За даними Energy Map, станом на 1 січня 2026 року заборгованість домогосподарств за тепло і гарячу воду становить близько 35,8 млрд грн. За рік сума боргу майже не змінилася – вона лише на 16,8 млн грн менша (<1%), ніж на початок 2025 року.
Найбільшими боржниками є споживачі Харківської області, міста Київ і Дніпропетровської області. Водночас із цієї трійки за рік зростання боргу зафіксовано лише на Харківщині – на 5,5% (з 8,5 до 9,0 млрд грн). У Києві заборгованість скоротилася на 1,5% (з 7,8 до 7,7 млрд грн), на Дніпропетровщині – на 4,8% (з 4,8 до 4,6 млрд грн).
Загалом станом на 1 січня 2026 року, порівняно з початком 2025 року, зростання заборгованості відбулося у шести регіонах. Окрім Харківської області, борг збільшився у:
- Донецькій – з 2 386,4 до 2 734,9 млн грн;
- Запорізькій – з 1 820,6 до 1 906,1 млн грн;
- Полтавській – з 1 143,0 до 1 151,6 млн грн;
- Тернопільській – з 210,7 до 213,5 млн грн;
- Вінницькій – з 171,3 до 172,6 млн грн.
В інших регіонах заборгованість за рік скоротилася. Найбільше – у Закарпатській області, де вона зменшилася на 70,6% (з 1,7 до 0,5 млн грн). Також суттєве скорочення зафіксовано в Івано-Франківській області – на 24,7% (з 237,4 до 178,8 млн грн), Рівненській – на 18,6% (з 181,4 до 147,6 млн грн), Чернівецькій – на 17,4% (з 90,3 до 74,6 млн грн) та Хмельницькій – на 12,6% (з 351,1 до 306,8 млн грн). У решті областей борг скоротився на 1,5-10,3%.
59,6% усієї заборгованості за тепло і гарячу воду припадає лише на три адміністративні одиниці: місто Київ, Харківську і Дніпропетровську області. Ще п’ять регіонів мають заборгованість понад мільярд гривень:
- Донецька – 2,7 млрд грн;
- Запорізька – 1,9 млрд грн;
- Одеська – 1,6 млрд грн;
- Херсонська – 1,2 млрд грн;
- Полтавська – 1,2 млрд грн.
16 інших областей разом акумулюють лише 5,8 млрд грн боргу, що становить 16,3% від загальної суми.
Найменший борг фіксується у Закарпатській області – лише 0,5 млн грн. Це пояснюється майже повною відсутністю централізованого опалення та гарячого водопостачання в регіоні.
За підсумками грудня 2025 року найвищий рівень розрахунків населення за тепло і гарячу воду зафіксовано у Закарпатській (137,8%) та Івано-Франківській (120,6%) областях. Найнижчі показники – у прифронтових Херсонській (56,7%) та Донецькій (56,2%) областях. В інших 20 областях рівень оплат становив від 91% до 108%.
Динаміка заборгованості
Станом на 1 січня 2024 року борг населення за тепло і гарячу воду становив 33,1 млрд грн. За два роки він зріс на 8% і на початок 2026 року досяг 35,8 млрд грн.
Водночас у доларовому еквіваленті борг за цей період скоротився на 4,7% – з 873,8 млн дол. до 832,8 млн дол., що пояснюється послабленням курсу гривні до долара США.
Піки накопичення заборгованості припадають на зимові місяці, коли триває опалювальний сезон.
Важливим чинником накопичення боргів залишається мораторій на припинення надання житлово-комунальних послуг у разі несплати. Він був запроваджений ПостановоюКабінету Міністрів України 5 березня 2022 року по всій території країни, а з 27 квітня 2023 року діє лише на територіях, де тривають бойові дії або які тимчасово окуповані. Такий механізм захищає побутових споживачів, однак водночас поглиблює фінансові проблеми комунальних підприємств.
Борги за інші житлово-комунальні послуги
За даними Мінрозвитку, станом на 1 січня 2026 року заборгованість населення також становить:
- за централізоване водопостачання та водовідведення – 9,4 млрд грн;
- за вивезення побутових відходів – 2,6 млрд грн.
Водночас інформація про борги за постачання та розподіл природного газу й електроенергії розпорядником даних не публікується.
Публікація підготовлена за фінансової підтримки Агенції Великої Британії з міжнародного розвитку в рамках проєкту «Інтеграція Національного плану з енергетики та клімату для зеленого відновлення України та посилення Офісу зеленого переходу», що імплементується ГО «ДІКСІ ГРУП». Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «ДІКСІ ГРУП» і за жодних обставин зміст не може вважатися таким, що відображає позицію Агенції Великої Британії з міжнародного розвитку.
