DiXi Group Logo
en
07.04.2021

Україна поєднує постановку цілей з декарбонізації та цінове регулювання – Energy Policy Tracker

Паралельно з підтримкою політик та цілей декарбонізації у березні 2021 року, уряд і регулятор продовжують вирішувати проблемні питання шляхом регулювання цін для підтримки вразливих споживачів (особливо у контексті пом’якшення наслідків пандемії COVID-19).

Такі висновки дозволяє зробити Energy Policy Tracker (EPT) – інструмент та база даних, в рамках якої низка міжнародних дослідницьких організацій відстежують державні видатки та політику. З 2020 року до команди EPT приєднався аналітичний центр DiXi Group, який на постійній основі веде моніторинг і оновлення даних щодо України.

Експерти DiXi Group відзначили такі ключові політики та заходи, що були прийняті або підтримані в Україні протягом березня 2021 року:

1) 4 березня 2021 року Верховна Рада прийняла у першому читані проєкт рамкового Закону «Про енергетичну ефективність», який покликаний імплементувати положення Директиви 2012/27/ЄС відповідно до зобов’язань України в рамках Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію.

2) 23 березня 2021 року, Президент України підписав указ щодо введення у дію рішення РНБОУ «Про виклики і загрози національній безпеці України в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації». Для протидії зміні клімату та адаптації до неї КМУ доручено у 6-місячний строк внести на розгляд Верховної Ради проєкт закону щодо стратегії низьковуглецевого розвитку України на період до 2050 року, а також розробити та затвердити такі стратегічні документи, як Концепція державної науково-технічної програми у сфері зміни клімату, Національний план з енергетики та зміни клімату на період до 2030 року, Національний план дій з енергоефективності на період до 2030 року, а також Національний план дій з розвитку відновлювальної енергетики на період до 2030 року.

Крім цього, доручається забезпечити розробку та затвердження порядку ведення Єдиного реєстру з моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, порядку державної реєстрації установок в Єдиному реєстрі з моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, типових форм стандартного та спрощеного плану моніторингу, а також звіту про вдосконалення та звіту оператора.

У даному контексті також можна згадати, що 3 березня КМУ затверджено Національну економічну стратегію на період до 2030 року, що включає такі стратегічні цілі з декарбонізації як досягнення кліматичної нейтральності не пізніше 2060 року, зменшення технологічних витрат та втрат енергії у процесі її виробництва та постачання до 8%, формування частки генерації з ВДЕ в загальному виробництві електроенергії на рівні 25%, зниження енергоємності видобувної промисловості на 30%.

3) 10 березня 2021 року НКРЕКП, після попереднього схвалення підвищення тарифу «Укренерго» на передачу електроенергії з 1 квітня 2021 року, вирішила залишити цей тариф незмінним (на рівні 293,93 грн за МВт·год). Нагадаємо, однієї з основних складових тарифу є відрахування на підтримку виплат за «зеленим» тарифом.

4) 24 березня 2021 року КМУ продовжив дію механізму покладення спеціальних обов’язків (ПСО) для побутових споживачів на ринку електроенергії на один місяць, тим самим зафіксувавши єдину регульовану ціну на електроенергію для населення на рівні 1,68 грн за кВт·год до кінця квітня 2021 року.

В цьому ж ключі 5 березня НКРЕКП схвалила проєкт постанови, якою має намір зобов’язати постачальників газу запровадити базову річну пропозицію (“річний продукт”) для населення з 1 травня 2021 року.

Примітно, що 9 березня Міненерго запропонувало створити єдину цифрову систему для захисту споживачів житлово-комунальних послуг. За оцінкою відомства, до 30% громадян в Україні є «енергетично бідними» та 22% не спроможні сплачувати за обігрів своїх осель.

5) 28 березня 2021 року вступив у дію закон щодо продовження термінів встановлення лічильників природного газу споживачам, який відтерміновує до 1 січня 2023 року кінцевий строк встановлення лічильників у помешканнях споживачів, де газ використовується лише для приготування їжі. Попередньо передбачалось, що компанії, які здійснюють розподіл газу на відповідній території, повинні були забезпечити запровадження 100% комерційного обліку природного газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках. Крім цього, в рамках цього закону також відтерміновується до 1 січня 2023 року обов’язок газорозподільних компаній припиняти розподіл газу споживачам, у разі їхньої відмови від встановлення лічильників.

6) 31 березня 2021 року КМУ прийняв постанову, яка для протидії наслідкам пандемії COVID-19 надає право бюджетним організаціям (таким як лікарні та інші інституції критичної інфраструктури), що не встигли обрати електропостачальника і у яких завершується термін постачання електричної енергії від постачальника «останньої надії», укладати договори на постачання електроенергії за ціною, що не перевищує ціну універсальної послуги для малих непобутових споживачів без проведення тендерних процедур із закупівлі електроенергії. Прийнята постанова діятиме до 1 травня 2021 року.

7) 31 березня 2021 року НКРЕКП оновила ставки «зелених» тарифів на виробництво електроенергії суб’єктам господарювання, оновила ставки «зелених» тарифів на електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, а також оновила ставки «зелених» тарифів на електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 30-50 кВт.

Energy Policy Tracker оновлюється на щотижневій основі для надання найсвіжішої інформації щодо енергетичних та кліматичних політик країн у відповідь на пандемію COVID-19. Єдина методологія і простий, але зрозумілий підхід, дозволяє не просто аналізувати різницю між словами та діями урядів різних країн, але й порівнювати країни між собою. Усі дані проходять процес незалежного рецензування (peer review) перед тим, як бути включеними до EPT.

Інструмент дозволяє аналізувати заходи та фінансування на підтримку викопних видів палива або ж на декарбонізацію й розвиток чистої енергетики. Типи політик розподіляються в EPT за наступними категоріями джерел енергії – безумовно викопні, умовно викопні, безумовно чисті, умовно чисті та інші типи.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.

Новини

Наші платформи

https://ksep.energy/

Незалежний центр підвищення кваліфікації у сфері енергетики

http://ua-energy.org/

Інформаційно-аналітичний ресурс є унікальною платформою для інформування та обговорення основних подій української та міжнародної енергетики.

http://eiti.org.ua/

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні

http://enref.org/

Сайт коаліції, що об’єднує експертів провідних аналітичних центрів та громадських організацій у галузі енергетики та охорони довкілля

Наші платформи

https://ksep.energy/

Незалежний центр підвищення кваліфікації у сфері енергетики

http://ua-energy.org/

Інформаційно-аналітичний ресурс є унікальною платформою для інформування та обговорення основних подій української та міжнародної енергетики.

http://eiti.org.ua/

Національний сайт Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні

http://enref.org/

Сайт коаліції, що об’єднує експертів провідних аналітичних центрів та громадських організацій у галузі енергетики та охорони довкілля