10 років Ініціативі прозорості видобувних галузей в Україні: представлення нового Стандарту, досягнення та виклики під час війни | DiXi Group
DiXi Group Logo
www.upscalerolex.to
02.11.2023

10 років Ініціативі прозорості видобувних галузей в Україні: представлення нового Стандарту, досягнення та виклики під час війни

1 листопада відбулася Конференція «10 років Ініціативі прозорості видобувних галузей в Україні: досягнення та перспективи». Захід організовано Міжнародним фондом «Відродження», Міністерством енергетики України у співпраці з аналітичним центром DiXi Group та за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Подія об’єднала навколо себе громадський сектор, представників Уряду, міжнародних партнерів, а також експертну спільноту.

Україна приєдналась до Ініціативи ще в 2013 році, і з цього часу повністю інтегрувала Стандарт у своє законодавство. 

Відкриваючи конференцію, президентка DiXi Group Олена Павленко подякувала Міністерству енергетики України за 10-річне лідерство в Імплементації ІПВГ в Україні.

«Ініціатива рухається, незважаючи на повномасштабну війну, революції, політичні зміни. Цього року Глобальна ініціатива визначала Україну однією з кращих країн у впровадженні Стандарту. Сьогодні час святкувати і разом з тим подумати, як рухатися далі з імплементацією нового стандарту, який прийнятий в червні 2023 року в Дакарі»,  – зазначила вона.

Заступниця Міністра енергетики України Світлана Гринчук наголосила, що ще з 2008 року Україна працювала над тим, аби отримати статус країни, яка імплементує міжнародний Стандарт:

«Найскладнішим елементом було знайти порозуміння між всіма сторонами, які беруть участь в цьому процесі – компаніями, урядом та громадськістю – як нам рухатися в цьому процесі і ставити спільні цілі. Ми змогли об’єднати зусилля, і зробити процес впровадження ІПВГ в Україні таким, щоб нас визнали одним із кращих прикладів навіть під час війни». Також одним з важливих досягнень реалізації Стандарту Світлана Гринчук назвала створення Порталу ІВПГ в Україні, адже це та платформа, яка допомогла збирати інформацію в умовах повномасштабної війни і виконувати наші міжнародні зобов’язання. 

Водночас, найбільшим викликом для Ініціативи в Україна зараз, за її словами, є питання інформації через її чутливість. 

Хелен Кларк, голова Правління ІПВГ, відзначила, що за останнє десятиліття Україна багато досягла. Так, напркилад, у 2015 році Україна стає однією з перших країн ІПВГ, яка створює перший реєстр бенефеціарів, який також сприяє прозорості і боротьбі з корупцією.  

«Ви берете на себе місію поліпшення прозорості врядування на благо всіх громадян, незважаючи на складні умови ви залишається активними у своїй підтримці цієї ініціативи, і готові ділитися своїм досвідом впровадження з іншими. Група стейкхолдерів продовжує працювати та публікувати звіти, шукати нових інноваційних способів розкриття даних. Це найкращі практики у регіоні, тому це дуже цінно для усієї спільноти. Ми визнаємо досягнення, тож у червні цього року в Сенегалі було визнано, що Україна заслуговує на відповідну нагороду. Ваша робота над прозорістю і належним врядуванням під час війни – це натхнення для усіх нас», – зазначила Хелен Кларк.

Під час першої панелі «Впровадження ІПВГ в Україні: відкриття, виклики та досягнення» директор програми «Демократія і належне врядування» Міжнародного фонду «Відродження» та в минулому багаторічний член глобального Правління ІПВГ Олексій Орловський, нагадав, що Україна отримала статус кандидата в члени ІПВГ у перед початком Революції Гідності, тож не дивно, що антикорупційний мотив покладався в ІПВГ в Україні вже тоді.

«Якщо ви подивитесь на риторику, яку зараз використовує глобальне Правління ІПВГ, то лише зараз Ініціативу починають позиціонувати як антикорупційну. Ми ж починали на цьому наголошувати ще до приєднання до ЕІТІ та початку її впровадження в Україні. Це дуже перетиналося із запитами від суспільства. Це багато говорить про величезний вплив громадянського суспільства», – пояснив Олексій Орловський.

Діна Нарежнева, менеджерка програми «Демократія і належне врядування» Міжнародного фонду «Відродження» та керівниця Національного секретаріату ІПВГ в Україні у 2015-2018 роках, розповіла, що громадянське суспільство було і залишається ключовим драйвером впровадження ІПВГ в Україні. 

«Саме від громадянського суспільства йшли активність, зацікавленість і готовність не здаватися навіть тоді, коли було складно», – пояснила Діна Нарежнева. Серед важливих елементів також були згадані наявність відповідної нормативно-правової бази та цифровізація впровадження ІПВГ.

Під час другої панелі «Майбутнє впровадження Стандарту – національний рівень» заступник міністра енергетики України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Фарід Сафаров наголосив, що головною метою в напрямку подальшої цифровізації Ініціативи в Україні – правильно збирати, аналізувати і ділитися даними як з громадянським суспільством, так і колегами з інших органів.

«Питання ІПВГ є прикладом того, коли бенефіти отримує велика кількість стейкхолдерів. Цей приклад показав, що структурованість і взаємодія між суб’єктами господарювання і державою – це те, на що очікують самі підприємці. І звітність, яку подають компанії через платформу, є прикладом того, коли правильно реалізована ініціатива призводить до правильної форми взаємодії між державою і приватним сектором», – зазначив він.

Виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України Артем Петренко наголосив, що відкритість є ключем, щоб розвінчувати міфи, в яких часто жила газовидобувна галузь в Україні:

«Ми бачимо, що попри всі виклики, компанії не перестали звітувати, а продовжують це робити в межах і строк визначений законодавством. Я дякую всім за ефективну роботу і сподіваюся, що після перемоги ми зможемо відкрити частину даних, аби повторно показувати відкритість».

Під час конференції у Києві було презентовано Оновлений Стандарт Ініціативи прозорості видобувних галузей – 2023. Українська стала п’ятою мовою якою перекладено оновлений Стандарт. 

В рамках дискусії «Стандарт ІПВГ: регіональний рівень» Голова Асоціація «ЕнергоТранспарентність» Ольга Хауляк розкрила екологічні питання Ініціативи щодо забезпечення прозорості, які покладені в оновлений документ.

«Зараз і в Україні, і на Близькому Сході і є війни, які дуже часто пов’язані з ресурсами. Ми розуміємо, що війна в Україні також дуже пов’язана з ресурсами цього регіону. Тому питання енергетичного переходу, використання низьковуглецевих джерел енергії, викиду вуглекислого газу в процесі видобутку корисних копалин щораз стають важливішими. І вже в новому Стандарті ми маємо значно ширший перелік аспектів, які рекомендується розкривати щодо екології», – зазначила вона.

Водночас, за її словами, завдяки конструктивній співпраці громадськості, Уряду і компаній ще до посилення цієї вимоги Стандартом у своїх звітах Україна вже почала висвітлювати екологічну інформацію. Мова йде про екологічні платежі і екологічні аспекти впливу видобутку на довкілля видобувних компаній.

Нагадаємо, що цьогоріч Україна стала однією з трьох країн, які отримали престижну відзнаку EITI Chairs Award 2023 за продовження імплементації Стандарту ІПВГ, незважаючи на численні виклики та обмеження, що виникли після повномасштабного вторгнення росії в Україну: https://bit.ly/48xDciI.

Новини

Наші платформи

https://ksep.energy/

Незалежний центр підвищення кваліфікації у сфері енергетики

http://ua-energy.org/

Інформаційно-аналітичний ресурс є унікальною платформою для інформування та обговорення основних подій української та міжнародної енергетики.

http://eiti.org.ua/

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні

Наші платформи

https://ksep.energy/

Незалежний центр підвищення кваліфікації у сфері енергетики

http://ua-energy.org/

Інформаційно-аналітичний ресурс є унікальною платформою для інформування та обговорення основних подій української та міжнародної енергетики.

http://eiti.org.ua/

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні