28 серпня Консорціум #RRR4U представив серпневий моніторинг виконання програми МВФ та допомоги ЄС у межах Ukraine Facility. Модерував захід директор з досліджень DiXi Group, Роман Ніцович.
«Передусім реформи необхідні самій Україні для економічної, соціальної та інших вимірів стійкості, а не лише як зобов’язання перед міжнародними партнерами. Вони є критично важливими у цей історичний момент війни за нашу незалежність», – наголосив Роман Ніцович.
За результатами попереднього моніторингу в липні, експерти дійшли висновку про гальмування і кризу у виконанні програм. Зокрема через ухвалений закон, який фактично ліквідував незалежність антикорупційних органів НАБУ і САП. Внаслідок цього відбулася криза у відносинах між Україною і міжнародними партнерами, зазначають експерти. Однак скасувавши цей закон, ми змогли змінити тенденцію, розповів економіст Центру економічної стратегії Максим Самойлюк.
«Уряд став більш відповідально ставитися до наших зобов’язань і нарешті призначив керівника Бюро економічної безпеки. А це було одним із зобов’язань, які країна вже прострочила. Відповідно все це стало важливим сигналом для наших партнерів: як з погляду міжнародного фінансування, яке вкрай важливе під час повномасштабної війни, так і в ширшому євроінтеграційному тренді, те, що ми досі рухаємося до ЄС», – додав Самойлюк.
Реалізація програми МВФ
Україна потенційно може підписати нову угоду з Міжнародним валютним фондом. Чинна програма співпраці, відповідно до якої надається підтримка, була розрахована на завершення війни, однак бойові дії продовжуються й програма втратила свою актуальність. Невиконані Україною вимоги, ймовірно, перенесуть до нової програми, кажуть експерти. Однак, можливо, це відбудеться після перегляду поточної програми у листопаді-грудні 2025 року.
«МВФ оцінюватиме виконання кількісних критеріїв ефективності та девʼять структурних маяків, при цьому пʼять із них уже реалізували. Нині проблемними є скасування “правок Лозового”, яке переносили двічі. Ймовірно на 99% не встигнемо також втілити незалежної перевірки відповідності й доброчесності членів НКЦПФР, бо дедлайн до серпня. Водночас є декілька маяків, які в процесі реалізації, й ми потенційно встигаємо їх виконати – зокрема, це операційний план із впровадження оновленої IT-стратегії, який Мінфін, податкова та митна служби ще можуть встигнути підготувати до кінця вересня 2025 року», – розповів Вячеслав Курило, що представляє Інститут аналітики та адвокації.
Аналітик також додав, що нова програма з МВФ, ймовірно, буде більш вимогливою й не такою гнучкою до України. Причина – в ухваленні закону про зміну статусу НАБУ і САП, навіть попри те, що його досить швидко скасували.
Виконання Плану України в рамках програми Ukraine Facility
Щодо реалізації Плану України в рамках програми Ukraine Facility, Україна отримала транш за виконані в першому кварталі індикатору в сумі лише 3,05 млрд євро замість 4,48 млрд євро. Це сталося через невиконання Україною трьохіндикаторів, які є підставою для отримання коштів. При цьому, два- не ухвалили закон про територіальні організації влади й не збільшили кадровий склад ВАКС – досі не виконані, а за закон про АРМА Україна отримає кошти в наступному транші.
«Наступний транш ми теж, ймовірно, отримаємо пізніше, ніж нам треба відповідно до бюджетного плану. Так, уряд ще не надіслав звіт в Європейську комісію за 2-й квартал, оскільки чекає, щоб більше індикаторів було виконано», – підкреслила Олександра Бетлій, провідна експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
Експертка також наголосила на змінах до Плану України, які Кабінет Міністрів України вніс 1 серпня. Згідно з ними наближено виконання трьох індикаторів на третій квартал 2025 року: зокрема закону про продаж держбанків та Нацплану управління відходами, які вже ухвалено та закону для інтеграційного пакета електроенергетики, який ухвалений в першому читанні. Ще два індикатори було розділено на кілька з різним терміном виконання, а 11 відтерміновано.
«Зміна Плану можлива за правилами інструменту Ukraine Facility. Дискусії про те, що індикатори відтерміновують або змінюють, Кабмін почав ще у травні. Далі це має схвалити Єврокомісія і Рада ЄС – очікується, що до до кінця вересня, але ми не чекаємо сюрпризів, бо попередньо з Єврокомісією ці зміни узгодили”, – зазначила Бетлій.
Спецтема моніторингу: “(Не) на часі? Розморозка цін та тарифів в енергетиці та комунальних послугах”
Наш аналітичний центр підготував розбір поточної ситуації у цінах і тарифах, що діють в сферах енергетики та комунальних послуг. Так, із середини 2022 року, тобто після початку повномасштабного російського вторгнення, діє мораторій на підвищення цін на газ, тарифів на тепло й гарячу воду. Що стосується електроенергії, то домогосподарства, гуртожитки, ВПО й релігійні організації сплачують рахунки за фіксованою ціною. Відповідний спеціальний режим, встановлений рішенням уряду, діє до жовтня 2025 року, а у випадку газу – до квітня 2026 року.
Фактично таке регулювання створює значну різницю між регульованими цінами або тарифами для населення та реальною ринковою вартістю, розповіла аналітикиня DiXi Group Альона Корогод й деталізувала:
- природний газ для населення коштує 7,96 грн/м³, що складає лише 26-30% від роздрібних ринкових цін;
- електроенергія за ціною 4,32 грн/кВт·год покриває тільки 40–50% реальних витрат, залежно від регіону постачання;
- теплопостачання – тарифи для населення в середньому складають більше 1 700 грн/Гкал і покривають лише близько двох третин економічно обґрунтованих витрат;
- водопостачання і водовідведення – тарифи покривають лише 70–80% витрат.
«Ці дані наочно демонструють, що політика сьогодні базується не на принципі cost reflectivity (відображення повної собівартості), а на утриманні соціально прийнятних цін. І цей розрив щомісяця створює тиск на державний і місцеві бюджети, а також державні компанії, які змушені компенсувати цю різницю», – наголосила Альона Корогод.
Учасники дискусії, серед яких були аналітики, народні депутати, представники Кабміну й керівники комунальних підприємств, погодились, що утримувати цю модель неможливо у майбутньому. Нині підняття тарифів стоїть на паузі, зокрема, й через бідність населення – особливо у прифронтових регіонах. Але, як сказав нардеп від політичної партії «Слуга Народу» Андрій Мотовиловець, ситуація має змінитися.
Підвищення тарифів й поступова лібералізація ринків також є зобов’язанням України перед міжнародними партнерами. У межах домовленостей наш уряд взяв на себе зобов’язання скасувати у 2025 році мораторій і до середини 2026 року розробити дорожню карту такої лібералізації, яка передбачатиме реформу режиму ПСО (покладення спеціальних обов’язків), поступове приведення тарифів до собівартості, врегулювання боргів та оновлення системи адресних субсидій.
Однак, серед учасників дискусії з’явилась думка, що підвищення тарифу не вирішить загальної проблеми. Директор “Черкаситеплокомуненерго” Павло Карась вбачає, що глобально в Україні потрібно прибрати механізм компенсації різниці в тарифах, що дозволяє державі перекривати неефективність. Він стверджує: поки одні модернізовують системи теплопостачання, інші користуються дотаціями. Тобто модернізовані міста через державний бюджет будуть платити за інших, а цього слід уникнути.
Підсумовуючи дискусію, Роман Ніцович виділив 5 основних моментів, які вдалось з’ясувати:
- Держава перебуває у режимі виживання з відповідним браком ресурсів у бюджеті;
- Водночас, парламент не готовий ухвалювати непопулярні рішення, хоча усвідомлює проблему і готовий брати участь у дискусії;.
- Уряд готовий поступово розв’язувати накопичені проблеми щодо цін, тарифів та заборгованості у сферах енергетики та комунальних послуг;
- Відповідальність за вирішення лежить на всіх учасниках, починаючи від органів влади – і на місцях, і у Києві, – і закінчуючи суб’єктами ринків. Це спільна проблема, значить рішення треба шукати всім спільно.
- Коли Єврокомісія погодить відтермінування індикатора щодо скасування мораторію, то Україна матиме понад рік, щоб підготувати і реалізувати це рішення. І загалом питання тарифів у комунальній сфері та функціонування енергетичних ринків мають вирішуватися у зв’язці.
Переглянути відеозапис можна тут.
Попередні моніторинги можна переглянути на сайті RRR4U
Підготовка Моніторингу та цей захід відбулися за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації, DiXi Group.
