11 липня у Римі в рамках Ukraine Recovery Conference відбулася панель “Інвестиції в критичні мінерали України: стратегічний актив для світових ланцюгів постачання”, де учасники обговорили перспективи розвитку сфери в європейському контексті.
“У нас дуже багато промовців, що демонструє, наскільки значним є інтерес до української галузі критично важливих мінералів. Наша країна має величезний потенціал для підтримки як власної держави, так і Євросоюзу. Тут йдеться не лише про розробку корисних копалин та вуглецево-нейтральних технологій, а й про просування цілей декарбонізації”, – у вступному слові сказала модераторка заходу, президентка DiXi Group Олена Павленко.
Україна володіє покладами критично важливих копалин, таких як уран, титан, марганець і графіт. Ці ресурси необхідні для формування нових цифрових і декарбонізованих економік. Протягом наступних п’яти років держава планує видати понад 30 нових ліцензій на розвідку і виробництво мінералів, а до 2050 року – стати європейським хабом з виробництва графіту, електродів та сонячних акумуляторів.
Як зробити сектор привабливішим для інвесторів? Єгор Перелигін, заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, окреслив чотири ключові пріоритети, що їх утілює Уряд. Першим є оцифрування всіх геологічних даних із архівів.
“Ми вже розпочали другий етап нашого спільного проєкту з ЄБРР, оцифровуємо понад 60 000 геологічних книг, – зазначає заступник Міндовкілля. – Це наш головний виклик, із яким плануємо впоратися десь за два роки з огляду на масштаби”.
Також уряд шукає можливості для переробки відвальних хвостів і колишніх відходів гірничого та металургійного виробництва. Це дасть змогу видобувати скандій, гафній, цирконій, германій, галій та інші цінні метали.
Аби ліцензійні та нормативні процеси стали більш зрозумілими та здійсненними для потенційних клієнтів і надрокористувачів, їх слід спростити. Для цього уряд реалізовуватимете концепцію єдиного вікна та єдиного підходу.
Четвертим пріоритетом є дати поштовх для геологічних експедицій, розбудовуючи наявну ресурсну базу. Завдяки цьому нові розвідувальні роботи будуть актуальнішими та важливішими для партнерів.
Україна може скористатися критичною сировиною для економічного розвитку. В уряді за участі DiXi Group готують Стратегію з розвитку. Заступник міністерки економіки України Андрій Телюпа, анонсував обговорення її проєкту у вересні та додав, що чіткість, прозорість і зрозумілість цього документу забезпечать підтримку стратегічних партнерів. Його планують зробити якомога практичнішим, зосередженим на конкретних заходах, проєктах, переробці й виробництві продукції з доданою вартістю.
Можливості для спільного виробництва різних технологій на основі критичних матеріалів уже є. Андрій Телюпа наводить приклад Балахівського родовища графіту в Кіровоградській області, яке Європейська Комісія долучила до переліку стратегічних проєктів, яке є чи не найбільше у світі із близько 180 тонами графіту.
В рамках обговорення представники Міністерства економіки України та Європейського банку реконструкції та розвитку підписали меморандум про наміри щодо інвестицій саме у Балахівського родовище.
“Україна займає важливе місце в усіх наших напрямках діяльності. Це включає і видобувну галузь. Ми допомагаємо з цифровізацією, і ми лише на початку шляху. Перед нами 60 тисяч геологічних книжок і досліджень. Це лише один із проєктів, які ми підтримуємо в Україні”, – сказав Арвід Тюркнер, керуючий директор ЄБРР в Україні та Молдові.
На важливості міжнародного співробітництва задля диверсифікації ресурсів наголосила генеральна директорка Міністерства економічного розвитку Італії Ева Спіна. Вона зазначила, що Італія впроваджує нові законодавчі рамки щодо СІРМ, і хоча Україна не є членом ЄС, вона залишається важливим партнером Італії.
Критичні мінерали також є частиною партнерства між Україною і Великою Британією, зазначив Алекс Собель, торговий представник Великої Британії в Україні. Він додав, що не всі копалини можна добувати у Сполученому Королівстві, тому майбутня співпраця є ключовою для обох країн.
Ще однією спікеркою конференції стала Анна Ярош-Фріс, директорка Української служби в Генеральному директораті з питань розширення та Східного сусідства (DG ENEST). Вона повідомила, що Єврокомісія надає Україні фінансову допомогу, зокрема співпрацюючи з ЄБРР, і розповіла про нову можливість для проєктів у сфері критичних мінералів – Фонд глобальної реконструкції та реновації України.
На заході такожбув присутній директор з питань глобальних відносин та співробітництва ОЕСР Андреас Шаал. Він зазначив, що країни G7 обговорюють питання диверсифікації ланцюгів постачання критичних мінералів, щоб уникнути залежності від однієї країни, як це було у випадку з російським газом і нафтою. Шаал позитивно оцінив рамкову програму, яка вже діє в Україні, і яка відповідає стандартам ОЕСР. Організація, за його словами, готова допомагати Україні, зокрема, з податковими стимулами, зниженням інвестиційних ризиків і сприянням довгостроковому фінансуванню.
