Інтенсифікація російських атак на енергосистему України у січні поточного року та суттєве погіршення ситуації в енергосистемі країни змусили відповідальні органи дуже оперативно переглянути підхід до встановлення граничних цін. 15 січня уряд ухвалив постанову, якою “рекомендував” НКРЕКП до кінця осінньо-зимового періоду 2025/26 року встановити прайс-кепи на ринку “на добу наперед” (РДН), внутрішньодобовому ринку (ВДР) та балансуючому ринку (БР) у нічні та денні години на рівні граничних цін, що діють у пікові години (15 000 грн/МВт∙год для РДН і ВДР, 16 000 грн/МВт∙год для БР).
Регулятор, реагуючи на цю “рекомендацію”, ввечері 16 січня ухвалив відповідне рішення. Як свідчить відеозапис засідання Регулятора, основна мотивація для рішення – максимізація імпорту електроенергії на тлі російських атак.
Наслідки
В умовах надзвичайної ситуації в енергетиці зокрема, дефіциту електроенергії через зруйновані потужності внаслідок російських атак, імпорт з країн-партнерів є важливим елементом у покритті попиту. Разом з тим поспішність і, як наслідок, неефективна комунікація рішення вже призвели до негативних явищ. Народний депутат, голова Комітету ВРУ з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус заявив, що напередодні підвищення прайс-кепів АТ «НАЕК «Енергоатом» реалізував значні обсяги електроенергії за двосторонніми договорами на третю декаду січня за ціною близько 7 500 грн/МВт·год. Після підвищення граничних цін та в умовах дефіциту на РДН ціни зросли до 12 000-13 000 грн/МВт·год. Враховуючи це, державна компанія потенційно втратила близько 2 млрд грн. Водночас “Енергоатом” мав можливість скоротити обсяги поставок у зв’язку з диспетчерськими обмеженнями одного з енергоблоків АЕС (на 800 МВт), однак цим правом не скористався. На думку нардепа, такі дії можуть свідчити про свідоме ухвалення компанією комерційних рішення на користь окремих трейдерів.
Чи є цей випадок наслідком неефективної комунікації оперативного рішення Регулятора про перегляд граничних цін, чи остання стала лише зручним прикриттям для свідомих зловживань – з відкритих джерел сказати проблематично. Аукціон на “Українській енергетичній біржі”, в межах якого “Енергоатом” продав відповідні обсяги електроенергії, відбувся 14 січня, тоді як перші повідомлення про плани переглянути прайс-кепи в публічному просторі з’явилися на наступний день. Разом з тим, відповідні плани непублічно могли обговорюватись раніше і могли бути відомі окремим представникам “Енергоатома”. Однозначними в цій ситуації є лише фактичні фінансові втрати державної компанії (так звана “упущена вигода”).
Разом з тим, концентруючись лише на цьому точковому (хоч і фінансово відчутному) наслідку дуже оперативного перегляду прайс-кепів, важливо також вказати деякі ширші і далекосяжніші проблеми, які виразно проявив цей кейс:
- Спосіб, у який було ухвалене рішення НКРЕКП, викликає питання. По-перше, при підвищенні прайс-кепів було порушено порядок встановлення граничних цін, який вимагає, що проєкт відповідного рішення має бути оприлюднений за три дні до проведення засідання Регулятора, на якому він має бути ухвалений. Крім того, порядок вимагає проведення збору зауважень і пропозицій та відкритих обговорень проєкту. Втім, ці процедури були здійснені лише щодо попереднього проєкту постанови НКРЕКП від 31 грудня 2025 року, яка пропонувала залишення прайс-кепів без змін. Варто наголосити, що одним із принципів діяльності Регулятора, згідно із статтею 4 Закону “Про НКРЕКП” є “прогнозованість та своєчасність прийняття рішень”.
- Цей випадок створив черговий негативний прецедент в частині незалежності Регулятора. Оперативне реагування на “рекомендацію” Кабінету Міністрів з прямим посиланням на відповідну постанову Уряду як на нормативну підставу для перегляду прайс-кепів ставить під питання дотримання Регулятором частини 2 статті 5 Закону “Про НКРЕКП”.
- Як початковий проєкт постанови про залишення прайс-кепів без змін, так і нашвидку ухвалене рішення про їх підняття не були достатньо обґрунтовані в частині оцінки їх потенційних наслідків. Такі висновки можна зробити, спираючись на публічно доступні обґрунтовуючі матеріали (матеріали до засідання 16 січня не були оприлюднені на сайті Регулятора). Так, у випадку оригінальної постанови жодним чином не обґрунтовується рішення щодо залишення прайс-кепів без змін, незважаючи на факт істотного коливання цін на всіх сегментах ринку електроенергії. У випадку остаточно ухваленої постанови, оперативність рішення стала перешкодою для більш комплексного визначення наслідків перегляду прайс-кепів.
З одного боку, підвищення граничних цін дійсно сприяє зростанню імпорту (протягом 19-25 січня він зріс на 33,7% порівняно з 11-18 січня). 24 січня був зафіксований рекордний добовий обсяг імпорту з часу запуску нової моделі ринку електроенергії в липні 2019 року – 42 тис. МВт∙год. В денні години (7-17) імпорт по тижню зріс в 9,3 рази до 98,8 тис. МВт∙год. З іншого боку, це рішення обумовлює різке зростання цін на електроенергію на внутрішньому ринку: за аналогічний період середньогодинна ціна на РДН зросла на 39,6% – до 10 709,9 грн/МВт∙год. Такий ціновий стрибок вплине на кінцеву ціну електроенергії для непобутових споживачів та може призвести до зростання інфляції (яку Регулятор, згідно з Методикою, має враховувати при ухваленні рішення про підвищення прайс-кепів), а отже, цін на різні товари і послуги. Так, уже спостерігається суттєве подорожчання послуг із зарядки електромобілів.
- Окрім того, оператор систем передачі “Укренерго” неодноразово підкреслював, що через внутрішні мережеві обмеження імпортна електроенергія часто не може бути доставлена до місця споживання, особливо у східну частину енергосистеми країни чи окремі населені пункти. Таким чином, споживачі всієї країни прямо чи опосередковано сплачуватимуть підвищені ціни на електроенергію, але при цьому покращення електропостачання відчує лише частина споживачів.
У своїй діяльності Регулятор має враховувати і збалансовувати різні, інколи протилежні, інтереси та міркування, зокрема безпеки постачання та економічної доступності енергоносіїв. Керуючись виключно одним з таких міркувань (оперативне нарощування імпорту) існує ризик недооцінки потенційних негативних наслідків ухваленого рішення (різке зростання цін на електроенергію та собівартості енергоємної продукції та, як наслідок, прискорення інфляції). Ухвалення збалансованого рішення щодо прайс-кепів вимагає комплексного аналізу впливів (impact assessment), який, швидше за все, не був здійснений.
- Важливим аспектом кейсу з торгами “Енергоатому” на ринку двосторонніх договорів стало те, що він відбувався в умовах, коли наглядова рада компанії так і не була сформована повністю. 31 жовтня 2025 р. затверджено 4-х незалежних членів нової НР, тоді як повний склад із 7 членів (включно із 3-ма представниками держави) призначенолише 28 січня 2026 року. Звісно, наявність Наглядової ради та обраного нею менеджменту навряд чи змогла би запобігти укладанню двосторонніх договорів до підняття прайс-кепів. Проте кінцевою метою запровадження принципів корпоративного врядування (невід’ємна частина якого – наглядова рада) є, серед іншого, розбудова системи комплаєнсу та ефективний обмін інформацією всередині підприємства. Обидва елементи дозволили би запобігти ситуації, що склалась.
Що робити?
Для мінімізації ймовірності повторення аналогічних випадків важливо:
- НКРЕКП: удосконалити процедуру визначення істотного коливання ціни на ринку електроенергії та перегляду прайс-кепів, зокрема шляхом визначення чіткого алгоритму дій Регулятора при виявленні істотного коливання та передбачення обов’язкового здійснення оцінки регуляторного впливу рішення про перегляд граничних цін;
- ВРУ: в рамках Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України при формуванні та реалізації цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг ініціювати процедуру розслідування потенційного порушення на оптовому енергетичному ринку для визначення всіх обставин торгів “Енергоатому” на ринку двосторонніх договорів 14 січня;
- ВРУ: прийняти законопроєкт №14282 “Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій здійснення повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”. Цей акт може сприяти більш ефективній імплементації принципу незалежності Регулятора, зокрема шляхом проведення регулярного зовнішнього аудиту та вдосконаленим процедурам відбору кандидатів на посади членів НКРЕКП;
- КМУ: після призначення наглядової ради “Енергоатому”, важливо оперативно призначити нове правління компанії з належним дотриманням процедур відбору. Ефективна корпоративна культура, яка зменшує ймовірність зловживань та неефективної комунікації, не вибудовується одним рішенням, проте наявність функціонуючих органів управління є ключовою передумовою для запуску відповідних процесів;
- ВРУ, КМУ, НКРЕКП: вивчити досвід Європейського Союзу в частині механізмів інтервенцій на енергетичних ринках в умовах надзвичайних та кризових ситуацій, які були запроваджені під час останньої енергетичної кризи в ЄС (як приклад – механізм electricity price crisis, передбачений статтею 66а Директиви 944/2019).