Атаки на енергетичну інфраструктуру, від України до Катару, змінюють баланс ринку та посилюють хвилювання за доступність ресурсів та вчасну підготовку до зими. Про це розповіла президентка DiXi Group під час воркшопу Лондонської школи економіки (LSE) “Геоекономічна стратегія України в епоху глобального переходу: ризики та можливості”.
За словами експертки, ситуація на газових ринках виглядає дедалі складнішою: атаки Ірану не лише на військові, а й на енергетичні об’єкти, зокрема інфраструктуру видобутку газу в Катарі, вже впливають на європейські ринки.
Попри те, що ціни на газ вже зросли, додаткову напругу створює роль Катару як одного з важливих постачальників для окремих країн ЄС. Водночас росія системно атакує об’єкти енергетичної інфраструктури України, суттєво знижуючи обсяги видобутку. Хоча частину виробництва вдалося відновити, атаки тривають, що змушує Україну збільшувати імпорт газу – орієнтовно з 4 до 6,5 млрд кубометрів на рік.
“Станом на зараз, росії вигідна така дестабілізація на енергетичних ринках, вона очікує, що ЄС та інші країни повернуться до постійної купівлі російського газу та нафти. Зрештою, таке запрошення вже звучало з російського боку”. – акцентувала президентка DiXi Group.
У Європейському Союзі на цьому тлі активізувався тиск близьких до росії політиків щодо перегляду енергетичної стратегії та диверсифікації партнерств. Попри те, що запланована презентація Європейської Комісії щодо повної відмови від російських нафти і газу до 2027 року затягнулась, ЄС поки підтверджує незмінність цього курсу.
Зростання напруження на ринку означає додатковий тиск на країни ЄС у питаннях імпорту, транспортування та зберігання газу, зокрема для потреб України.
“Серед першочергових завдань України – збільшення запасів у газових сховищах напередодні зими та початок підготовки вже зараз. Уряд вже займається цим. Водночас середньострокові рішення виходять за межі енергетичного сектору. ЄС, та й Україні також, необхідно більше цифровізовувати та спрощувати регулювання в енергетиці, щоб збільшити кількість проєктів – як у сфері декарбонізації, так і для розширення партнерств у видобутку і постачанні нафти й газу”, – резюмувала Олена Павленко.
Участь у заході стала можливою за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” у межах проєкту “Посилення стійкості енергетики України”.
