Резюме
  • Індекс прозорості енергетики розроблено з ме тою оцінювання реального стану доступності та  якості інформації в енергетичному секторі Украї ни, здійснення багатовимірного аналізу прозоро сті, діагностики прогалин, відстеження прогресу  та підготовки адресних рекомендацій, спрямо ваних на покращення прозорості енергетичного  сектору України у відповідності до кращих світо вих практик. 

  • Прямі та опосередковані вигоди від покращен ня прозорості має отримати споживач. Краща  доступність та якість інформації поліпшує його  можливості захищати свої права та сприяє раці ональній, активній економічній поведінці. Більш  прозорі, відкриті і конкурентні ринки сприятимуть  покращенню якості обслуговування споживачів  та справедливому ринковому ціноутворенню.  Потенційний вплив дослідження представляє ін терес для компаній та потенційних інвесторів, які  прагнуть прогнозованої політики й регулювання,  відкритого конкурентного середовища, менших  ризиків ведення бізнесу і кращих відносин з вла дою і громадськістю. Індекс стане корисним дер жавним інституціям, відповідальним за розкриття  інформації, для удосконалення своєї діяльності  та регулювання. Міжнародні партнери отримають  кращі можливості для розуміння енергетичної  політики та ринків України. Внаслідок зростання  прозорості, громадянське суспільство, ЗМІ та  експертне середовище матимуть в розпоряджен ні більше інструментів для моніторингу та аналізу  ситуації в секторі, оцінки ефективності державної  політики та регулювання. Зрештою, краща прозо рість сприятиме зменшенню корупційних ризиків  у секторі. 

  • Індекс прозорості енергетики став частиною  національного звітування України щодо до сягнення Цілі сталого розвитку 7 «Доступна та  чиста енергія». 29 листопада 2024 року Розпо рядженням Кабінету Міністрів1 Індекс визначено  одним із індикаторів досягнення ЦСР7 в рамках  Завдання 5. Сприяння раціоналізації спожи вання енергетичних ресурсів, стимулювання до  енергоефективності та підвищення рівня обі знаності споживачів щодо функціонування па ливно-енергетичного комплексу. Таким чином,  рівень прозорості сектору став офіційним «мірилом» ефективності державної політики на шляху  до забезпечення сталого розвитку України. Таке  визнання Індексу має сприяти його використан ню державними інституціями як практичного ін струменту, врахуванню рекомендацій, розробле них за результатами оцінювання прозорості, та  більш ефективному реформуванню у енергетич ному секторі.  
  • Особливістю Індексу-2024, як і двох попередніх  випусків, є оцінювання прозорості під час воєн ного стану (ВС) в Україні. Запровадження право вого режиму ВС спричинило відчутне обмеження  публічності інформації з міркувань національної  безпеки2. Також через війну з рф були частко во втрачені можливості для повноцінного збору,  систематизації та публікації даних розпорядни ками через виникнення низки обмежень. Серед  них – кадрові втрати, законодавчі зміни в частині  дозволу суб’єктам господарювання не подавати  звітність під час ВС3, надання органам влади, дер жавним підприємствам, установам та організаціям  права зупиняти чи обмежувати роботу інформа ційних систем, публічних електронних реєстрів4,  скасування процедури конкурсного відбору на  посади державної служби5, а також інші фактори  й форс-мажорні обставини, пов’язані з війною.  Серед головних цілей третього воєнного випус ку Індексу: 1) об’єктивне відображення та аналіз  впливу війни і режиму ВС на інформаційну відкри тість сектору та 2) визначення потенціалу віднов лення прозорості впродовж дії режиму ВС.

  •  Індекс-2024 охоплює 233 індикатори, об’єдна них у 8 категорій і базованих на конкретних нор мативних вимогах і кращих світових практиках  щодо розкриття інформації. Цьогорічне видання  Індексу доповнене трьома новими індикаторами,  пов’язаними з оперативними балансовими дани ми на ринку нафти та рідких палив та обсягом і  вартістю надання послуг зі зростання частки ви робництва електроенергії з ВДЕ. Такі мінімаль ні зміни в рамці оцінювання були застосовані з  метою збереження порівнюваності результатів  для відстеження «чистого» прогресу у прозорості  порівняно з 2023 роком і отримання відповіді на  питання чи можливе покращення інформаційної  відкритості сектору в умовах війни6. Разом з тим,  були оновлені зміст і підстави індикаторів Індексу на основі останнього законодавства ЄС, кращих  європейських та світових практик розкриття да них й звітування. Оцінки, отримані в рамках Індек су, є результатом опрацювання даних відкритих  джерел про функціонування й розвиток енерге тичного сектору за ланцюжком «від виробника до  споживача».

  • Остаточний бал України за оцінюванням 2024  року зріс до 44 (порівняно із 41 балами у 2022  році). Цей незначний прогрес (+3 бали, або 7,3%)  доводить можливість покращення прозорості  сектору навіть в умовах війни і режиму ВС. Повномасштабна війна з рф та запровадження режи му ВС спричинили стрімке падіння інформаційної  відкритості енергетики – показник у 2022 році  упав на 24 бали і за шкалою Індексу спустився  до зони «неприйнятної» прозорості. У 2024 році,  незважаючи на різносторонню динаміку по окре мим вимірам і складовим Індексу, загальна оцінка  досягла і незначно перевищила базовий рівень  2018 року (43 бали), проте фундаментальні фак тори впливу на стан прозорості залишилися не змінними. 

  • Наявний прогрес в прозорості, серед іншого, призвів до зменшення кількості «чорних скриньок» у секторі. Індекс «чорних скриньок» зменшився на 5 процентних пунктів – із 36% до 31%. Таким чином, майже за третиною індикаторів інформація залишається закритою або повністю відсутня.

 

  • Серед фундаментальних факторів збереження  низького рівня прозорості залишаються: ди рективна заборона оприлюднювати дані та ініці ативні рішення розпорядників даних чи суб’єктів  звітування обмежити обсяг публічних даних або  припинити їх публікацію під час ВС. Обидва фак тори мають нормативну природу і викликані змі нами до законодавства та регулювання, через  які держава заборонила публікувати конкретні  дані або дозволила обмежити їх оприлюднення.  Третім фактором, що має синтетичний характер і  прямо не пов’язаний із законодавчими змінами,  є сукупність дестабілізуючих зрушень, виклика них війною, які спричинили втрату спроможності  розпорядників даних (органів влади, суб’єктів го сподарювання тощо) збирати, опрацьовувати та  оприлюднювати інформацію («туман» війни).

  • Для понад третини індикаторів Індексу-2024 (79  із 233) зберігається законодавче обмеження  публічності. Зокрема, по 26 індикаторам (11,2%)  застосована директивна заборона на оприлюднення даних, а по 53 індикаторам (22,7%) – ініці ативне рішення розпорядників на основі наданих  їм на період ВС відповідних дискреційних повно важень. Таким чином, ключовими факторами  «Чорні скриньки» – це індикатори, за якими повністю відсутні будь-які публічні дані; їх оцінка дорівнює «нулю». 8 Індекс «чорних скриньок» розраховується як відношення кількості індикаторів з оцінкою «нуль» до загальної кіль кості індикаторів. відновлення інформаційної відкритості сектору  по завершенню і навіть під час дії режиму ВС  будуть саме законодавчий і регуляторний. 

  • Оцінювання продемонструвало різносторонню  динаміку прозорості за категоріями Індексу. По шести категоріям – «Природні монополії» (+3  бали), «Постачання» (+3 бали), «Надійність і безпе ка» (+12 балів) «Споживання» (+6 балів), «Політика»  (+8 балів) та «Органи влади» (+5 балів) – відбув ся прогрес. Разом з тим у двох інших категоріях  («Баланси» та «Звітність») спостерігався регрес.  Внаслідок покращень оцінок дві категорії («Споживання» та «Органи влади») перейшли в зону  «середньої» прозорості, тоді які всі інші категорії  залишилися у двох нижніх зонах шкали Індексу  із найгіршою прозорістю – по 3 категорії, відповідно, у зонах «недостатньої» та «неприйнятної»  прозорості. Також, інформаційна відкритість зни зилася у 4 із 24 підкатегорій Індексу, у 9 – зали шилася на минулорічному рівні та у 11 – покращи лася. Така різнонаправлена динаміка свідчить  про доцільність застосування вибіркового/ точкового підходу для відновлення прозорості  сектору з урахуванням потенційних загроз від  розкриття даних.


  • Індекс оцінює прозорість в розрізі п’яти енерге тичних ринків та крос-секторальних питань. Після  поступового кількарічного покращення впро довж 2018-2021 років, обумовленого, голов ним чином, розвитком нормативно-правової  бази та ступенем регулювання, інформаційна  відкритість енергетичних ринків в умовах вій ни істотно зменшилася і залишається низькою. Зокрема, серед 79 індикаторів, по яким відбулося законодавче обмеження публічності, 53 інди катори (або 67%) носять секторальний характер.  Водночас через низьку базу порівняння, забез печену оцінками Індексу 2023 року, за 4 із 5 рин ків відбулося покращення прозорості в межах 1-6  балів (ринки електроенергії, газу, нафти та рідких  палив, теплової енергії). Лише по ринку енерге тичного вугілля не відбулось жодних зрушень.


  • В Індексі-2024 продовжено практику оцінюван ня прозорості в розрізі органів влади, які фор мують і реалізують політику в енергетиці та су міжних сферах, дотичні до регулювання сектору та є розпорядниками інформації. Їх оцінювання  здійснювалось за окремими індикаторами, пов’я заними з їхньою діяльністю та сферами відпові дальності. Порівняно з минулорічним досліджен ням, по 4 із 6 органів влади – НКРЕКП (+8 балів),  Міненерго (+5 балів), Антимонопольний комітет  (+1 бал) та Держенергоефективності (+5 балів) –  відбувся певний прогрес. Тоді як по 2 іншим оці неним інституціям або продовжилося зниження  прозорості (Держстат) або не відбулось жодних  змін (Міндовкілля). Серед основних факторів та кої динаміки є законодавчі обмеження, запрова джені в рамках дії ВС; також частковий вплив  мала втрата спроможності окремих розпоряд ників збирати, обробляти та оприлюднювати  дані. 

  • Виявлені під час оцінювання «чорні скринь ки» й недоліки розкриття інформації надали  підґрунтя для конкретних рекомендацій орга нам влади та компаніям, викладених наприкінці  кожного розділу Індексу. Враховуючи специфіку  впливу війни та режиму ВС на інформаційну від критість сектору, рекомендації, сформовані за  результатами дослідження, розділені на три гру пи: 1) загальні (безвідносно до правового режи му ВС); 2) рекомендації на період дії режиму ВС,  які дозволять частково покращити прозорість  сектору, уникаючи посилення ризиків для наці ональної безпеки; 3) рекомендації з відновлення  прозорості енергетики після припинення або ска сування дії ВС. 

  • Після понад трьох років повномасштабної війни, а  також у світлі майбутнього відновлення економі ки та енергетики України, доцільно переосмисли ти підходи до закриття даних з міркувань безпеки.  Зокрема, відповідним державним органам варто  розробити чіткі критерії та підхід до оцінювання  рівня чутливості/ризикогенності/загрозливо сті інформації, а також визначити можливості та  умови її розкриття чи часткового розкриття. По тенційні критерії та підхід запропоновані аналітич ним центром DiXi Group в окремому досліджен ні10. Також, доцільно інструментуалізувати нині  непрацюючий так званий «трискладовий тест»,  передбачений ст. 6 Закону України «Про доступ  до публічної інформації», що визначає сукупність умов обмеження доступу до публічної інформації.  Для цього треба розробити чіткий механізм для  оцінювання та обґрунтування сукупності умов,  визначених цим законом.  
  • Навіть якщо інформація визнана чутливою/ризи когенною/загрозливою для національної безпе ки, доцільно застосовувати способи мінімізації  рівня її чутливості/ризикогенності/загрозливо сті. Зокрема, дані можуть розкриватися у зміне них форматах: в агрегованій формі (в просторі  або часі), з певним часовим лагом, із зменше ною частотою розкриття, без частини даних, які  несуть загрози безпеці, або в інший спосіб, який  дозволить забезпечити оприлюднення чи част кове оприлюднення інформації, яка представляє  суспільний інтерес. 

  • В рамках третього воєнного випуску Індексу  проведено сценарні розрахунки потенційного  відновлення інформаційної відкритості енерге тичного сектору України. Зокрема, врахування  наданих в дослідженні рекомендацій, що можуть  бути реалізовані навіть у період дії ВС (РВС), доз волить досягти «швидкого ефекту» і значно по кращити прозорість сектору – із поточного рівня  в 44 бали (D-, недостатня прозорість) до 69 балів  (С+, середня прозорість). Зокрема, застосування  рекомендацій на період ВС дозволить покращити  прозорість за всіма 8 категоріями та у всіх 5 енер гетичних ринках.

Детальніше з результатами дослідження, зокрема таблицею індикаторів, що містить оцінки і комента рі за кожним індикатором Індексу, можна ознайомитися в аналітиці нижче або ж на сайті Індексу прозорості енергетики України  www.index.ua-energy.org.

Повернутися до розділу "Аналітика"