DiXi Group продовжує щоквартальний моніторинг і аналіз головних подій у сфері впровадження санкцій проти росії у секторі енергетики, що має на меті відстеження ефективності їх дії на стан економіки країни-агресора в цілому та впливу на енергетичну безпеку в Україні та світі.

Ефективність нафтових санкцій та їх наслідки для росії та її міжнародного співробітництва

Ефективність нафтових санкцій та їх наслідки для рф Політика США

14 липня під час зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте президент США Дональд Трамп заявив, що США запровадять “дуже суворі тарифи” на рівні 100% щодо росії, якщо протягом наступних 50 днів не буде досягнуто угоди щодо припинення війни в Україні. Уже 28 липня Трамп констатував відсутність прогресу в мирному врегулюванні та заявив, що цей термін буде скорочений до приблизно 10-12 днів.

Паралельно активізувалась робота над законопроєктом, який передбачає запровадження США 500% тарифу на імпорт товарів із країн, які продовжують закуповувати російську нафту та іншу сировину. Зокрема, його співавтор – республіканський сенатор Ліндсі Грем – висловив сподівання на швидкий розгляд акта, який також міститиме «президентське обмеження». За даними медіа, мова про положення, які розширюють повноваження президента в частині запровадження 180-денного тимчасового обмеження таких санкцій і надають більшу гнучкість для застосування закону.

Проте 6 серпня, за день до закінчення нового дедлайну, спеціальний посланець президента США Стів Віткофф провів зустріч із російським диктатором Владіміром Путіним у Москві. За її підсумками домовлено про особисту зустріч лідерів, яка й відбулася 15 серпня в Анкориджі.

13 вересня стало відомо, що президент США Дональд Трамп направив листа країнам-членам НАТО, в якому підтвердив готовність до запровадження санкцій проти рф у разі якщо усі союзники припинять закупівлю російської нафти та також підтримають ці санкції. У Конгресі США сенатори-співавтори санкційного законопроєкту також заявили про готовність його прийняти і навіть розглядали можливість долучити відповідні пункти до резолюції про тимчасове фінансування федерального уряду. 15 вересня Ліндсі Грем разом з трьома іншими сенаторами вніс законопроєкт про визнання росії державою-спонсором тероризму.

За оцінками Reuters, імпорт США з росії впав до 2,5 млрд дол. у першій половині 2025 року із 14,14 млрд дол. чотирма роками раніше. Сукупно із січня 2022 року Сполучені Штати імпортували російських товарів на 24,51 млрд дол. Зокрема, у 2024 році США імпортували з рф збагачений уран та плутоній на суму близько 624 млн дол. (у 2021 році – 646 млн дол.), а також паладій – приблизно на 878 млн дол. (у 2021 році – 1,59 млрд дол.).

Сербія вчергове звернулася до США наприкінці червня з проханням продовжити термін введення санкцій щодо нафтової компанії NIS на додаткові 180 днів, а пізніше зробила повторне аналогічне звернення у серпні, у відповідь США продовжили дію обмежень. Додатково було повідомлено, що санкції, які мали набути чинності 1 жовтня були відкладені ще на 8 днів.

Нова гранична ціна на російську нафту та інші положення 18-го пакету санкцій ЄС

10 липня 2025 року з’явилась інформація про плани Європейської комісії запропонувати плаваючу граничну ціну на російську нафту в рамках нового пакету санкцій, щоб спробувати подолати опір деяких країн-членів. Зазначалося, що Єврокомісія розробляє механізм, який коригуватиме граничну ціну на основі змін світових котирувань. 11 липня медіа зазначили, що пропозиція включає плаваючу граничну ціну на російську нафту на 15% нижче середньої ринкової ціни за попередні три місяці, а перегляд буде відбуватися кожні три місяці.

У липні тривало блокування цього пакету з боку окремих членів ЄС. Зокрема, Словаччина висловила незгоду щодо іншої пропозиції Єврокомісії, яка стосувалась планів поступово припинити весь імпорт російського газу до 2028 року. Серед ризиків називались дефіцит, зростання цін та транзитних зборів, а також ймовірні позови про відшкодування збитків від російського «Газпрома». За інформацією медіа, Словаччина отримала запевнення у пом’якшуючих заходах і прийняла ці гарантії в обмін на зняття вето. Блокування санкційного пакету також ініціювала Мальта, зокрема в частині зниження граничної ціни на російську нафту. Мальта, як і Греція та Кіпр, є країною з великим танкерним флотом, а її економіка залежить від транспортування нафти.

Зрештою, 17 липня ЄС прийняв 18 пакет санкцій, який в тому числі містить заходи проти енергетичного сектору. 

Європейський Союз заявив, що новий пакет заходів, спрямованих на обмеження потоку палива, виготовленого з російської сирої нафти, набуде чинності 21 січня 2026 року. 

19 вересня 2025 року був представлений 19-й пакет санкцій ЄС, який в тому числі стосується енергетичного сектору рф. У ньому пропонуються санкції проти ще 118 суден «тіньового флоту», повна заборона на будь-які операції з компаніями «Роснєфть» і «Газпромнефть». Однак ключовим рішенням зазначеного пакету санкцій є повна заборона на імпорт СПГ з росії з січня 2027 року – на рік раніше, ніж планувалося.

12 серпня Федеральне відомство економіки, освіти та досліджень (EAER), яке контролює санкції Швейцарії, розширило санкційні списки щодо росії. Цим Швейцарія прийняла низку поправок, внесених ЄС у рамках 18-го пакету санкцій.

Експорт російської нафти: загальна динаміка

Станом на початок липня 2025 року морський експорт сирої нафти з росії залишався на рівні дворічного мінімуму, незважаючи на спроби збільшити обсяги відвантажень з основних портів. Середній показник за червень становив 3,21 млн барелів на добу — лише на 1% більше, ніж у попередньому періоді. Це свідчить про відсутність суттєвого відновлення. Незначне зростання у портах Приморськ і Козьміно було компенсовано скороченням експорту через порти Новоросійська та Мурманська, що в цілому не дало позитивної динаміки.

В середині липня 2025 року ринок відреагував падінням цін на нафту (Brent – на 1,63%, до 69,21 дол. за барель) на погрози адміністрації США щодо можливих санкцій проти покупців російської нафти. Водночас спостерігалося помітне зростання російського експорту сирої нафти, який досяг найвищого рівня за липень — в середньому 3,23 млн барелів на добу, це на 3% більше, ніж у попередній місяць. Зростання було обумовлене падінням переробки через сезонне технічне обслуговування НПЗ, що звільнило додаткові обсяги для експорту. Зростання потоків нафти було особливо помітним з портів Усть-Луга (Балтійське море) та Новоросійськ (Чорне море), тоді як відвантаження із тихоокеанських терміналів зменшилося.


Джерело: Bloomberg 

29 липня 2025 року Bloomberg повідомили, що російська нафта марки Urals торгується з найменшою знижкою відносно еталонних цін з моменту початку повномасштабної війни проти України, що свідчило про те, що нові європейські санкції поки що не дали результату. За даними, видання, Urals торгувалася із середньою знижкою у 11,45 дол. за барель відносно Brent.

Відповідно до звіту CREA за липень 2025 року, щоденні доходи росії від експорту викопних енергоносіїв скоротилися на 3% — до 585 млн євро. Водночас надходження від експорту газу трубопровідами зросли на 41% (до 71 млн євро на добу), що пояснюється завершенням ремонтних робіт на TurkStream у червні та підвищеним попитом через спеку. П’ять найбільших імпортерів ЄС сплатили росії 1,1 млрд євро за енергоносії, з яких понад 67% припадає на газ (переважно трубопровідний та СПГ). У липні росія експортувала 25,3 млн тонн нафти морем, з яких 55% транспортувалися танкерами, що належать або застраховані країнами G7+ (порівняно із 36% у січні).

На початку серпня 2025 року ціни на нафту знизилися через очікування можливого послаблення санкцій проти рф у разі досягнення мирного врегулювання: Brent впала до 65,79 дол./бар., WTI — до 62,35 дол./бар. Одночасно Китай активізував закупівлі російської нафти, тоді як попит з боку Індії знизився. Але вже наприкінці серпня ціни знов піднялися через перспективи зростання видобутку та впливом підвищених тарифів США на попит.

Важливо зауважити, що нові санкції ЄС вперше спрямовані не лише на вартість, а й на обсяги російського експорту нафти. Заборона імпорту пального, виробленого у третіх країнах (зокрема Індії та Туреччині) з використанням російської нафти, найбільше вдарить по європейському ринку дизельного палива, адже близько 15% обсягів такого імпорту надходило з Індії та Туреччини, які активно купують дешеву російську нафту. Очікується, що до січня 2026 року потенційний дефіцит буде компенсовано за рахунок збільшення видобутку в Гаяні, Бразилії, Канаді та країнах ОПЕК+, хоча і без знижок, які пропонує росія. Крім того, індійська Reliance Industries вже шукає альтернативні російським джерела постачання.

Експорт російської нафти: кейс Індії

Впроваджений у липні 2025 року 18-й пакет санкцій ЄС вплинув на торгівлю нафтою з Індією. Після впровадження санкцій судновласники та трейдери почали відмовлятись від співпраці з компанією Nayara Energy Limited. Наприклад, танкер Chang Hang Xing Yun мав отримати близько 35 тис. тонн ультранизькосірчистого дизельного палива з порту Вадінар, але змінив курс і попрямував у Кувейт. Така обережність свідчила про безпосередні наслідки санкцій, включно з фінансовими ризиками та побоюваннями щодо платіжної спроможності. 

Державний банк Індії припинив обробку торговельних та валютних операцій для Nayara. Також оператор НПЗ відмовився проводити тендер на експорт лігроїну: компанія переглянула умови оплати, вимагаючи авансового платежу або акредитива, що відбулось вперше з моменту запровадження санкцій. Nayara Energy Limited експлуатує нафтопереробний завод потужністю 400 тис. барелів на добу та володіє майже 7 000 роздрібних точок з продажу пального по всій Індії. Компанія також розвиває інтегроване нафтохімічне виробництво поруч зі своїм НПЗ. 16 вересня медіа повідомили, що Nayara збільшила продажі пального державному роздрібному оператору Hindustan Petroleum Corр (HPCL).

Вже 31 липня з’явилися відомості, що індійський уряд попросив державні нафтопереробні компанії підготувати план диверсифікації імпорту нафти, якщо російські поставки будуть зупинені. За наведеною інформацією, державна компанія Mangalore Refinery & Petrochemicals Ltd. шукала можливості купувати нафту в період з кінця серпня до вересня, зрештою НПЗ прийняв близько 1,3 млн барелів азербайджанської нафти. Компанія Hindustan Petroleum Corp. придбала західноафриканську нафту, включаючи нігерійські марки Bonny Light, Egina та Qua Iboe. Як повідомив Bloomberg, державна корпорація Indian Oil Corp. (IOC) придбала щонайменше 5 млн барелів американської нафти, на додачу до 2 млн барелів із Абу-Дабі (ОАЕ) на початку серпня 2025 року. Закупівлі були великими та передбачали швидку поставку. У той же період ІОС придбала 4 млн барелів західноафриканської нафти, а також нафту сорту Murban з ОАЕ.


Джерело: Bloomberg 

Одночасно повідомлялося, що Індія не давала нафтопереробним операторам вказівок припинити закупівлю російської нафти. Державних рішень з цього приводу прийнято не було, і купівля нафти залишалася комерційним питанням, незважаючи на додатковий тариф у 25% з боку США та погроз адміністрації США додатковими торговими заходами.

12 серпня з’явилось повідомлення, що у серпні Nayara отримала найнижчий обсяг сировини в історії, оскільки імпорт нафти та експорт нафтопродуктів погіршилися під тиском санкцій ЄС. Завод отримав чотири партії російської нафти Urals, або майже 2,9 млн барелів, але останній вантаж отримано 9 серпня і до кінця серпня більше поставок не очікувалося. НПЗ стикається все з більшими труднощами, адже часто використовує «тіньовий флот». Так, у серпні поблизу заводу стояли 2 підсанкційні судна Ocean Autumn та Varg, але вони були порожніми.


Джерело: Bloomberg 

Експортні потоки з НПЗ Nayara, які вже були в дорозі до того, як ЄС запровадив санкції 18 липня, також стикнулися із затримками у пошуку покупців. Вантаж дизельного палива з наднизьким вмістом сірки, який того дня завантажили на судно EM Zenith, простояв у Малаккській протоці, а потім попрямувало до Китаю. За даними Bloomberg, це перший експорт дизельного палива з Індії до КНР за понад чотири роки.

Наслідки для «тіньового флоту»

У липні 2025 року грецькі судновласники, які здійснюють рейси до російських портів, впровадили додаткові заходи безпеки після серії загадкових вибухів, що пошкодили танкери. Судна більш ретельно обстежують, а їх позиції біля російських анкерних зон змінюють, щоби зробити місцезнаходження менш передбачуваним. 1 липня Німеччина пообіцяла вжити додаткових заходів для подальшої протидії «тіньовому флоту», а саме посилити контроль наявності страхування у суден.

У серпні 2025 року Bloomberg повідомив, що на північному заході Індії помічено випадки розбирання на металобрухт танкерів «тіньового флоту», зокрема судна Contract II (перебувало під санкціями США ще з 2019 року за участь у схемах транспортування іранської нафти, раніше відоме під назвою Jasmine). Особливості умов його продажу на брухт підкреслюють намагання власників якнайшвидше позбутися проблемного активу: відсутність стандартного депозиту, оплата упродовж 180 днів (що суттєво перевищує загальноприйняті ринкові практики), використання офшорних структур та платежів у дирхамах ОАЕ. Така непрозора схема підсилює занепокоєння щодо можливого відмивання коштів та приховування кінцевих бенефіціарів.

За даними Bloomberg, частка підсанкційних суден у складі «тіньового флоту» зросла до 78% (886 одиниць), що свідчить про масштабне поширення використання застарілих і ризикових танкерів. Згадане вище примусове виведення цих суден з експлуатації, зокрема через демонтаж, є безпосереднім наслідком посилення санкційного контролю та міжнародного моніторингу. Разом з тим, участь Індії у цьому процесі робить її вразливою до критики та потенційних санкційних ризиків. Зокрема, масштабне використання індійських портів і майданчиків для утилізації «тіньового флоту» може перетворитися на додатковий елемент тиску з боку країн Заходу.

За оцінками Reuters станом на серпень, у 2025 році року до «тіньового флоту» приєдналися десятки танкерів порівняно із сотнями у попередні роки, оскільки найсуворіші західні санкції наразі спрямовані проти експорту російської нафти та ускладнюють пошук відповідних суден.

Вплив далекобійних ударів України

Попри принципову відмінність, далекобійні удари безпілотниками та ракетами часто називаються «українськими санкціями». Навіть якщо відкинути суто медійну, інформаційну складову, ці операції безпосередньо впливають на доходи рф від експорту енергоносіїв.

Україна у серпні 2025 року продовжила серію ударів по російським НПЗ. Зокрема, під ударами опинились Новокуйбишевський НПЗ у Самарській області та Рязанський НПЗ. Перший має проєктну потужність переробки понад 177 000 барелів на добу, другий є одним з найбільших у росії та має проєктну потужність переробки близько 340 000 барелів на добу. Обидва об’єкти становлять менше десятої частини загальної потужності нафтопереробки рф. Окремо вибухи пошкодили газопровід, який транспортує паливо з Туркменістану до Волгоградської області росії: пошкоджена ділянка забезпечує ресурсом низку російських воєнних заводів.

24 серпня було завдано ударів по балтійському порту Усть-Луга, зокрема уражено газопереробний комплекс «Новатека». За розрахунками Reuters на кінець серпня, українські удари по 10 НПЗ порушили роботу щонайменше 17% нафтопереробних потужностей росії, що зменшило виробіток на 1,1 млн барелів на добу і призвело до збільшення експорту сирої нафти. За оцінками Bloomberg, у серпні Україна атакувала вісім російських НПЗ, вивівши з ладу близько 10% активних потужностей рф. Більшість об’єктів, що потрапили під атаку, включаючи Рязанський НПЗ «Роснєфті» та Волгоградський НПЗ «Лукойла», постачають нафтопродукти переважно на внутрішній ринок.

Відтак, ці удари загострили літню кризу на внутрішньому ринку пального, що призвело до різкого зростання цін на тлі високого сезонного попиту. Оптові ціни на пальне в росії досягли рекордних показників, це обмежило можливості незалежних заправних станцій, що не експлуатуються великими нафтовими компаніями, продовжувати свою діяльність, особливо в районах, де логістика є дорогою. Роботи з технічного обслуговування та ремонту НПЗ можуть тривати довше, ніж очікувалося, через затримки з постачанням обладнання, пов’язані із санкціями.

14 вересня повідомлялось про ще одну масштабну атаку на НПЗ «Кірішінєфтєоргсінтез» («Сургутнефтегаз»). Річна потужність цього НПЗ складає близько 17,7 млн тонн (355 000 барелів на добу), або 6,4% від загального обсягу нафтопереробки рф. 27 вересня 2025 року українські безпілотники уразили нафтонасосну станцію e Чувашській області, що спричинило пожежу та призупинило її роботу. Загалом у вересні було атаковано ще 19 цілей у паливно-енергетичному та промисловому комплексі рф й окупованих територій (НПЗ, нафтобази, нафто- і газоперекачувальні станції, інші об’єкти).

Ефективність санкцій проти газового та вугільного секторів рф

Європейський Союз планує запровадити більш жорсткі правила, які зобов’язуватимуть імпортерів доводити документально, що газ, який вони постачають, не походить із росії. Це частина стратегії повного припинення імпорту російських енергоносіїв до 1 січня 2028 року, із поетапним скороченням. 19-й пакет санкцій ЄС, представлений 19 вересня 2025 року, включає пропозицію повної заборони на імпорт російського скрапленого природного газу (СПГ) із січня 2027 року – на рік раніше, ніж планувалося раніше.

Експорт СПГ росією за перші шість місяців 2025 року скоротився на 4,4% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року – до 15,2 млн тонн. До Європи постачання російського СПГ знизилося на 13% (до 7,9 млн тонн). Постачання газу з СПГ-терміналів росії вже перевершили трубопровідні після завершення транзиту територією України з 1 січня 2025 року. За підсумками півріччя, обсяги експорту з терміналу «Ямал СПГ» залишилися стабільними (9,8 млн тонн), тоді як експорт із “Сахалін-2” знизився на 20% у червні, досягнувши близько 5 млн тонн за шість місяців.

Тим часом, відновилися завантаження ресурсу на підсанкційному терміналі «Арктик СПГ-2». За даними Reuters, СПГ-танкер «Восход», що знаходиться під санкціями США, в середині липня 2025 року пришвартувався до заводу «Арктик СПГ-2». Це вже друге судно, що перебуває під санкціями та зупинилося на цьому заводі з початку 2025 року. 9 серпня Bloomberg повідомили, що вже четвертий підсанкційний СПГ-танкер Christophe de Margerie прибув до заводу. 18 серпня кілька танкерів прямували до Азії. Зокрема, 15 серпня судна «Ірис» та «Восход» почали рух від «Арктик СПГ-2» Північним морським шляхом після кількох тижнів простою. Два інші танкери, які завантажилися на заводі, також попрямували до Азії. Вочевидь, судна, які неодноразово змінювали власників, мали на меті знайти покупців СПГ.

Висновки

  • Енергетичні санкції проти рф у ІІІ кварталі 2025 року стали більш комплексними, але їхній вплив залишається обмеженим у короткостроковій перспективі. Запровадження 18-го пакету санкцій ЄС, зокрема зниження граничної ціни на нафту та автоматизація її перегляду, розширення списків суден «тіньового флоту» і заборона імпорту нафтопродуктів, вироблених з російської нафти у третіх країнах, істотно підвищили тиск на російський експорт. Водночас адаптивність рф, зокрема переорієнтація експорту нафти на покупців в Азії (як історичних КНР та Індії, так і нових – зокрема, В’єтнаму та Брунею), використання логістичних і фінансових обхідних схем, дозволили зберегти відносно високі обсяги експорту, що стримує швидке скорочення доходів.
  • Нові санкційні інструменти ЄС системно вдарили не лише по ціні, а й по фізичних обсягах експорту російської нафти та нафтопродуктів, оскільки ускладнює обхід санкцій через посередників. Заборона імпорту в ЄС пального, виробленого з російської сировини в третіх країнах (зокрема, Індії та Туреччині), у майбутньому опосередковано суттєво звузить ринки збуту для російських енергоресурсів та змусить ключових нафтопереробників переглядати свої бізнес-моделі. Наслідком цього вже стало зростання логістичних витрат (фрахтових ставок) і фінансових ризиків для операцій із російською нафтою, а також поступові кроки великих азійських гравців у бік диверсифікації постачань. 
  • Посилення тиску на «тіньовий флот» поступово підриває інфраструктурну основу російського нафтового експорту, хоча повністю не блокує його. Погрози вторинних санкцій з боку США для покупців російської нафти, зростання частки підсанкційних в ЄС, Великобританії та інших юрисдикціях суден, випадки їх демонтажу як способу позбуття проблемних активів, ускладнення страхування і обслуговування свідчать про зростання проблем для цієї моделі експорту. Водночас, залучення портів і майданчиків третіх країн, зокрема в Індії, створює нові ризики вже для самих партнерів росії, що може стати підґрунтям для подальшого міжнародного тиску.
  • Українські далекобійні удари по нафтовій інфраструктурі рф стали важливим фактором, який підсилив ефект санкцій і створив додаткові внутрішні дисбаланси в російській економіці. Пошкодження і виведення з ладу значної частини (до 17%) нафтопереробних потужностей рф призвело до дефіциту бензинів на внутрішньому ринку, зростання цін та адміністративних обмежень їх експорту, що зменшує гнучкість російської енергетичної політики. У поєднанні із санкціями і обмеженою кількістю покупців це посилює структурну вразливість сектору, навіть якщо експорт нафти тимчасово зростає через скорочення переробки.
  • У газовому та вугільному секторах стратегічна ізоляція рф зберігається. Спроби росії посилити союз із Китаєм через реалізацію проєкту «Сила Сибіру 2» залишаються невизначеними, а вугільна галузь, вражена санкціями та технологічною ізоляцією, перебуває у глибокій кризі, що створює соціально-економічні ризики у регіонах.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у рамках проєкту «Покращення енергетичної безпеки завтрашнього дня». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

Повернутися до розділу "Аналітика"