Про це йдеться у регулярному Моніторингу виконання програми МВФ та допомоги ЄС від консорціуму українських аналітичних центрів RRR4U* (ЦЕС, ІЕД, ІАА, DiXi Group).
Перелік індикаторів, які Україна не виконала за Планом станом на 29 грудня дуже довгий:
- збільшення кадрового склад ВАКС;
- зміни щодо перегляду декларацій доброчесності суддів та їх перевірки;
- реформа цифровізації виконавчого провадження;
- ухвалення законодавства для інтеграційного пакету електроенергії;
- зміни до законодавства щодо державної служби;
- скасування призупинення дії закону про державну допомогу;
- набрання чинності закону “Про основні засади житлової політики”;
- дерегуляція в окремих секторах;
- удосконалення дозвільних процедур для інвестицій у ВДЕ;
- призначення номінованого оператора ринку електричної енергії;
- визначення спеціального статусу НКРЕКП;
- підтримка розвитку ефективного та більш стійкого централізованого теплопостачання;
- набрання чинності закону про безпеку руху та інтероперабельність залізничного транспорту.
Із дев’яти індикаторів четвертого кварталу, які наразі не виконані, вісім мають законодавчий характер і перебувають у відповідальності Верховної Ради. Україна ще має шанс виконати ці зобов’язання і отримати кошти за них пізніше, але це означатиме недофінансування потреб бюджету просто зараз.
Крім того, залишаються невиконаними індикатори за попередні квартали 2025 року: по одному — за перший і третій, і два — за другий квартал. Це безпосередньо зменшує обсяги фінансової підтримки, які отримує Україна, наголошує експертка проєктів DiXi Group Альона Корогод.
Також Україна боргує індикатори поточної програми МВФ. Цілком ймовірно, що вони перекочують і в нову програму співпраці. Йдеться про:
- скасування “правок Лозового”, проти чого виступає бізнес;
- перегляд процесу відбору та призначення членів наглядових рад державних підприємств;
- призначення постійного керівника Державної митної служби;
- запровадження європейських та міжнародних стандартів оцінки майна за погодженням з МФО;
- ухвалення секторальних планів відповідно до реформованої системи управління публічними інвестиціями.
Нова програма МВФ відіграє ключову роль у залученні грантів і кредитів від міжнародних партнерів наступного року (у сумі щонайменше 50 млрд дол. США). Вона слугує сигналом для донорів про наявність в України узгодженого плану реформ.
Хоч попередня програма ще діє, після погодження нової на рівні персоналу МВФ багато партнерів чекають її затвердження, аби надавати фінансування Україні в новому році. Тому затримка рішення Ради МВФ може означати затримки з іншою міжнародною допомогою.
“З того, що ми знаємо, є ще кілька попередніх заходів, щоб Рада МВФ ухвалила рішення про нову програму. Перше – це подання законопроєкту про ПДВ для фізичних осіб-підприємців на спрощенці. Ключове, що це має бути подання законопроєкту, а не його ухвалення. А виконання цього заходу більш ймовірне, ніж ухвалення закону, шо буде структурним маяком програми”, — підкреслює провідна експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій. Водночас Україна для нової програми також має ухвалити рішення про оподаткування цифрових майданчиків та оподаткування посилок з нуля, а не зі 150 євро.
Важливо, що переважна більшість зобов’язань як програми МВФ, так і Плану України, є законодавчими ініціативами, ухвалення яких належить до зони відповідальності Верховної Ради, а тому потребує часу
***
Переглянути запис презентації можна за посиланням.
Переглянути моніторинги можна на сайті RRR4U.
Підготовка моніторингу та захід відбулися за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
*RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group.
