Пришвидшення процесу отримання міжнародної допомоги, формування складів із обладнанням та рішення з локальної генерації – ось що може допомогти не лише Україні, а й закласти основу для підсилення енергобезпеки в країнах ЄС. Про це президентка DiXi Group розповіла під час дискусії в Chatham House “Атаки Росії на енергетичну систему України. Які наслідки та як має реагувати Європа?”.

За словами Олени Павленко, Україна гостро потребує прискорення процесу надання міжнародної підтримки обладнанням та фінансуванням для відновлення енергетичних об’єктів. 

“Протягом цих чотирьох років українська енергосистема зазнавала атак різних масштабів, а росія застосовувала різні тактики. Але те, що працювало для захисту раніше – більше не працює, адже за 2023-2024 рік росія повністю перевела економіку на “воєнні рейки”. Вона атакує не окремі енергооб’єкти, підстанції чи трансформатори – вона атакує буквально все. Росіяни хочуть зламати українців, “загнавши” їх у режим виживання, коли ніщо і ніхто не може допомогти”, – зазначила експертка.

Саме тому аналітикиня наголошує на п’яти ключових компонентах у взаємодії України та країн-партнерів, що підтримають не лише українську енергосистему, а й слугуватимуть “подушкою” енергетичної безпеки для самого ЄС.

  1. Оптимізація процесу надання міжнародної допомоги обладнанням.
  2. Розвиток децентралізованої генерації. У короткостроковій перспективі для України – будь-які локальні рішення, включно з генераторами. У ширшій перспективі як для України, так і для ЄС – сонячні, вітрові електростанції та інші розосереджені по території джерела генерації.
  3. Вдосконалення захисту енергооб’єктів та інфраструктури. Від габіонів – до підсилення протиповітряної оборони.
  4. Потреба формувати так звані “склади” з обладнанням, запасними компонентами, які можна швидко направити для заміни пошкодженого енергообладнання. В перспективі такі склади є важливим активом не лише для України, а й для самого ЄС.
  5. Більш відкрита комунікація з громадянами  – актуально потреба з огляду на масштабну російську кампанію з дезінформації в енергосекторі. Росія розповсюджує брехливі твердження про те, що Україна експортує електроенергію або ж недовикористовує електроенергію, яка надходить з атомних електростанцій. Країни ЄС мають вести кампанії протидії.

Олена Павленко також наголосила на питанні відшкодування тих масштабних збитків, які нанесла енергетиці України і її мешканцям росія.

“Україна та партнери мають вже зараз думати над тим, як росія заплатить за свої злочини і зокрема злочини в енергетичній сфері, а не потім, коли настане момент репарацій. Енергетика – це кров економіки. За час повномасштабного вторгнення Україна втратила 20 гВт електроенергії, і хтось має нам їх повернути”.

Наприкінці вона зауважила, що європейські країни можуть допомогти не лише обладнанням або коштами – вони можуть також ініціювати програми з інженерної підтримки в Україні, надсилати сюди своїх фахівців, які допоможуть відновлювати пошкоджене. Вона також нагадала про Фонд підтримки енергетики за підтримки Енергетичного Співтовариства, через який відбувається процес передачі допомоги. 

Участь у дискусії узяли Катаріна Матернова (Посол ЄС в Україні), Максим Тимченко (СЕО ДТЕК), Гарік Корогодський (Засновник фонду “Життєлюб”), Олексій Рябчин (Директор з міжнародних відносин та розвитку партнерств “Нафтогаз”) під модерацією Орисі Луцевич (керівник Українського Форуму в Chatam House).

Повернутися до розділу "Новини"