Одна з проблем щодо стабільного оприлюднення відкритих даних міститься в тому, що органи влади не завжди розуміють, яку саме інформацію слід оприлюднювати та у якому вигляді. Про це на круглому столі урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції» заявив аналітик DiXi Group Андрій Білоус.
«Фахівці органів влади часто оперують аргументом, що ті чи інші дані є вузькоспеціалізованими та складними для суспільства. Втім, за наявності якісних паспортів даних, тобто інформації про інформацію, або як їх ще називають метаданих, де слід розшифровувати значення даних, можна зняти багато питань», – зазначив експерт.
Також, для своєї повсякденної роботи органи влади, у більшості випадків, не використовують інформацію у форматі відкритих даних. Через те має місце і проблема, що фахівці не розуміють технічної відмінності між просто набором даних та набором даних у форматі відкритих даних (open data).
Як повідомлялося раніше, аналітики DiXi Group спільно з експертами агенції журналістики даних ТЕКСТИ (у рамках проекту TAPAS) за підтримки USAID завершили перший етап аудиту даних Міністерства енергетики. У рамках першого етапу було проведено аудит Департаменту нафтогазового комплексу, а також Департаменту ядерної енергетики та атомно-промислового комплексу. Період аудиту тривав з липня по грудень 2017 року.
За словами Андрія Білоуса, найближчим часом аудит даних в Міненерго буде продовжено. В планах ще два департаменти, вугільно-промислового комплексу та електроенергетичного комплексу.
Уточнимо, що аудит даних в Міністерстві енергетики та вугільної промисловості України відбувся в рамках проекту USAID «Прозора енергетика». Він спрямований на боротьбу з корупцією та поліпшення фінансової прозорості в енергетичному секторі в Україні.
