Місцеве енергетичне планування поступово стає одним із ключових інструментів енергетичної незалежності громад в Україні. Воно допомагає органам місцевого самоврядування системно підходити до управління енергоресурсами, планувати скорочення споживання енергії, зменшення викидів парникових газів і підвищення стійкості до наслідків зміни клімату.
Щоб оцінити, як цей процес розвивається на практиці, DiXi Group у межах проєкту «Муніципальне енергетичне планування для енергетичного переходу» за підтримки Європейського Кліматичного Фонду (ECF), спільно з проєктом «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність», що впроваджується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за підтримки урядів Німеччини та Швейцарії, а також у партнерстві з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України та Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України у вересні-жовтні 2025 року провели всеукраїнське опитування громад.
Метою дослідження було не лише зафіксувати поточний стан розроблення місцевих енергетичних планів (МЕП) у громадах, а й краще зрозуміти практичні аспекти цього процесу – з якими труднощами стикаються громади, які чинники впливають на темпи підготовки документів і яку підтримку вони вважають найбільш необхідною. Окрему увагу приділено аналізу пропозицій щодо вдосконалення Методики розроблення МЕП, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України у грудні 2023 року.
Опитування охоплювало два тематичні напрями. Перший стосувався поточного стану місцевого енергетичного планування в громадах — етапів розроблення, наявності затверджених документів, тривалості процесу та ключових бар’єрів. Другий напрям був спрямований на вивчення досвіду респондентів і їхніх оцінок практичного застосування Методики: зокрема, потреби у змінах і пропозицій щодо підвищення практичної зручності документа.
Резюме
Опитування, у якому взяли участь 670 респондентів із усіх областей України, дозволило комплексно оцінити стан розвитку місцевого енергетичного планування (МЕП), визначити ключові труднощі та очікування громад щодо вдосконалення чинної Методики. Переважна більшість учасників (97,9%) представляли органи місцевого самоврядування, що свідчить про високу зацікавленість саме муніципального рівня у формуванні практики енергетичного планування.
Близько чверті опитаних уже мають практичний досвід розроблення МЕП, тоді як майже дві третини ще не були залучені до цього процесу. Серед 216 громад, які надали відповідь на запитання щодо стану розроблення МЕП, на момент проведення дослідження 29 громад уже затвердили МЕП, 19 — завершили розроблення, а 112 — перебували в процесі підготовки.Середній час розроблення планів становив близько 10 місяців, а у більшості випадків їх затверджували протягом 1–2 місяців після завершення підготовки.
Серед основних причин, через які громади не розробляють МЕП, найчастіше згадувалися брак фахівців (29 відповідей), відсутність фінансування (24), брак знань (20), нестача вихідних даних (16) та брак часу (16). У середньому ж, за п’ятибальною шкалою, найсуттєвішими труднощами під час розроблення планів стали брак фахівців (3,7 бала), нестача вихідних даних (3,6) та дефіцитчасу (3,4).
Щодо необхідності розроблення МЕП, 63% респондентів відповіли «так», 33% — «важко відповісти», 4% — «ні». Це демонструє загальне розуміння значення МЕП як стратегічного документа, водночас частина малих сільських громад відзначає складність підготовки таких документів через обмежені ресурси.
На питання про необхідність змін до Методики більшість респондентів (74%) обрали варіант «важко відповісти», по 13% висловилися за і проти. Коментарі тих, хто підтримує зміни, свідчать про запит на адаптацію Методики до типів громад, централізований доступ до даних та інтеграцію цифрових інструментів. Ті, хто не бачить потреби у змінах, вважають документ достатньо повним і пропонують спочатку накопичити досвід практичного застосування.
В опитуванні простежується тенденція: респонденти, які брали участь у підготовці МЕП, рідше обирають “важко відповісти” — приблизно третина проти половини серед тих, хто не долучався. Це підтверджує, що досвід розроблення безпосередньо впливає на впевненістьу відповідях.
Щодо окремих положень Методики:
● 37% підтримують уточнення секторів кінцевих споживачів, 43% вагаються, 10% виступають
проти;
● 34% підтримують запровадження рекомендованих мінімальних цілей сталого розвитку, 22%
— обов’язкових, 38% — не визначилися;
●56% підтримують гнучкість у встановленні цілей, 22% — систему заохочень для амбітних гро-
мад, 19% — можливість нижчих цілей за обґрунтування;
● 29% підтримують обов’язкове включення кліматичних цілей до МЕП, 31% — у рекомендацій-
ному форматі, 19% — у межах інших документів;
● 39% виступають за інтеграцію МЕП до ширших стратегій, 21% — проти;
● 30% підтримують вилучення додатку «Прогноз зміни цін і тарифів», 53% — не мають позиції;
● 56% — за включення посилань на інші місцеві програми;
● 41% підтримують оновлення МЕП раз на три роки, але частина пропонує п’ятирічний період;
● 56% погоджуються, що ініціатором оновлення може бути підрозділ енергоменеджменту;
● 41% підтримують спрощення бенчмаркінгу, 54% вагаються.
У відкритих коментарях респонденти наголошують на потребі:
● спростити структуру Методики та уникнути дублювань з іншими документами;
● розробити зразки документів, шаблони і приклади заповнення;
● диференціювати вимоги для різних типів громад;
● забезпечити доступ до єдиної бази даних і цифрових інструментів;
● удосконалити моніторинг, звітність і методичну підтримку;
● враховувати воєнний контекст та обмежені ресурси.
Найчастіше серед факторів, які могли б пришвидшити розроблення МЕП, згадувалися: експертна підтримка, практичні навчання, чіткі методичні рекомендації та можливість відтермінування обов’язку розробки для громад, які перебувають у складних умовах.
Загалом результати свідчать про високий рівень усвідомлення важливості місцевого енергетичного планування, але й про значну потребу в підвищенні доступності даних та посиленні методичної і кадрової підтримки. Більшість респондентів розглядають МЕП не як формальну вимогу, а як інструмент розвитку громади — за умови, що держава створить сприятливі умови для його практичного застосування.
Матеріал розроблено аналітичним центром DiXi Group у рамках проєкту «Муніципальне енергетичне планування для енергетичного переходу», що здійснюється за підтримки Європейського Кліматичного Фонду (ECF). Інформація, що міститься в цьому матеріалі, є виключною відповідальністю DiXi Group і за жодних обставин не може тлумачитися як така, що відображає позицію ECF.