Розподілена генерація, стійкі мережі та інтеграція з Європою: ключові уроки енергетичної стійкості України під час війни
11 березня DiXi Group провів онлайн-дискусію Energy Security Talks «Уроки енергетичної стійкості: український досвід для світу», під час якої представив аналітичний звіт «Holding the Grid: Ukraine’s Energy Resilience Playbook». Учасники заходу обговорили, які уроки міжнародна спільнота може винести з чотирьох років системних російських атак на енергетичну інфраструктуру України.
Відкриваючи захід, президентка DiXi Group Олена Павленко наголосила, що повномасштабна війна створила безпрецедентний виклик для української енергосистеми, але водночас дала досвід, який має значення для глобальної енергетичної безпеки.
«За чотири роки повномасштабної війни характер російських атак постійно змінювався. Разом із цим змінювалася і українська енергосистема, а також реакція суспільства, бізнесу та енергетичних компаній. Попри втому від війни, ми накопичили унікальний досвід побудови енергетичної стійкості на різних рівнях. І цей досвід важливо аналізувати та передавати міжнародним партнерам, адже світ сьогодні стає дедалі менш безпечним», – зазначила Олена Павленко.
Під час основної частини заходу генеральна менеджерка у сфері безпеки та стійкості DiXi Group Олена Лапенко представила ключові висновки дослідження. За її словами, досвід України суттєво відрізняється від інших криз, які переживали енергосистеми у світі, адже в Україні йдеться не про відновлення після одноразової катастрофи, а про систему, яка одночасно руйнується і відновлюється під час постійних атак.
У звіті DiXi Group узагальнено 11 ключових принципів енергетичної стійкості, сформованих на основі практичного досвіду України під час війни. Серед основних висновків:
- розвиток розподіленої генерації, яка зменшує вразливість енергосистеми до атак на великі централізовані об’єкти;
- збільшення потужності маневреної генерації, здатної швидко реагувати на коливання в системі та підтримувати стабільність мережі;
- підвищення стійкості електричних мереж, зокрема їхньої здатності перенаправляти потоки електроенергії та швидко відновлюватися після пошкоджень;
- стандартизація обладнання та запасних частин, що дозволяє значно скоротити час відновлення пошкодженої інфраструктури;
- посилення фізичного захисту енергетичних об’єктів та інтеграція питань безпеки у планування енергетичних систем;
- диверсифікація ланцюгів постачання обладнання та палива, щоб зменшити залежність від окремих постачальників у кризових умовах;
- ефективна кризова комунікація з населенням, яка допомагає стабілізувати систему під час дефіциту електроенергії;
- адаптація бізнесу та споживачів, які дедалі активніше управляють власним енергоспоживанням і інвестують у локальну генерацію та резервні джерела живлення.
Окрему увагу в дослідженні приділено стандартизації обладнання для швидкого відновлення інфраструктури, розвитку систем захисту енергетичних об’єктів, диверсифікації ланцюгів постачання обладнання та палива, а також важливості ефективної кризової комунікації з населенням, яка допомагає стабілізувати систему в періоди дефіциту електроенергії.
За словами Олени Лапенко, важливим елементом енергетичної стійкості також стала адаптація бізнесу та споживачів, які почали активніше управляти власним енергоспоживанням, інвестувати у локальну генерацію та системи резервного живлення.
Ознайомитися з аналітичним документом можна за посиланням.
Коментуючи глобальний контекст енергетичної безпеки, Таля Ватман, керівниця програми Каспійського та Чорноморського регіонів у Міжнародному енергетичному агентстві, наголосила, що стійкість енергосистем знову опинилася в центрі міжнародного порядку денного. Останні роки показали, що навіть розвинені країни залишаються вразливими до атак на енергетичну інфраструктуру.
«Енергетична стійкість стала своєрідним модним словом, але коли її доводиться перевіряти на практиці, навіть розвинені економіки стикаються з серйозними труднощами. Україна за останні чотири роки не просто пережила енергетичну кризу – вона створила унікальну базу практичного досвіду, який має велике значення для формування глобальних підходів до енергетичної безпеки», – зазначила Таля Ватман.
За словами експертки, у Міжнародному енергетичному агентстві визначають енергетичну стійкість як здатність енергетичних систем готуватися до кризових ситуацій, витримувати потрясіння без втрати функціональності та швидко відновлюватися після порушень у роботі. Водночас вона підкреслила, що стійкість окрім технічних стандартів чи інфраструктурних рішень, це передусім культура готовності до криз, яка має формуватися на всіх рівнях: від операторів енергосистем і урядів до бізнесу та домогосподарств.
Таля Ватман додала, що досвід України показує: енергетична стійкість має закладатися в планування енергетичних систем ще на етапі їхнього проєктування, а не формуватися вже під час кризи.
Жак Варіше, аналітик підрозділу електроенергетичних систем та ринків Міжнародного енергетичного агентства звернув увагу на кілька ключових уроків, які міжнародна спільнота може винести з українського досвіду. Зокрема, він підкреслив, що децентралізація генерації є важливим елементом безпеки енергосистем, адже великі централізовані об’єкти значно легше вразити, тоді як розподілені джерела генерації складніше атакувати і швидше відновлювати.
Колишній єврокомісар з питань енергетики, старший дослідник Флорентійської школи регулювання Андріс Пібалґс наголосив, що досвід України має бути якнайшвидше інтегрований у політику Європейського Союзу. На його думку, українська енергосистема стала найбільш екстремальним практичним тестом стійкості енергетичної інфраструктури у сучасній історії.
Він підкреслив, що отримані уроки мають бути враховані не лише на рівні окремих рішень чи проєктів, а й у стратегічному плануванні енергетичних систем Європи, зокрема у регулюванні розвитку енергетичних мереж, систем захисту критичної інфраструктури та забезпеченні доступності обладнання для швидкого відновлення пошкоджених об’єктів.
«Досвід України має підштовхнути Європейський Союз до нової парадигми енергетичної політики. Вона вже не може бути лише про ринки, декарбонізацію та ціни — вона також має бути про стійкість, безпеку та готовність до криз. Чим швидше ці уроки будуть відображені в енергетичному законодавстві ЄС, тим більш стійкою стане європейська енергосистема», – зазначив Андріс Пібалґс.
Він також наголосив на важливості формування в Європі нової культури планування енергетичної безпеки, де питання стійкості інфраструктури та готовності до кризових сценаріїв будуть інтегровані у всі ключові енергетичні політики.
Практичний досвід енергетичного сектору представив Дмитро Сахарук, CEO D.Trading. Він окреслив ключові виклики, з якими стикається українська енергетика. За його словами, значна частина генеруючих потужностей України втрачена або недоступна: близько 44% встановленої генерації залишилися на тимчасово окупованих територіях, а значна частина теплових та когенераційних електростанцій була пошкоджена або виведена з ладу внаслідок російських атак. Це створює постійний тиск на енергосистему та призводить до дефіциту електроенергії в окремі періоди.
Водночас Дмитро Сахарук наголосив, що можливість імпорту електроенергії з Європи стала важливим інструментом стабілізації системи у періоди найбільших пошкоджень інфраструктури та дефіциту генерації. Попри війну Україні вдалося зберегти функціонування енергетичного ринку, що створює передумови для інвестицій у нові генеруючі потужності, зокрема у відновлювану енергетику та системи накопичення енергії. Водночас серед ключових викликів він назвав накопичення значної заборгованості на балансуючому ринку та наявність цінових обмежень, які стримують ліквідність ринку та інвестиційну активність.
Попри масштабні руйнування, війна водночас відкриває можливість створити нову, більш сучасну та гнучку енергосистему України, яка поєднуватиме розвиток відновлюваної генерації, систем накопичення енергії та нових маневрових потужностей, підсумував CEO D.Trading.
Energy Security Talks — це серія експертних дискусій DiXi Group, присвячених ключовим викликам енергетичної безпеки України та Європи, а також пошуку практичних рішень для підвищення стійкості енергетичних систем.
Подію організовано ГО “ДІКСІ ГРУП” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” у рамках проєкту “Посилення стійкості енергетики України”.
