«Наука поза політикою» – реальна парадигма чи утопія, вигадана науковим співтовариством? Подібне питання ще довго можна було би розглядати лише в теоретичній площині. Проте повномасштабна війна рф проти України, удари по цивільним об’єктам та інші масові воєнні злочини поставили його у пряму етичну конфронтацію з реальністю.

 

Наука розвивається лише у середовищі повної свободи, відкритості та обміну здобутками, тому сфера санкцій і обмежень має високу «толерантність» та робить певні винятки для організацій і членів цього співтовариства. Однак наука – це і середовище, яке будується та функціонує завдяки довірі. Збереження співпраці з державою-агресором нівелює ці базові цінності.

 

Саме в цьому контексті нами розглянуто три приклади — INIR, ITER та CERN — які репрезентують три принципово різні платформи міжнародного науково-технічного співробітництва в сфері ядерної енергетики, де участь рф породжує системні ризики.

 

Місія з комплексного огляду ядерної інфраструктури (INIR) є вразливою до конфлікту інтересів, зокрема за участі представників рф, що ставить під сумнів її незалежність і неупередженість. Рекомендації місій INIR за участі представників рф часто корелюють із подальшим вибором російських технологій та контрактів із «Росатомом». Відтак, рішення про співпрацю часто приймаються під впливом не лише фінансових стимулів та політичних обіцянок, а й подібної «експертизи», без належного аналізу альтернатив.

Міжнародний термоядерний експериментальний реактор (ITER) як глобальна науково- технічна платформа зі складною інституційною архітектурою дає рф доступ до привілеїв та імунітетів. Їх недоброчесне використання відкриває шлях до обходу санкцій і ставить під сумнів сумісність такої участі з етичними принципами. Технології, отримані через проєкт, можуть бути використані у воєнних цілях, що суперечить принципам мирного використання ядерної енергії.

 

Європейська організація з ядерних досліджень (CERN) як символ відкритої академічної кооперації демонструє морально-ціннісний вибір: після 2022 року його рішення призупинити співпрацю з рф стало прецедентом відповідальної реакції. Попри це, збереження участі в проєктах CERN окремих науковців, афілійованих з нібито «міжнародним» Об’єднаним інститутом ядерних досліджень (ОІЯД), створює додаткові безпекові й репутаційні ризики через зв’язки ОІЯД із воєнною промисловістю рф.

 

Вартим особливої уваги є той факт, що практично вся науково-технічна діяльність російської федерації в сфері ядерної енергетики реалізується через державну корпорацію «Росатом», який одночасно є невід’ємною частиною російської воєнної машини і слугує інструментом реалізації геополітичних інтересів Кремля.

 

Участь росії в міжнародних проєктах використовується не лише для наукового розвитку, а й як інструмент геополітичного впливу, доступу до критичних технологій та обходу санкцій. Ці практики необхідно припинити.

Рекомендовані дії

■ ЗАГАЛЬНІ:

  • посилити санкційний тиск на «Росатом», обмеживши його доступ до міжнародних фінансових ринків і проєктів, у т.ч. науково-дослідних;
  • встановити чіткі етичні критерії для участі в міжнародних наукових проєктах, з урахуванням дій держави або організації-учасника в сфері прав людини, міжнародної безпеки та доброчесності;

  • інституціоналізувати роль етичних комісій у багатосторонніх проєктах для аналізу наслідків науково-дослідної співпраці, включно з ризиками мілітаризації технологій;

  • створити механізм інституційної заміни рф як контрагента в контрактах і проєктних блоках, залучаючи серед іншого й українські компетенції;

  • забезпечити широку підтримку українським науковцям та інституціям у рамках відкритих дослідницьких проєктів, підсилити їх інтеграцію у міжнародні проєкти;

■ В РАМКАХ INIR:

  • забезпечити прозорість складу місій INIR та оприлюднення афіліацій експертів;
  • ініціювати обмеження або повне виключення експертів із росії з місій INIR, щоб запобігти конфлікту інтересів;
  • у контрактах на співпрацю з МАГАТЕ або країнами, що приймають місії INIR, передбачити чіткі положення про відсторонення експертів із конфліктом інтересів;
  • залучати до процесу розробки рекомендацій INIR ширше коло зацікавлених сторін, а також співпрацювати передусім з іншими державами-членами МАГАТЕ, що дотримуються високих стандартів ядерної безпеки;
  • посилити дипломатичний тиск на МАГАТЕ з боку країн-партнерів України з вимогою перегляду практик залучення російських фахівців у місіях INIR та інших програмах;

■ В РАМКАХ ITER:

  • ініціювати міжурядове обговорення щодо обмеження участі Росії в проєкті, у т.ч. порушувати питання несумісності дій рф з етичними принципами ITER;
  • посилити контроль за дотриманням режиму імунітетів і привілеїв — зокрема, через аудит поставок, у яких фігурують підсанкційні організації;

■ В РАМКАХ CERN:

  • ініціювати повне припинення співпраці з рф та пов’язаними організаціями, зокрема афілійованими з ОІЯД науковцями;
  • підтримувати заміщення російських дослідницьких груп партнерами з країн, що дотримуються міжнародного права.

 

Матеріал підготовлено ГО «ДІКСІ ГРУП» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у рамках проєкту «Покращення енергетичної безпеки завтрашнього дня». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

Повернутися до розділу "Аналітика"