Президентка DiXi Group Олена Павленко наголосила на цьому під час дискусії, що відбулася в межах щорічної конференції “Вступ України до ЄС: енергетика та клімат”.
Окрім синхронізації із законодавством ЄС, забезпечення незалежності регуляторних і наглядових органів, реформи корпоративного управління, команда нашого аналітичного центру виокремлює ще три додаткові опори, що допоможуть Україні інтегрувати безпековий складник у декрабонізаційний порядок денний і стати частиною спільного європейського енергоринку.
Насамперед це новітні технології, бажано ринкові, без яких наша країна не в змозі відновити енергетичну систему. Саме тому DiXi Group вивчає конкретний досвід Массачусетського технологічного інституту, який зможемо впроваджувати. Також Україна може виробляти ті технології на досягнення нульових викидів, які ЄС убачає стратегічними та має намір продукувати. Лише державних коштів для цього забракне, тож маємо залучати інвестиції, і це є другою опорою.
“Міжнародні компанії просять гарантій, завдяки яким почуватимуться безпечніше попри війну, а також передбачуваності відповідних політик і регуляторного режиму, – підкреслює Олена Павленко. – Додаткові стимули та воєнні гарантії – це те, чого ми теж очікуємо від наших міжнародних партнерів”.
По-третє, важливо синхронізувати власні політики: всеукраїнські, як-от Національний план із енергетики та клімату, і місцеві плани, які мають розробити громади. Вони мають із цим труднощі. Важкою є й сама така синхронізація, адже слід пересвідчитися, що цілі національного рівня відповідають цілям місцевого.
“Рада, що в нас є міжнародні колеги та партнери з європейських країн, які люб’язно погодилися допомогти нам як аналітичному центрові, але ми також запрошуємо всіх інших розробити механізм або подумати про інструменти, як синхронізувати всі ці політики та допомогти громадам також розробляти свої стратегії та місцеві плани”, – закликає президентка DiXi Group.
Експертка окремо акцентує на потребі забезпечити прозорість, підзвітність і доступ до даних, оскільки без кожного із цих елементів домогтися будь-чого зі згаданого по суті неможливо. Так, даних потребують і технології, й оцінка регуляторного впливу, і синхронізація національних політик із місцевими.
“Тож ми повинні будувати нашу політику на підході, який ґрунтується на фактах, що потребує кращого знання оцінок і даних, більшого доступу до них, що дасть змогу ліпше планувати та впроваджувати необхідні політики, водночас не загрожуючи безпеці”, – підсумовує Олена Павленко.
