Директор з досліджень DiXi Group Роман Ніцович пояснює основні питання та спростовує дезінформацію, що виникає на тлі відсутності світла та тепла через російські атаки на енергообʼєкти. Більше дивіться на YouTube каналі DiXi Group
В Україні поглиблюється дефіцит електроенергії, в чому причина?
Дефіцит електроенергії в Україні поглиблюється через масовані обстріли росією енергетичної інфраструктури. З жовтня 2025 року до 20 січня 2026 року рф здійснила 19 масованих атак на енергетику і майже щодень ворог атакує десятками, а подекуди сотнями дронів, у переважній більшості випадків ціллю була саме електроенергетика. Під ударами опинилися об’єкти теплової та гідрогенерації, теплоелектроцентралі, а також мережі передачі й розподілу. Це війна на виснаження.
Водночас ситуацію ускладнили погодні умови – значне похолодання призвело до зростання споживання електроенергії. Це створило додаткове навантаження на енергосистему, та ускладнило проведення ремонтів. Низькі температури та ожеледь також впливають на швидкість відновлення мереж.
Ці фактори – російські удари та екстремально низькі температури повітря при ослабленій здатності української ППО до захисту і спричинили дефіцит електроенергії в системі.
Чи продає Україна електроенергію за кордон?
Ні, Україна не продає електроенергію за кордон. Починаючи з 11 листопада 2025 року експорт повністю припинено (додам на відео графік). До цього в жовтні та на початку листопада незначні обсяги експорту здійснювалися лише в години мінімального внутрішнього споживання – переважно вночі та рано вранці, коли в системі тимчасово виникав профіцит. Наразі вся доступна генерація працює виключно для покриття внутрішніх потреб країни.
Чому країна не може закупити електроенергію в сусідніх країн аби покрити дефіцит?
Україна активно імпортує електроенергію і саме це допомагає частково компенсувати втрати генерації та швидше збалансувати систему. Наразі Україна закуповує електроенергію в Румунії, Угорщини, Словаччини, Польщі та навіть Молдови. Проте через пошкодження мереж, внаслідок російських ударів, імпортована енергія не завжди може потрапити саме в ті регіони, де дефіцит найбільший, але вона знижує загальний рівень нестачі.
Можливості імпорту мають фізичні та ринкові обмеження: з січня граничний обсяг комерційного імпорту становить 2,45 ГВт, додатково Україна має доступ до 250 МВт аварійних перетоків. Враховуючи те, що Молдова також імпорту електрику із ENTSO-E, для України залишається близько 2100 МВт потужності комерційного імпорту. Ми вже зараз впираємося в цю стелю, принаймні у вечірні, пікові години (17-23) стабільно імпортуємо 2100-2120 МВт.
Крім того, якщо ціни в сусідніх країнах ЄС перевищують українські, імпорт стає економічно невигідним і обсяги закупівель скорочуються. У відповідь на це, для стимулювання імпорту та на виконання “рекомендацій” уряду, НКРЕКП 16 січня підвищила верхні цінові обмеження на короткострокових сегментах ринку. З доби постачання 18 січня максимальна гранична ціна на всі години ринку “на добу наперед” та внутрішньодобового ринку встановлено на рівні 15 тис. грн/МВт·год, а на балансуючому ринку – 16 тис. грн/МВт·год. За свіжими даними, ефект прайс-кепів уже прослідковується: для денних годин (8-17) імпорт в середньому зріс майже удвічі (було 858 МВт, 18.01 стало 1654 МВт), в нічні години також зріс (780->1066 МВт).
А що ж з атомною генерацією? Куди дівається згенерована електроенергія з атомних станцій, невже її не вистачає?
Ядерна енергетика залишається основою енергосистеми і забезпечує понад половину виробництва електроенергії. Уся енергія з АЕС подається в об’єднану енергосистему України і використовується виключно для покриття внутрішніх потреб. Повторюю, про експорт наразі не йдеться взагалі. Також варто додати, що окремі атаки на підстанції Укренерго навіть змушували знижувати потужність окремих блоків АЕС для підтримки безпеки їх роботи через неможливість повністю видати їхню потужність в мережу.
Втім, навіть робота АЕС на підконтрольній території у повному складі 9 блоків загальною потужністю біля 7700 МВт не здатна повністю перекрити дефіцит, який виникає через пошкодження інших об’єктів генерації та зростання споживання в холодний період.
Окрім того, атомні станції виробляють електроенергію рівним графіком і не можуть реагувати на швидкі зміни у попиті на електрику, які традиційно виникають впродовж доби, особливо у ранкові та вечірні піки споживання.
Який стан енергосистеми?
Загалом енергосистема працює в умовах дефіциту потужностей, підвищеного навантаження та мережевих обмежень після масованих російських обстрілів. Стабільність постачання напряму залежить від обсягів споживання, тому ощадливе використання електроенергії залишається критично важливим для зменшення тривалості відключень. Енергетики працюють цілодобово, у посиленому режимі, аби якомога швидше відновити енергопостачання. В цих обставинах важлива роль міжнародної допомоги оскільки обладнання вичерпується і потрібно поповнювати його резерви, які знадобляться для відновлення після подальших атак.
Більше дивіться на YouTube каналі DiXi Group
