювати підходи до формування інвестиційних програм з переходом на довгострокове планування мінімум у 5 років.
Він також окреслив 3 основні тенденції розвитку сфери теплопостачання в Україні.
“Перше – це перехід від централізовано до помірно-центрального теплопостачання із розвитком децентралізованих джерел, когенераційних або інших установок, які працюватимуть з використанням скидного тепла, в тому числі, теплові насоси. Друге – збільшення інвестування і зменшення втрат в межах теплопостачальних, теплотранспортувальних і генеруючих компаній та енергоефективність на боці споживача. Третій напрямок – ширше використання альтернативних, відновлювальних джерел, які дозволять не залежати від викопного палива”, – наголосив він.
Україна зараз перебуває в ситуації, коли треба шукати дуже нестандартні рішення, зазначила президентка DiXi Group Олена Павленко. За її словами, з одного боку в України є міжнародні зобов’язання по декарбонізації – маємо повільно відмовлятися від вугілля та газу в опаленні у майбутньому. А з іншого, ми повинні дбати про енергетичну безпеку країни, адже росіяни ціленаправлено атакують нашу енергосистему, знищуючи її. Тому не можемо встановлювати котли лише на електроенергії, аби мати альтернативні джерела живлення.
“Україна має спиратись на співпрацю з міжнародними партнерами та їх досвід. Наприклад, ЄС та США мають стратегії з використання теплових насосів, а також технології, які роблять використання таких насосів ще більш ефективним. Це поєднання з геотермальними рішеннями – теплом, яке знаходиться буквально під нашими ногами – теплом землі. Мікс таких технологій може забезпечити для населення досить ефективне і недороге опалення взимку, так само як і ефективне охолодження влітку”, – розповіла очільниця DiXi Group.
Олена Павленко додала, що для України ця технологія може стати конкретним рішенням у реформуванні ЦТ та енергетичній безпеці, зокрема. Адже геотермальна енергія, на відміну від дуже багатьох інших джерел, є постійною – ми матимемо гарантоване тепло на 50 років вперед.
Цю позицію підтримав і Андріс Гріффруа, член Європейського комітету регіонів. Він додав, що геотермальні технології є зрілими. Тим не менш, на рівні ЄС необхідно ще працювати, аби виявити нові можливості для застосування геотермальних джерел. Комітет регіонів планує розробити програму державних гарантій для запровадження таких рішень.
“Ми в Комітеті регіонів хотіли б допомогти Україні так само працювати з цією тематикою. Геотермальна стійкість міст – це те над чим ми працюємо. Проте для виявлення потенціалу геотермальної енергії варто ретельно пропрацювати ринкові можливості, аби скоротити ризик шкоди, яка може бути завдана довкіллю. Необхідно залучитися підтримкою місцевих експертів, університетів, які б дослідили існуючі інженерні рішення з метою їх розширення. Я думаю, що у цій сфері Україна та ЄС можуть продуктивно взаємодіяти в обміні знаннями та досвідом”, – сказав він у ході конференції.
Діючі приклади роботи геотермальних технологій у своїй доповіді навів керівник відділу політик Європейської ради з геотермальної енергії (EGEC) Санджив Кумар. У 2022 році по всій Європі було встановлено 2,19 мільйонів геотермальних теплових насосів, і ці темпи лише зростають. Лідерами впровадження геотермальних рішень у ЄС є Швеція, Німеччина та Франція. Приміром, у Мюнхені (Німеччина) розроблений план переведення всієї теплової генерації міста на теплові джерела, а у місті Шарлеруа (Бельгія) від 70 до 90% покривається за рахунок геотермальних джерел. Не потрібно чекати, поки на національному рівні почнуть впроваджувати такі пілотні проєкти – органи місцевого самоврядування можуть взяти на себе таку відповідальність, зауважив Санджив Кумар.
Геотермальні технології відкрили чимало можливостей для США, і зараз вони – в пріоритеті енергетичної політики країни, зауважив Шон Порсе, очільник програми “Дані, моделювання та аналіз” Офісу геотермальних технологій Міністерства енергетики США.
“За останні два роки використання геотермальних технологій на національному рівні побачили докази ефективності таких рішень. Насамперед теплові насоси зменшують викиди вуглецю, збільшують енергетичну стійкість громад, крім того дозволяють робити помітні заощадження. У США амбітні цілі щодо декарбонізації. У їх досягненні ефективними можуть бути саме теплові насоси. До того ж, споживачі можуть заощадити, а також зберігати робочі місця в тих регіонах, де відбувається трансформація”, акцентував у своєму виступі Шон Порсе.
Та додав, якщо США продовжить впроваджувати теплові насоси то до 2050 року, країні вдасться зменшити на 43 600 миль потребу в побудові нових інфраструктурних мереж, до 410 ГВт – потребу в генерації, а також скоротити викиди СО2 до 7 гігатонн. Порахували в США і фінансові переваги: до 2050 року зможуть заощадити близько $1,6 трильйона.
Також у ході конференції обговорили кейси та програми, які вже діють в Україні.
Зокрема виконавчий директор ГО “Екоклуб” Андрій Мартинюк наголосив на важливості реформування ЦТ в Україні через використання геотермальних технологій та поділився планами організації в цьому контексті.
«Системи центрального теплопостачання дозволяють значно здешевити перехід до кліматично нейтрального опалення. Використання теплових насосів – рішення, що може підвищити якість послуг централізованого теплопостачання та зменшити його вартість для споживачів. Екоклуб спільно з українськими громадами запланував встановлення двох теплових насосів цього року: для лікарні у Костополі та для дитячого басейну у Звягелі. Ми й далі працюватимемо спільно із громадами, зацікавленими розвивати ЦТ, підтримуватимемо експертно, допомагатимемо із пошуком партнерів та фінансування», – зауважив він.
Про чинні програми розповів Дмитро Сирих, в.о. технічного директора Фонду енергоефективності України. Він поділився, що вже в період повномасштабної війни Фонд відкрив можливість для будинків подавати заявки на модернізацію системи опалення – встановлення індивідуальних теплових пунктів (ІТП). Мета Фонду на поточний рік – дати можливість ОСББ подавати заявки на утеплення фасадів. Крім того, для співвласників будинків, у яких є ЖБК або ОСББ, запустили пілотний проєкт на встановлення сонячних станцій та теплових насосів “ГрінДІМ”, спрямовану на стимулювання використання альтернативних джерел енергії.
Також у заході взяв участь Євген Магльованний, Генеральний менеджер DiXi Group з організації консультативних послуг у сфері роботи зі споживачами, який поділився кроками з подолання організаційних та технічних бар’єрів із застосування технології теплових насосів на підприємства ТКЕ.
Дякуємо всім учасникам і спікерам заходу за плідну дискусію! Переглянути відеозапис заходу можна за посиланням.
Захід відбувся за підтримки USAID у рамках проєкту “Прозорість енергетичного сектору”, який виконує ГО “ДІКСІ ГРУП”, і Європейського Союзу в межах проєкту “Закриття циклу: справедливий енергетичний перехід, розроблений містами та регіонами”.
