Аналітичний центр DiXi Group провів щорічний Ukrainian Energy Security Dialogue 2025 — п’ятий дискусійний майданчик, присвячений формуванню нових підходів до енергетичної безпеки в умовах повномасштабної війни, глобального енергетичного переходу, посилення гібридних загроз та зростання геополітичної нестабільності. Центральною рамкою заходу стало запитання – як змінюється енергетична безпека.
Захід зібрав провідних українських і міжнародних експертів, представників уряду, парламенту та бізнесу для вироблення рішень, які визначатимуть майбутню архітектуру енергетичної стійкості України та регіону.
Президентка DiXi Group Олена Павленко, відкриваючи Energy Security Dialogue, наголосила, що саме Україна сьогодні формує нову логіку енергетичної стійкості та відновлення.
«Поки ми повільно стаємо енергодефіцитною країною, світ обговорює те, звідки брати більше енергії. А оскільки ми боремось із кліматичними змінами і прагнемо зменшити використання викопного палива, то потребуватимемо більше енергії з відновлювальних джерел – або з атомної генерації, або з нових джерел типу ф’южн. Україні доведеться йти тією ж дорогою що і ЄС, але удвічі швидше. Бо ми не просто будуватимемо нове, але й повинні ще відновлювати зруйновані мережі, розміновувати поля для нових проєктів, по кілька разів замінювати трансформатори, які пошкодили російські ракети і дрони», — наголосила Олена Павленко.
ГЛОБАЛЬНІ ЗМІНИ Й ЛОКАЛЬНІ ВИКЛИКИ: Як російська війна трансформувала загрози для енергетики?
Перша панель була присвячена тому, як повномасштабна війна змінила природу загроз для української енергетики та енергетичної безпеки регіону.
Заступник Міністра енергетики України Микола Колісник наголосив, що попри значні втрати інфраструктури, Україна стала прикладом для світу в розумінні гібридних загроз і здатністю управління системою, швидкості повної диверсифікації енергетичного сектору та постачання енергоресурсів. За дві воєнні зими логістика постачання палива, як і до цього – природного газу, електричної енергії, була повністю перебудована на маршрути через ЄС.
«Щоденна модернізація означає, що кожен новий трансформатор чи компресорна станція замінює радянське обладнання на сучасне європейське. Ми рухаємося до повної перебудови системи», — підкреслив Микола Колісник.
Окремим викликом він назвав стрімке зростання електроспоживання. Україна сьогодні демонструє одні з найвищих темпів розвитку електротранспорту в регіоні, але зарядна інфраструктура, побутові мережі й промислові системи потребують значної модернізації.
«Стратегічні напрями, що визначатимуть енергетичну стійкість, включають посилення стійкості споживачів через децентралізовану генерацію та системи накопичення, диверсифікацію маршрутів енергоресурсів через розвиток вертикального коридору Польща–Україна–Молдова–Румунія та повну відмову від російського газу, а також агрегацію міжнародної підтримки через Фонд підтримки енергетики ЄС, де країни Балтії відіграють ключову роль», — підсумував Микола Колісник.
Також він наголосив, що розвиток інтерконекторів підвищує гнучкість і захищеність енергосистеми від масованих атак: «Коли є п’ять точок входу замість однієї — ворог не знає, куди бити».
Старший директор з енергетики та критично важливих мінералів McLarty Associates Джеффрі Паєтт підкреслив, що попри політичні зміни у США американський бізнес зберігає високий інтерес до інвестицій в українську енергетику. Він назвав Україну прикладом держави, яка перетворює кризу на можливість і формує нову модель майбутньої енергосистеми.
«Навіть у найбільш складних умовах Україна будує майбутнє, яке буде чистішим, децентралізованим, стійким і інтегрованим до енергосистеми ЄС. Американські компанії зацікавлені працювати тут — і ми вже бачимо конкретні приклади, — сказав Джеффрі Паєтт.
Він також зазначив, що Європейський Союз зробив історичний крок, погодивши повну відмову від російського газу, і Україна відіграє в цьому стратегічну роль.
Віталій Зайченко, голова Правління НЕК «Укренерго», розповів про роботу оператора системи передачі в умовах щоденних атак на енергосистему та рішення, що дозволяють зберегти її стійкість. Він наголосив, що компанія реалізувала унікальну у світовій практиці програму фізичного захисту трансформаторного обладнання.
За його словами, за останні два роки енергосистема докорінно змінилась — як під впливом війни, так і завдяки прискореному технологічному розвитку. Одним із ключових напрямів стала програма фізичного антидронового захисту обладнання: понад половина автотрансформаторів наразі вже захищені спеціальними бетонними конструкціями, здатними витримувати удари, прямі влучання БПЛА та уламків ракет. Значний акцент зроблено і на швидкості відновлення — сьогодні заміна автотрансформатора в Україні можлива за 21 день замість кількох місяців у мирних європейських умовах.
«Паралельно з відновленням, ми продовжуємо планувати розвиток мереж і готувати енергосистему до глибшої інтеграції в загальноєвропейський ринок: будуємо нові лінії, готуємося до масштабних обмінів електроенергією, збільшуємо можливості для експорту й імпорту. Ми ведемо діалог з європейськими партнерами щодо розбудови міждержавних ліній електропередачі, адже інтеграція майбутнього ринку та обмін електроенергією — це виклик. Тому розширюємо можливості для наших виробників і трейдерів, враховуємо нестабільність генерації з відновлюваних джерел і вкладаємо значні зусилля саме у розвиток мереж», — наголосив Віталій Зайченко.
Жигімантас Вайчюнас, міністр енергетики Литви, переконаний, що ЄС має бути технічно, фінансово й операційно готовим до загрози російських гібридних атак на критичну енергетичну інфраструктуру. Захистити її допоможе український досвід, який наші європейські партнери вже переймають, усвідомлюючи потребу не тільки забезпечити фізичний захист ключових енергетичних об’єктів, а й також сформувати резерви для ремонту обладнання.
ТРАНСФОРМАЦІЯ ЕНЕРГЕТИКИ: Які технології мають прийти на заміну
Панель була присвячена глобальним трендам, що визначають майбутнє енергетики: декарбонізації, децентралізації, цифровізації та переходу до смарт-рішень. У цьому контексті дискусія зосередилася на тому, як Україна інтегрується у світову енергетичну трансформацію.
Роман Андарак, заступник Міністра енергетики України підкреслив, що енергосистема країни нині працює в режимі виживання.
«Наше головне завдання — утримати доступність електроенергії як базового продукту, водночас закладаючи фундамент для майбутньої зеленої енергетики. Ми працюємо в режимі виживання, але маємо думати стратегічно», — зазначив Роман Андарак.
Він підкреслив, що баланс між відбудовою та розвитком визначають три ключові фактори: можливість фізично захистити лише найкритичніші підстанції; невідповідність темпів виробництва обладнання реальним потребам відновлення; та критична вразливість людського ресурсу, який ворог цілеспрямовано атакує. Фінансування у Фонді енергетики на 1,65 млрд євро забезпечене.
Приватний сектор відіграє дедалі більшу роль у відновленні, розвиваючи ВДЕ та маневрені потужності, тоді як держава працює над спрощенням процедур підключення та, попри обмежені внутрішні ресурси, продовжує підтримувати малі та середні підприємства та домогосподарства. Міжнародні партнери готують нові гарантійні механізми та інструменти страхування ризиків, що відкривають можливості для великих проєктів з відбудови та зміцнення стійкості енергосистеми.
«Ключовою умовою інвестиційної активності залишається передбачуваність, яку має забезпечити регуляторна інтеграція з ЄС. Законопроєкт №12-087 передбачає повну синхронізацію українських ринків із європейськими платформами до 2027 року. Єдиний шлях до стійкості — це технологічні рішення, партнерства та спільні дослідження. Ми маємо будувати таку систему, яка буде не просто відновленою, а модернізованою та готовою до майбутнього», — підсумував Роман Андарак.
Богдан Сухецький, т.в.о. генерального директора ПрАТ «Укргідроенерго», окреслив дві ключові перспективи компанії. По-перше, гідро- та гідроакумулюючі станції залишатимуться ядром балансування енергосистеми України, забезпечуючи найшвидшу та наймасштабнішу гнучкість.
По-друге, компанія трансформується у інтегровану зелену платформу, поєднуючи класичну гідрогенерацію з накопиченням енергії, сонячною і вітровою генерацією та новими технологіями, що дозволяє забезпечувати стійкість і інновації для всієї енергосистеми.
«Ми бачимо себе не лише як виробника електроенергії, а як інтегрованого гравця, здатного поєднувати класичну гідрогенерацію з новими зеленими рішеннями та підтримувати майбутні технології, включно з модульною ядерною енергетикою. Ми вже встановлюємо системи накопичення енергії, розвиваємо гідроакумулювання, тестуємо нові технології та комбіновані рішення, забезпечуючи балансування, гнучкість і стійкість енергосистеми навіть у складних умовах», — підсумував він.
ПРОЗОРІ ПРАВИЛА – ВЕЛИКІ ІНВЕСТИЦІЇ: Дієві інструменти посилення енергетичної безпеки
Панель зосередилася на практичних бар’єрах та можливостях інвестування — від регуляторної передбачуваності до інвестиційних моделей, які працюють в умовах війни та відновлення. Учасники обговорили, що саме стримує інвесторів, які сигнали вони очікують від українських регуляторів і як міжнародні партнери можуть допомогти з фінансуванням.
Андрій Герус, голова Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та ЖКП, зазначив, що темп інвестицій в енергетику в Україні непоганий, враховуючи, що країна перебуває у стані війни.
«Минулого року було введено більше 800 МВт сонячних електростанцій, цього року очікується понад 1 000 МВт. Ці оцінки базуються на обсягах імпорту панелей та іншого обладнання, необхідного для станцій, але зрозуміло, що воно встановлюється з певним часовим лагом», – зазначив Андрій Герус.
До кінця наступного року очікується будівництво близько 800 МВт вітрових станцій і близько 1 500 МВт систем зберігання ємністю понад 4 000 МВт·год. «У сукупності ця динаміка виглядає позитивно. Основний виклик полягає в ефективності роботи генерації взимку: короткі та похмурі дні обмежують виробництво сонячної енергії, а руйнування інфраструктури може відбуватися швидше, ніж її відновлення», – додав Андрій Герус.
Серед іншого він відзначив, що держава реагує на потреби ринку. Ухвалено Закон про пільги з ПДВ та імпортного мита на енергетичне обладнання — для вітрових, сонячних електростанцій, систем зберігання енергії та газової генерації. Пільги встановлено на три роки, адже одного року для відновлення недостатньо. Це також полегшує кредитування: банки значно охочіше фінансують проєкти, коли відсутній ПДВ, а клієнти можуть реалізовувати проєкти у більшому обсязі.
Також сприятиме розвитку потужностей з виробництва електроенергії очікуване ухвалення законопроєкту щодо аукціонів на нову зелену генерацію та розширення можливостей роботи активних споживачів в мережу.
Сільвія Мартінес Ромеро, провідна фахівчиня з енергетики Світового банку, окреслила структурні реформи, які є необхідними для залучення приватного капіталу в енергетичний сектор України. Вона наголосила на потребі зміцнення корпоративного управління, прозорості та підзвітності державних підприємств; забезпечення незалежності регулятора та операторів мереж; а також поступової відмови від механізмів покладання спеціальних обов’язків (PSO).
«Правила ринку важливі, але вони не гарантують інвестицій, якщо сектор фінансово нестабільний. Без глибоких реформ компанії не зможуть залучити необхідний рівень фінансування — чи то через облігації, кредити чи інші інструменти. Світовий банк підтримує Україну за допомогою програм розвитку та технічної допомоги в процесі інтеграції до енергетичних ринків ЄС, підвищенні прозорості регуляторного середовища, а також у розробці фінансових інструментів, зокрема механізмів страхування та гарантування, які є критично важливими в умовах високої невизначеності», — підкреслила вона.
Експертка також зазначила, що поступова реформа не означає відмову від підтримки споживачів або державних компаній, а передбачає перехід до більш справедливих і прозорих підходів. Вона пояснила, що поетапне скасування PSO — це не кінець допомоги, а зміна механізмів, які повинні стати більш рівними та зрозумілими. За її словами, повна трансформація можлива лише крок за кроком і з урахуванням умов воєнного часу.
Філіпп Фруіссар, заступник директора Директорату «Чиста планета» Єврокомісії, зазначив, що дослідження та інновації є ключовими для підвищення стійкості енергетичного сектору та його інвестиційної привабливості. Програми Horizon Europe і Євратому дозволяють українським компаніям та науковим організаціям тестувати нові технології, знижувати ризики та узгоджуватися з європейськими стандартами та ринками, що сприяє енергетичному переходу та відбудові країни. Він підкреслив, що Horizon Europe — найбільша програма досліджень та інновацій у світі з бюджетом 95 млрд доларів.
«Україна повністю асоційована з Horizon Europe, тож будь-який університет, компанія чи стартап можуть брати участь у всіх напрямах програми на рівних умовах з країнами ЄС», — підкреслив Фруіссар.
Він зазначив, що Horizon Europe уже забезпечила понад 63 млн євро для українських учасників, а в робочій програмі на 2026–2027 роки передбачено понад 200 млн доларів на проєкти з підтримки України. Це відкриває значні можливості для пілотування технологій, розробки стандартів та інтеграції українських інновацій у європейські ринки.
Захід відбувся за підтримки Міжнародного фонду Відродження, Фонду Конрада Аденауера, Міністерства енергетики України та інформаційних партнерів — Енергетичне Співтовариство, Kyiv Independent, телеканалу «Ми — Україна» та Українського радіо.
