Одним з напрямків реформ, який є важливим як в чисельних програмах МВФ, так і програмах підтримки з боку ЄС, є запровадження ефективного корпоративного управління. Багато зроблено на законодавчому рівні, але до мети далеко. Сьогодні Україна робить черговий ривок в призначенні наглядових рад для збільшення ефективності діяльності державних підприємств.
Саме тому під час дискусії «Реформа корпоративного управління: як досягти успіху?», що відбулася 30 січня 2026 року під час презентації 23-го моніторингу виконання програми МВФ та плану Ukraine Facility, провідні експерти, представники уряду проаналізували та МФО стан впровадження корпоративного управління в українських держкомпаніях.
Провідна експертка ІЕД Олександра Бетлій зауважила, що державні підприємства досі залишаються джерелом значних фіскальних ризиків. «Питання корпоративного управління завжди викликало багато питань не тільки в контексті можливої корупції, а й в контексті можливого створення фіскальних ризиків, тобто вищих видатків держави на покриття збитків компаній, погашення їх боргів, якщо держкомпанії стикаються з фінансовими складнощами тощо», — сказала вона.
МВФ і ЄС приділяють багато уваги питанням корпоративного управління в своїх програмах підтримки, що знаходить своє відображення в численних структурних маяках та індикаторах. Більшість зобов’язань Україна виконала на нормативно-законодавчому рівні. Проте впровадження реформи належного корпоративного управління залишається проблематичним.
«Ефективне корпоративне управління – це професіоналізація держави як власниці, це дієвість, прозорість і доброчесність роботи державних підприємств. По суті, головна мета реформи – це забезпечити економічну ефективність держкомпаній, сприяти їх сталому розвитку та підзвітності. І, звичайно, для старту держава має чітко розуміти, для чого у її власності перебуває те чи інше підприємство і яких результатів відповідно вони мають досягнути», – підкреслила Олександра Бетлій.
Керівні принципи ОЕСР є основою для запровадження ефективного корпоративного управління в Україні. Аналітикиня з питань політики у ОЕСР Таліса цур Хаузен зауважила, що навіть якісне законодавство потребує захисту від зовнішнього тиску. Вона зазначила, що Україна справді зробила значний крок вперед із ухваленням профільного закону (№3587), проте наглядові ради все ще стикаються з політичним впливом ручного втручання з боку власника, тобто держави
«У огляді корпоративного управління ОЕСР від 2021 року щодо України були визначені такі ризики: фрагментарна мажоритарна власність держави у держпідприємствах, політичне втручання у їх роботу, обмежена прозорість на рівні державних портфелів власності тощо», – зауважила пані цур Хаузен.
Експертка рекомендувала Україні перейти від «дизайну реформ» до «дисципліни впровадження» та анонсувала публікацію нового звіту в квітні 2026 року.
Особливу увагу експерти приділили стратегічним секторам, де незалежність управління є питанням національної безпеки.
Так, директор з досліджень DiXi Group Роман Ніцович підтвердив, що політичне втручання в операційну діяльність державних енергетичних компаній негативно впливає на їхні інвестиційні програми.
Зокрема, це може позначатися на реалізації ремонтів і програм із захисту критичної інфраструктури, які конче необхідні Україні під час війни. Утім, корупційний скандал «Міндічґейт» став каталізатором великого перезавантаження корпоративного управління в енергетиці. Держава зобов’язалася позбутися прогалин, що підривають як керованість відповідних компаній, так і довіру з боку донорів та кредиторів. Мова про нефункціональні наглядові ради й політично залежні виконавчі органи.
Роман Ніцович вважає, що на додачу до зміни персонального складу наглядові ради мають бути реально незалежними, без штучних вето державних представників і «кваліфікованих більшостей» для призначення менеджменту. Насамперед слід змінити статути «Укренерго» й «Оператора ГТС України», які зазнали подібних викривлень торік.
«Також закликаємо поступово підтягувати державні компанії до тих вимог, які висувають директиви ЄС щодо корпоративної звітності з ESG і due diligence. Це суттєво підвищить довіру кредиторів, адже такі установи, як ЄБРР та ЄІБ, не дають кредитів компаніям, які мають проблеми з корпоративним управлінням», – підсумував Роман Ніцович.
У контексті практичних викликів воєнного часу заступник міністра розвитку громад та територій Євген Дубогриз наголосив на необхідності реальної, а не формальної залученості наглядових рад до роботи держкомпаній:
«Наглядова рада не повинна бути “синекурою”, коли зарплата ринкова, а роботи небагато. Ринкова зарплата має передбачати досить інтенсивну працю, та якісну комунікацію між власником і менеджментом».
Він також зазначив, що запровадження ефективного корпоративного управління не є самоціллю держави, і воно має починатися з питання «навіщо?». «Відповідь для кожної компанії різна, і саме вона визначає архітектуру управління, набір компетенцій і швидкість прийняття рішень», — сказав Євген Дубогриз.
Цю тезу підтримав народний депутат Олексій Мовчан та додав, що успіх реформи гальмується через відсутність спільного бачення у різних гілок влади.
«Ми маємо уніфікувати політику добору людей, щоб уникати призначень за політичними ознаками, які потім стають перепоною для розвитку цілих галузей», — заявив він.
Заступник голови наглядової ради АТ КБ «ПриватБанк» Артем Шевальов висловив важливе застереження щодо фінансової незалежності членів рад:
«Іноді наглядова рада, можливо, має ставати тим «останнім бастіоном», який може захистити актив від нездорових ініціатив з найвищого рівня. Тому що іноді політична доцільність може перебивати економічний здоровий глузд… В цій ситуації наглядова — це той «останній бастіон», який має захистити актив в інтересах більш широкого кола стейкхолдерів».
Співзасновниця ГО «Антикризовий експертний ядерний центр України» Ольга Кошарна критично оцінила практику призначення чинних чиновників до наглядових рад (на прикладі Енергоатому) та вказала на можливий брак часу у таких фахівців для професійного виконання обов’язків.
«Який чиновник, маючи основну роботу 24/7, зможе якісно приділяти час стратегії великого держпідприємства? Це пряме порушення процедур і конфлікт інтересів, якого ми маємо позбутися»? – сказала експертка. Вона закликала до суворого дотримання процедур звільнення та призначення членів рад згідно із законом.
Процес побудови нової культури є складним, і, як зауважила заступниця голови ЄБРР в Україні Ірина Кравченко:
«Шлях реформи не ідеальний, але прогрес очевидний. Це не лише про ухвалення законів, а про створення інституцій, які витримають перевірку часом і стануть професійним фільтром проти втручання».
Довідка:
RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох аналітичних центрів: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group. Попередні моніторинги можна знайти за посиланям: https://rrr4u.org
