Консорціум RRR4U презентував жовтневий моніторинг виконання умов програми МВФ та Плану України в межах Ukraine Facility. Спеціальний фокус уваги заходу було присвячено темі «Детінізація економіки: виклик і шанс для України».
У заході взяли участь представники органів влади, міжнародних фінансових організацій та бізнес-спільноти. Модерував дискусію Юрій Ромашко, виконавчий директор ІАА.
Стан виконання міжнародних зобов’язань: ризик втрати становить понад €5 млрд
Учасники моніторингу відзначили, що хоча Україна досягла «історичного максимуму» – восьми переглядів діючої програми МВФ, виконання деяких структурних маяків, дедлайн яких уже минув, під загрозою. Слід також зазначити, що в наступні два місяці має відбутись вже дев’ятий перегляд програми. Роман Ніцович, директор із досліджень DiXi Group, повідомив, що станом на кінець вересня вчасно виконано лише три маяки, два – із затримкою, а три залишаються невиконаними, зокрема через відсутність консенсусу в парламенті.
Ще більшу стурбованість викликає ситуація з Планом України в межах Ukraine Facility. Економіст ЦЕС Максим Самойлюк підкреслив, що невиконані зобов’язання вже поставили під загрозу значні обсяги фінансування.
Він пояснив, що ці кошти є критичними, оскільки «спрямовуються на фінансування всіх найважливіших соціальних видатків держави, що дозволяє нам фінансувати оборону в повному обсязі». Загалом через невиконання індикаторів за 3 квартали 2025 року та ризик втрати коштів за 4 квартал, країна ризикує втратити понад 5 мільярдів євро міжнародного фінансування.
Ця сума є сукупним ризиком, який складається:
- з недоотриманих €3 млрд за невиконані індикатори першого-третього кварталів 2025 року.
- з ризику втратити ще €2,2 млрд за індикатори четвертого кварталу (які мають бути виконані до кінця 2025 року).
Детінізація: комплексний підхід для оборони та відновлення
Тема детінізації стала центральною в експертній дискусії. Провідна наукова співробітниця ІЕД Олександра Бетлій зазначила, що детінізація — це не лише про фіскальний сектор, а й про забезпечення рівних правил гри для бізнесу та, найголовніше, про обороноздатність держави.
«Для успішної детінізації потрібен комплексний підхід до реформи. Це не тільки про митницю та податкову, це реформа поліції, судова реформа, реформа БЕБ, реформа ДБР, зміни повноваження СБУ. Нам треба зрозуміти, яка в нас екосистема зараз, для того, щоб її міняти, і куди ми хочемо прийти, щоб ті органи, які будуть працювати, забезпечували ліпший інвестиційний клімат в Україні. Нам потрібен гарний інвестиційний клімат, щоб приватний капітал міг інвестувати у відбудову і розвиток України», — підкреслила Олександра Бетлій.
Чому детінізація вигідна бізнесу?
Учасники дискусії погодилися, що успішна детінізація вимагає комплексного підходу. Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев наголосив на важливості зміни суспільного ставлення до сплати податків:
«Найбільший вигодонабувач детінізації – не держава. Це міф. Найбільшим вигодонабувачем деталізації є бізнес. Жодна економіка не може розвиватися, якщо існують дві паралельні реальності – тіньова і нетіньова. Податки – це не якесь таке, знаєте, що від нас вимагає держава, це обов’язок», — зазначив Данило Гетманцев, закликаючи до зміни менталітету як бізнесу, так і громадян.
Головною метою цих зусиль, як зазначила Катерина Глазкова, виконавча директорка Спілки українських підприємців, є створення умов, за яких «в Україні має нарешті настати момент, коли бути прозорим і білим має бути дешевше, вигідніше і безпечніше, ніж працювати в чорну».
Стратегія та міжнародний досвід
Заступниця Міністра економіки Дарія Марчак повідомила, що Міністерство активно працює над виробленням цілісного бачення та дорожньої карти щодо розширення податкової бази та детінізації, зокрема у співпраці зі Світовим банком.
«Стратегія детінізації має полягати в кількох важливих таких постулатах. Дуже важливий постулат – це цифровізація, яка має відбуватися в частині обміну між різними реєстрами і побудові моделей, які будуть дозволяти нам швидше реагувати на скорочення зайнятості. Ми зараз на ранніх стадіях, але я сподіваюся, що разом з командою Світового банку протягом кількох наступних місяців ми зможемо вже сформувати якесь цілісне бачення», – зазначила Дарія Марчак.
Провідна економістка Світового банку Ю Ман Лі підкреслила важливість диференційованих підходів:
«Якщо подивитися на причини тіньової економіки у різних країнах, звичайно, є дуже багато схожості. Ми можемо використати соціальну систему для заохочення офіційного працевлаштування, роблячи доступ до соціальних програм лише для тих, хто офіційно влаштований. Також важливо забезпечити баланс між батогом і пряником. Коли ви розробляєте цю програму, ви повинні розмислювати посегментно та диференціювати різні стратегії для фірм, оскільки характеристика тієї чи іншої фірми має значення».
Вплив на чесний бізнес
Проте наразі бізнес стикається з серйозними викликами. Бізнес-омбудсмен Роман Ващук загострив увагу на тому, що зусилля держави, спрямовані на боротьбу з тіньовою економікою, часто завдають «колатеральної шкоди» законослухняним підприємцям. Він констатував, що, на жаль, навіть у вищих ешелонах правоохоронних органів досі зберігається неправильне сприйняття бізнесу, коли всіх підприємців вважають «жуліками», що не дає змоги ефективно відрізняти тих, хто працює чесно.
Експерти дійшли висновку, що для подолання тіньової економіки, яка за різними оцінками становить від 30 до 50 відсотків ВВП, необхідна не лише фіскальна реформа, а й забезпечення політичної волі, реформа правоохоронних органів та судової системи для гарантування невідворотності покарання.
Більше деталей в Моніторингу виконання програми МВФ та допомоги ЄС (жовтень 2025).
Переглянути запис презентації можна за посиланням – https://www.youtube.com/watch?v=KtVqSQ-n0qE&t=5831s.
Попередні моніторинги можна переглянути на сайті RRR4U.
Підготовка моніторингу та захід відбулися за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації, DiXi Group.
